Справа № 2-4738-09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року   Мелітопольський міськрайонний  суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді  Бахаєва І.М.                  

            при секретарі: Арифовій Л.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про   відшкодування   матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про   відшкодування   матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідача по справі соболь Ю.В. було притягнуто до кримінальної відповідальності по ст. 125 ч.1 КК України.  Кримінальна справа відносно ОСОБА_2 була закрита на підставі ст.1 п. „в” Закону України „Про амністію”. Як вказує позивачка  у результаті неправомірних дій відповідача їй були заподіяні тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово – медичної експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Крім того, вона у зв’язку з проходженням судово – медичного огляду понесла матеріальні витрати в розмірі 31 грн., а також своїми неправомірними діями відповідач принизив її людське достоїнство, причинив фізичну біль, порушив її спокійний уклад життя,  чим причинив їй моральну шкоду яку вона оціную в розмірі 5 000 грн..

    У судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні своїх вимог в повному обсязі.

    Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині стягнення матеріальної шкоди, а в частині моральної шкоди не визнав в повному обсязі, і суду пояснив, що у тому, що сталося є вина самої позивачки, крім того вона звернулась до медичного закладу про складання акту обстеження тільки через три доби після дати, коли нібито відповідач завдав їй тілесні ушкодження.

    Допитана у якості свідка ОСОБА_3, суду пояснила, що вона є сестрою позивачки і бачила тілесні ушкодження на позивачці, коли возила її на обстеження до лікарні. Позивачка скаржилась їй, що її побив брат ОСОБА_2, та у звязку з неправомірними діями відповідача, позивачка зазнає моральні та фізичні страждання.

    Суд, заслухавши сторони, допитавши свідка, вивчи матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.

    17 вересня 2008 року Мелітопольським міськрайонним судом було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по признакам злочину передбаченому ст. 125 ч.1 КК України.

    17 вересня 2008 року постановою Мелітопольського міськрайонного суду позивачка ОСОБА_1 була визнана потерпілою.

    Відповідно до висновку експерта № 247 від 17 березня 2009 року ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.  

    18 березня 2009 року постановою Мелітопольського міськрайонного суду кримінальна справа  відносно ОСОБА_2, за його письмовою заявою була закрита на підставі ст. 1 п. „в” Закону України „Про амністію”.

      Відповідно до ст. 14 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

    18 березня 2009 року постановою Мелітопольського міськрайонного суду цивільний позов ОСОБА_1 був залишений без розгляду і пропоноване звернутись до суду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна  неправомірними діями правам фізичних осіб відшкодовується  у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичної або юридичної особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодження здоровґя, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 25.05.2001 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.

    Керуючись ст. 14 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року, п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 25.05.2001 року)ст.ст. 1166,1167,1168 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 60, 110,130, 175, 209, 212, 215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про   відшкодування   матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином – задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прж. місто Мелітополь, вул.. Радянська, 67, на користь  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_3 за заподіяну матеріальну шкоду грошові кошти в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 20 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прж. місто Мелітополь, вул.. Радянська, 67, на користь  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_3  за заподіяну моральну шкоду грошові кошти в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп..

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 -  відмовити.

   Рішення суду вступає у закону силу по закінченню терміну подання заяви про апеляційне   оскарження, як що заява про апеляційне оскарження не була подана.

   Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

СУДДЯ