УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року №11/553/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Кожана М.П. (доповідач) ,
суддів - Проценко О.А.
- Стежко В.А.
при секретарі - Дегтярьов Д.В.
за участю представників сторін:
позивача - Бабій Ю.В., Зуб Г.Ю.
відповідача - Жовтоножко Д.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя
на постанову Господарського суду Запорізької області від 20.02.2009року у справі №11/553/08-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод напівпровідників"
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
встановила:
У серпні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Завод напівпровідників" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило визнати в повному обсязі недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя №0000132301/0/655 від 07.05.2008р. на суму 500794,33грн. та податкове повідомлення-рішення №0000132301/1 від 28.07.2008р. на суму 500794,33грн.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2009року у справі №11/553/08-АП адміністративний позов задоволено повністю, - визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя №0000132301/0655 від 07.05.2008р. та №0000132301/1 від 28.07.2008р. Дана постанова мотивована тим, що у зв’язку з відсутністю цивільно-правових відносин між суб’єктами господарської діяльності, починаючи з 01 листопада 2006р. у ВАТ «Завод напівпровідників» були відсутні підстави для оформлення документів, які б засвідчували факт надання послуг, тобто, був відсутній об’єкт оподаткування, що повністю відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість», викладені в пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону.
Не погодившись з вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що постанова Господарського суду Запорізької області від 20.02.2009року у справі №11/553/08-АП прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 20.02.2009року у справі №11/553/08-АП та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його адміністративного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що в даному випадку подією, згідно якої виникає податкове зобов’язання, є документ, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, а саме – акт передачі майна у оренду на підставі договору оперативної оренди індивідуально визначеного майна. Згідно умов передачі та повернення орендованого майна, встановленого п.п. 2.4 договору оперативної оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, тобто в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, ВАТ «Завод напівпровідників» не зарахував до складу податкових зобов’язань суму ПДВ при наданні в оренду майна (обладнання та інвентар, окремі будівлі, споруди та нежилі приміщення) в адресу ТОВ «Сілтек» згідно Договорів №24 від 30.12.2004р. та №25 від 16.11.2004р., а також актів прийому-передачі майна на загальну суму ПДВ 333862,89грн.
Суд належним чином повідомив учасників адміністративного процесу про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009року №1021 дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі Кожана М.П., Проценко О.А., Стежко В.А.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, - в період з 03.03.2008р. по 14.04.2008р. відповідачем була проведена виїзна планова перевірка ВАТ "Завод напівпровідників" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складений Акт виїзної планової перевірки № 420/23-012-31792555 від 21.04.2008р., в п. 3.1.5 якого зроблені висновки про порушення Позивачем пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість", яке полягає у заниженні податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 333862,89 грн. за операцією, пов'язаною з передачею Позивачем в оперативну оренду рухомого та нерухомого майна на адресу TOB "Силтек" згідно договорів № 24 від 30.12.2004р. та № 25 від 16.11.2004р., що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 333862,89 грн. за період листопад 2006р. - квітень 2007р.
На підставі акту перевірки ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0/655 від 07.05.2008р., яким позивачеві нараховано податок на додану вартість в сумі 333862,89 грн. та штрафні санкції в сумі 166931,44 грн.
Не погодившись із прийнятим податковим органом рішенням Позивач 21.05.2008р. звернувся до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя зі скаргою (вих. № 449 від 21.05.2008р.).
За результатами розгляду скарги ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301/1 від 28.07.2008р. на суму 500794,33 грн.
В акті перевірки встановлено, що згідно п. 12.1 Договору оперативної оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 24 від 30.12.2004р., яке ВАТ "Завод напівпровідників" передає в строкове платне користування TOB "Сілтек", - строк дії договору 10 (десять) років. 31.12.2004 року майно було передано в користування TOB "Сілтек", про що свідчить Акт приймання-передачі в оперативну оренду індивідуально визначеного нерухомого майна від 31 грудня 2004 р.
Відповідно п. 11.1 Договору оперативної оренди індивідуально визначеного майна (обладнання та інвентар) № 25 від 16.11.04р., яке ВАТ "Завод напівпровідників" передає в строкове платне користування TOB "Сілтек", - строк дії договору 10 (десять) років. 16.11.04р. майно було передано в користування TOB "Сілтек" у відповідності з Актом приймання-передачі в оперативну оренду індивідуально визначеного майна (обладнання та інвентар) від 16.11.2004р.
Несвоєчасне внесення орендних платежів, слугувало підставою для звернення ВАТ "Завод напівпровідників" до Господарського суду з позовами про стягнення заборгованості та повернення майна з оперативної оренди. В матеріалах справи наявні копії процесуальних документів, в підтвердження цього факту (а.с. 101-103 т.1).
У зв'язку з регулярним невиконанням TOB "Сілтек" прийнятих на себе зобов'язань за договорами оренди ВАТ "Завод напівпровідників" скористалось правами, передбаченими п.8.5 вищезазначених договорів оренди та ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України та в односторонньому порядку відмовитись від цих договорів.
Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
Граничний термін сплати орендних платежів за вересень 2006р. (третій місяць невнесення орендних платежів) сплив 20.10.2006р. та з 01 листопада 2006р. договори оренди припинили свою дію. Відмова від договорів оренди з боку ВАТ "Завод напівпровідників" підтверджені листом № 491 от 23.10.2006р., який було надіслано на адресу орендаря - ТОВ "Сілтек" (а.с. 83 т.1).
Отже, в силу ст. 651 Цивільного кодексу України, договірні відносини між орендодавцем та орендарем в частині розміру, строків та порядку внесення орендної плати припинились.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що майно, що передавалось в оренду за вказаними договорами розташоване за адресою м.Запоріжжя, вул.. Теплична,16 на території та у складі майнового комплексу ВАТ «Завод напівпровідників» і його фактичне повернення позивачу у зв’язку з розірванням договорів оренди не потребує фізичного його переміщення.
Згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", (зі змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов'язань з відвантаження товарів (робіт, послуг) є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
• - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;
• - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з відсутністю цивільно-правових відносин між суб'єктами господарської діяльності, починаючи з 01 листопада 2006р. у ВАТ "Завод напівпровідників" були відсутні підстави для оформлення документів, які б засвідчували факт надання послуг, тобто, був відсутній об'єкт оподаткування, що повністю відповідає нормам Закону України "Про податок на додану вартість", викладені в пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону.
Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.1ч.1 ст.198, 200, п.1ч.1 ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 20.02.2009року у справі №11/553/08-АП залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 20.02.2009року у справі №11/553/08-АП залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту виготовлення у повному обсязі.
Ухвалу складено в повному обсязі 25.12.2009р.
Головуючий: М.П. Кожан
Судді: О.А. Проценко
В.А. Стежко