Копія

Справа № 11-600 / 2009 року             Головуючий  в 1 інстанції Марцинкевич В.А.

Категорія: ст. 190 ч.3 КК України                            Доповідач: Ковтун В.П.

  УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого – Ковтуна В.П.

Суддів: Бойко Л.В., Латюка П.Я.

з участю прокурора  Войтюка М.П.

адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні  в місті Хмельницькому кримінальну справу  за апеляцією ст. помічника прокурора м. Хмельницького  на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 20 серпня 2009 року.

Цим вироком  ОСОБА_2,

            ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,

             громадянина України, уродженця смт. Чемерівці

             Хмельницької області, з середньою спеціальною освітою,

             непрацюючого, одруженого, на утриманні одна

             неповнолітня дитина, мешканця м. Хмельницького,

             раніше не судимого, -                            

засуджено за ст. 190 ч.3 КК України на чотири роки позбавлення волі.

    Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 роки.

    Перебуває на підписці про невиїзд.

    Долю речових доказів вирішено в порядку  ст. 81 КПК України.

    За вироком суду ОСОБА_2 впродовж з листопада 2007 року по початок лютого 2009 року, перебуваючи на посаді фахівця по роботі з кредитними картками Хмельницької філії закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та будучи   наділений повноваженнями особисто, за погодженням клієнтів, випускати, знищувати, перевипускати і обслуговувати для них кредитні картки, через мережу електронно-обчислювальної  техніки  повідомляв банку завідомо неправдиві відомості, випускав та використовував кредитні  картки без відома клієнтів, отримував доступ до кредитних коштів та привласнював їх.

    Так, 15 листопада 2007 року ОСОБА_2 через мережу електронно-обчислювальної техніки повідомив банку завідомо неправдиві відомості про необхідність випустити для ОСОБА_3 кредитну картку. Отримав дозвіл, випустив та незаконно привласнив картку і пін код до неї, використовував її від імені ОСОБА_3 шляхом періодичного зняття коштів з її кредитного рахунку через банкомати, заволодів коштами ЗАТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 7000 грн, які використав на власні потреби.

    В середині листопада 2007 року шляхом періодичного зняття коштів з кредитного рахунку ОСОБА_4 через касу та термінали, заволодів коштами ЗАТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 4000 грн., які використав на власні потреби.

    В період з жовтня 2008 р. по березень 2009 р. ОСОБА_2 використовував від імені клієнтів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ,ОСОБА_10 їх кредитні картки через банкомати, заволодів коштами ЗАТ КБ «ПриватБанк» на суму 38000 грн.

    Таким чином ОСОБА_2 заволодів коштами ЗАТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 49000 грн.

    В апеляції помічник прокурора,  не оспорюючи доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його дій,  ставить питання про скасування вироку та постановлення нового вироку  в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину, що потягнуло м'якість призначення покарання ОСОБА_2 Просить призначити засудженому 3 роки позбавлення волі.

    Заслухавши доповідача,  міркування прокурора на підтримання апеляції, пояснення засудженого та його захисника, які заперечували проти даної апеляції,  вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, судова палата знаходить, що вона не підлягає задоволенню.

    Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у заволодінні коштами  ЗАТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 49000 грн.   шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техники  за викладених у вироку обставин ґрунтуються на зізнавальних показаннях самого засудженого та інших зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими і ніким не оспорюється. З цих підстав засуджений  не заперечив проти спрощеного порядку обсягу доказів, визначеному у ч.3 ст.299 КПК України.  

    За таких обставин дії ОСОБА_2   вірно кваліфіковані за ст.190 ч.3 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно у великих розмірах та шляхом незаконних операцій з використанням електронно- обчислювальної техніки.

    При призначенні покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помґякшують і обтяжують покарання. При цьому  суд  взяв до уваги щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, факт  знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, і прийшов до висновку про можливість його звільнення  від призначеного покарання з випробуванням.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати

У х в а л и л а:

    Вирок Хмельницького міськрайонного суду від  20 серпня 2009 року стосовно ОСОБА_2   залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Заступник голови апеляційного суду                     В.П.Ковтун