АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Костенко А.М.,
суддів : Шершуна В.В., Пастощука М.М.
при секретарі : Товкан І.І.,
з участю: заявниці ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, апелянта ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2175 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, розподіл майна подружжя.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, вказувала, що з 1994 року спільно проживала та вела спільне господарство з відповідачем, а 22 листопада 2003 року між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Зазначала, що під час спільного проживання з відповідачем ними було придбане майно, орієнтовано на загальну суму 100000 грн., створено приватне мале підприємство "СОМ". Тому просила суд виділити із спільного майна належні їй 50% на загальну суму 170050 грн. в грошовому виразі. Визнати об'єктом права спільної сумісної власності майно, що належить приватному малому підприємству "СОМ" та приватному підприємцю ОСОБА_3, визначити належну їй частку у розмірі 50 % від загальної вартості майна та включити його до складу майна, яке підлягає розподілу і виділити належну їй частку в натурі.
Під час розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги і просила визнати факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 в період з серпня 1998 року по листопад 2003 року. Визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль "Форд Транзит", 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 – ринкова вартість 52816 грн., автомобіль "Рено-Трафік", 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_2 – ринкова вартість 17583 грн., автомобіль "Мітцубісі Оутландер", 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3 – ринкова вартість 960002 грн. Провести поділ спільно нажитого майна, виділивши їй у власність автомобілі "Форд Транзит", 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та "Рено-Трафік", 1994 року
_____________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції – Логінова С.М. Справа № 22ц-217
Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 46,67
випуску, державний номер НОМЕР_2. У власності ОСОБА_3 залишити автомобіль "Мітцубісі Оутландер", 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_3. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь 71270 грн. 83 коп., в якості компенсації належної їй частини майна.
Справа судами слухалась неодноразово.
Останнім рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 105500 грн. 34 коп. (57499 грн. 93 коп. – 1/2 грошових вкладів, 48001 грн. – 1/2 вартості автомобіля "Мітцубісі Оутландер"). У решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1700 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити вказане рішення суду і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що сумісний дохід подружжя за період шлюбу складає 23531 грн. 98 коп., інших офіційних доходів подружжя не отримувало, а неофіційні доходи не можуть бути предметом розгляду в суді. Зазначає, що депозитні рахунки були відкриті в жовтні 2004 року, а кошти з них зняті уже під час шлюбу та витрачені на потреби сім’ї. Крім того, судом було допущено помилку, оскільки загальна сума знятих із депозитних рахунків коштів становить 12046,08 доларів США і саме з цієї суми було виділено 3011,83 долари США та покладено на рахунок. Також вказує, що відповідно до положень Сімейного кодексу України майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору зміні з таких мотивів.
Судом вірно встановлені обставини справи, дана їм належна оцінка, його висновки підтверджуються матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 22 листопада 2003 року по 1 серпня 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
У відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального використання, є об’єктом права спільної сумісної власності.
В лютому 2004 року під час шлюбу між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відповідачем був придбаний автомобіль "Мітцубісі Оутландер", як фізичною особою за рахунок коштів, які були попередньо перераховані ним зі свого власного рахунку як фізичної особи на рахунок як приватного підприємця ОСОБА_3, а потім перераховані фірмі „Мега-Транс, що продала автомобіль, та зареєстрований в Хмельницькому МРЕВ на фізичну особу ОСОБА_3 Також згідно матеріалів перевірки господарської діяльності приватного підприємця ОСОБА_3 державною податковою адміністрацією вказаний автомобіль на балансі приватного підприємця ОСОБА_3 не облікований.
Наведене підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.
Крім того згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Як видно з рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 червня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору куплі-продажу автомобіля "Мітцубісі Оутландер", яким даний позов був задоволений, суд доводи ОСОБА_3, про те, що він придбав зазначений спірний автомобіль як приватний підприємець для ведення підприємницької діяльності за кошти приватного підприємця, а не за спільні кошти подружжя, визнав такими, що не відповідають дійсності. Дане рішення було оскаржено ОСОБА_3 в апеляційному порядку, однак ухвалою апеляційного суду дане рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 червня 2008 року залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об’єктом права сумісної власності подружжя є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.
У відповідності до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Як видно з матеріалів справи 8 жовтня, 27 жовтня, 20 грудня 2004 року ОСОБА_3 були відкриті депозитні рахунки як фізичної особи у ВАТ „Аваль” на ім’я ОСОБА_3 на загальну суму 15011,83 доларів США та закриті ним ці рахунки 18 листопада 2004 року і 25 лютого 2005 року зі зняттям з рахунків 15111,52 доларів США, що за курсом станом на 25 травня 2009 року на час винесення рішення складає 114998,67 грн.
При цьому судом було встановлено, що частину зазначених коштів як спільного майна ОСОБА_3, не повідомивши ОСОБА_1 використав не в інтересах сім’ї і не на її потреби, а використав на придбання матеріалів та обладнання для зайняття підприємницькою діяльністю в листопаді-грудні 2004 року, січні-лютому 2005 року, що підтверджується відповідними накладними про закупівлю приватним підприємцем ОСОБА_3 таких матеріалів. Даний факт підтвердив в своїх поясненнях в суді першої інстанції і сам ОСОБА_3
Будь-яких інших доказів які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції ні в апеляційній скарзі, ні в апеляційному засіданні ОСОБА_3 не навів.
Не впливають на вирішення даної апеляційної скарги і доводи апелянта про не вирішення судом першої інстанції позову до залученого по справі співвідповідача ОСОБА_5, оскільки на час прийняття рішення судом першої інстанції за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл автомобілів, було в наявності судове рішення, яке набрало законної сили, про визнання незаконним набуття права власності ОСОБА_5 на автомобіль „Mitsubishsi Outlander” і таким чином права відповідача порушені не були.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст.. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи суд задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 частково і стягнув з позивача на користь позивача 105500 грн. 34 коп. та судові витрати в сумі 1700 грн.
Однак при таких обставинах слід було стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1055 грн., а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судового збору змінити, зменшивши розмір стягнення судового збору з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 1700 грн. до 1055 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
3 листопада 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Костенко А.М.,
суддів : Шершуна В.В., Пастощука М.М.
при секретарі : Товкан І.І.,
з участю: заявниці ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, апелянта ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2175 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, розподіл майна подружжя.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судового збору змінити, зменшивши розмір стягнення судового збору з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 1700 грн. до 1055 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: