№ 2 - а - 5283/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2009 року м. Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, при секретарі Т.А. Мірошниченко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління пенсійного фонду України в м. Ромни Сумській області, надалі УПФ, і просить: визнати дії УПФ в частині відмови в перерахунку пенсії протиправними, як такі, що порушують його права та свободи; зобов'язати УПФ зробити перерахунок пенсії, встановивши його в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01.07.2009 р. і сплатити йому різницю недоплачених сум 9609,2 грн.; зобов'язати УПФ робити перерахунок основної та додаткової пенсій у разі підвищення мінімальної пенсії за віком постійно. В обґрунтування позову вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і як пенсіонер отримує пенсію, яка призначена з застосуванням закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Йому була встановлена 3 група інвалідності захворювання внаслідок роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На його звернення до УПФ щодо перерахунку розміру пенсії, йому відповіли відмовою виходячи з того, що пенсія визначена відповідно чинного законодавства і підстав для її перерахунку немає.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити. Суду пояснив, що підтримує обставини вказані в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала і просила відмовити в його задоволенні. Суду пояснила, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, інвалідом ІІІ групи і на нього поширюється дія Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Пенсія йому виплачується виходячи з вимог чинного законодавства і підстав для виплати пенсії у більшому розмірі немає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії і йому встановлена ІІІ група інвалідності. Вказані обставини підтверджені копією посвідчення, довідкою до акту огляду МСЕК, витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії і визнані сторонами.
ОСОБА_1 призначена державна пенсія відповідно до положень статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір якої обчислений у відповідності з ПКМ України від 16 липня 2008 року № 654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” та додаткова пенсія розмір якої обчислений у відповідності з ПКМ України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов в цілому обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
Відповідно частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (чинної на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІII групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд доходить висновку, що при визначенні позивачеві розміру державної та додаткової пенсії застосуванню підлягали статті 49-50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
При вирішенні спору суд не бере до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
При визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
В зв'язку з наведеним суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Крім цього суд вважає, що відсутність коштів не може розцінюватися як поважна причина невиконання зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 і 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Задовольняючи позов суд не визначає конкретного розміру основної та додаткової пенсій, оскільки проводити розрахунок і визначати конкретні суми належні до виплати має спеціально уповноважений орган.
Частиною 3 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
В зв'язку з вказаним, суд відмовляє в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача робити перерахунок основної та додаткової пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком постійно, оскільки вчиняти такі дії відповідач має згідно вимог чинного законодавства, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб на території України. А відповідно до часу порушення відповідачем чинного законодавства відсутній предмет спору – правовідносини, які склалися внаслідок порушення вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158, 159, 160, 161,162, 163, 167, 186 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок пенсії задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України в м.Ромни.
Зобов'язати управління пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області: здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з розміру визначеного ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – 6 мінімальних пенсій за віком з 1 липня 2009 року; здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії за шкоду здоров'ю з розміру встановленого ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 1 липня 2009 року; провести відповідні виплати з 1 липня 2009 року з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя… підпис.
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_2