КОПІЯ
У К Р А Ї Н А
Апеляційний суд Хмельницької області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„16” грудня 2009 р. м. Хмельницький
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчука В.М.,
суддів: Переверзєвої Н.І.
Матковської Л.О.
при секретарі: Вінярській А.А.
з участю:
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2235 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Славутського міськрайонного суду від 10 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди в порядку регресу, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вироком Славутського міськрайонного суду від 10 червня 2008 року її неповнолітній син ОСОБА_4 засуджений за скоєння злочину –злісне хуліганство з умисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень гр.ОСОБА_5 до позбавлення волі.
Цим же вироком стягнуто із неї, як законного представника засудженого, заподіяну майнову та моральну шкоду потерпілому в сумі 4150 гривень та 30 000 гривень, а також 1 000 гривень витрат на надання потерпілому правової допомоги.
Нею на даний час вже сплачено потерпілому ОСОБА_5 майнову та моральну шкоду в сумі 20350 гривень.
Так як цей злочин скоєно спільними діями її неповнолітнього сина ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_6, який не досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за скоєний злочин, а отже, шкода заподіяна також спільно, то просила в порядку регресу стягнути з матері ОСОБА_6 – ОСОБА_3 половину сплаченої нею шкоди в сумі 10175 гривень на її користь.
В суді позивач підтримала свої позовні вимоги. ________________________________________________________________________ Головуючий у першій інстанції – Тончук Р.І. Справа № 22ц-2235 Доповідач – Харчук В.М. Категорія № 31
Відповідач ОСОБА_3 позову не визнала, посилаючись на безпідставність вимог позивача.
Рішенням Славутського міськрайонного суду від 10 вересня 2009 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення ОСОБА_2 посилається на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права – ст.ст.1188, 1181, ч.1, 1190-1191 ЦК України, ст.ст.27 та 168 ЦПК України.
Висновки суду про право лише потерпілого заявляти позовні вимоги про відшкодування шкоди до матері ОСОБА_3 – ОСОБА_3 суперечать обставинам справи та положенням зазначених норм матеріального права.
Так як вона виплатила потерпілому 20 350 гривень майнової та моральної шкоди, заподіяної спільними діями її сина та ОСОБА_3, то вона має право в порядку регресу вимагати стягнення половини виплаченої суми.
Під час судового розгляду її позову представник потерпілого ОСОБА_5 погодилась з її позовними вимогами. Однак суд безпідставно не врахував цю позицію представника потерпілого.
В засіданні вона заявляла клопотання про притягнення в якості співвідповідача батька ОСОБА_6. Однак суд з порушенням її процесуальних прав не вирішив її клопотання.
Тому апелянт просить скасувати рішення Славутського міськрайонного суду від 10 вересня 2009 року.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст.10, 60, 213, 308 ЦПК України суд вирішує спір на засадах змагальності. Кожна сторона зобов’язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Судове рішення є законним, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.ст.1166, ч.ч.1 та 2, 1167-1168, 1178-1179, 1181, ч.1, 1182, ч.1, 1191 ЦК України майнова та моральна шкода, заподіяна спільними діями малолітніх осіб чи неповнолітніх осіб під час скоєння злочину, стягується в частці, що визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду самій потерпілій особі.
Батьки можуть бути звільнені від такого відшкодування, якщо доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення ними виховання та нагляду за неповнолітніми чи малолітніми особами.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 – син позивача, разом із малолітнім ОСОБА_6 – сином відповідача, 16 листопада 2006 року скоїли злочин, біля 19 години на вулиці Газети Правда в місті Славуті з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, металевими трубками умисно побили гр.ОСОБА_5, спричинили йому тяжкі тілесні ушкодження з тривалим розладом здоров’я, заподіяли майнову та моральну шкоду.
Вироком Славутського міськрайонного суду від 10 червня 2008 року, який набрав законної сили, ОСОБА_4 засуджено до позбавлення волі за ст.ст.296, ч.1, 121, ч.1, 69, 70 до трьох років і шести місяців позбавлення волі.
Цим же вироком стягнуто із матері засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 4150 гривень заподіяної злочином майнової шкоди та 30 000 гривень заподіяної моральної шкоди, 1000 гривень витрат на надання потерпілому правової допомоги.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної лікарні 1333,72 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 10 червня 2008 року щодо неповнолітнього ОСОБА_6 застосовано примусові заходи виховного характеру.
На виконання вироку суду ОСОБА_2 сплачено потерпілому ОСОБА_5 20350 гривень майнової та моральної шкоди.
Наведені обставини фактично визнаються сторонами та підтверджуються дослідженими доказами: копіями вироку Славутського міськрайсуду від 10 червня 2008 року, ухвал колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 13 серпня 2008 року, колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 20 січня 2009 року, ухвалою Славутського міськрайсуду від 10 червня 2008 року ( а.с.9-16), розписками представника потерпілого (а.с.18-19, 60).
Відмовляючи позивачу у задоволенні регресного позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що вироком суду майнова та моральна шкода, заподіяна злочином потерпілому, відшкодована шляхом стягнення із матері засудженого неповнолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_2
ОСОБА_2 заподіяну її неповнолітнім сином шкоду сплатила потерпілому ОСОБА_5 з вини власного сина та власної вини, яка виражається у неналежному виконанні батьківських обов’язків, неналежному контролі за поведінкою сина..
Тому вимоги ОСОБА_2 до матері малолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_3 не ґрунтуються на вимогах закону. Вимоги майнового чи немайнового характеру в силу закону до ОСОБА_3 вправі пред’являти лише сам потерпілий, а не інші особи.
Не впливають на висновки суду й інші доводи апеляційної скарги та позовної заяви апелянта.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і підстави до його скасування в межах доводів апеляційної скарги апелянта відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Нетішинського міського суду від 10 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду В.М. Харчук