ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2018 року справа № 804/359/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 804/359/18 (прийнято в порядку спрощеного провадження 12.03.2018р., суддя Рябчук О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним рішення Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - відповідач) № 61 від 13.11.2017 р. про відмову у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача витребувати електронну пенсійну справу, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати призупинення - 01.04.2017р., з врахуванням компенсації втрати частини доходів із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як непрацюючому пенсіонеру, передбачених пенсійним законодавством України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких вказав, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення законним і обґрунтованим, а тому просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2017р. ОСОБА_1 через представника звернувся до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з заявою про призначення/перерахунок пенсій, в якій просив пенсію: перерахувати, поновити з дати призупинення, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому, взяти на облік, здійснити запит електронної пенсійної справи, інших недостатніх для поновлення виплати пенсії документів або відновити їх.

Рішенням Заводського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 61 від 13.11.2017 р. відмовлено ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії з підстав не підтвердження місця проживання (реєстрації) позивача на території України в м. Кам'янське. Останнє місце реєстрації АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з позовом про його скасування та зобов`язання відповідача поновити виплату пенсії за віком.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 51 вказаного Закону встановлено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Вказаним рішенням встановлено, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» та рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р. закони, правові акти або окремі положення визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню, як такі, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 2.8 Порядку передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

З аналізу наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що ОСОБА_1 має право на поновлення виплати пенсії.

При цьому, заява про поновлення виплати пенсії може бути подана пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до витягу з Центральної бази даних одержувачів пенсії Інформаційного центру персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України ОСОБА_1 перебував на обліку в УПФУ в Калінінському районі м. Донецька, УПФУ в Дніпровському районі м. Києва.

Тобто, з даних Центральної бази даних одержувачів пенсії Інформаційного центру персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України встановлено, що ОСОБА_1 на обліку в Кам'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області не перебуває.

З матеріалів справи вбачається та позивачем не спростовано, що місцем реєстрації позивача в Україні є АДРЕСА_1.

Будь-яких відомостей щодо проживання (реєстрації) ОСОБА_1 в м. Кам'янське до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю, матеріали справи не містять.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 9-1 від 12.05.2015 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 16.08.2016 № 19-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2016 року за № 1219/29349, затверджено Перелік управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції.

Згідно з затвердженим переліком Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька не здійснює свої повноваження, тимчасово його повноваження з обслуговування страхувальників здійснює Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області.

В даному випадку, позивач звернувся до органу, що призначає пенсію, не за місцем перебування на обліку, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 804/359/18 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак