Справа № 349/290/18

Провадження № 22-ц/4808/149/18

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Лошак О. О.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача Фединяка В.Д.

суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й. секретаря Мельник О.В.

з участю представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Рокетської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Литвиненко Олени Леонідівни на рішення Рогатинського районного суду від 16 серпня 2018 року, ухвалене суддею Лошак О.О. в м. Рогатин,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2018 року представник публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору № б/н від 16.10.2012 року укладеного між банком та ОСОБА_2, відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджено підписом в заяві.У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 31.12.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 31 374 грн, яка складається з: 1970,28 грн - заборгованість за кредитом, 27434,30 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1470,23 грн - штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути з ОСОБА_2 та судові витрати в сумі 1762,00 грн.

Рішенням Рогатинського районного суду від 16 серпня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На дане рішення представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Литвиненко О.Л. подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення, вказуючи на допущення судом порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що відповідно до договору № б/н від 16.10.2012 року укладеного між банком та ОСОБА_2, відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. На думку апелянта, судом не було враховано, що останній самостійний платіж в розмірі 3,00 грн відповідач сплатив 02.07.2015 року та не врахував строк дії платіжної картки - 2 роки. Також зазначає, що 16.10.2012 року відповідачем було підписано Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до підписаної анкети-заяви ОСОБА_2 ознайомлений та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, їх зміст розуміє, та зобов'язується дотримуватися вказаних положень. 13.03.2013 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1. Отримання картки та користування нею відповідачем не заперечується. Строк дії картки встановлено до 08/16, тобто до 31.08.2016 року. Зазначає, що із виписки по рахунку вбачається, що відповідач здійснював періодичні платежі по кредиту, останні платежі були: 01.09.2014 року в розмірі 7,00 грн, 03.09.2014 року в розмірі 9,00 грн та 02.07.2015 року в розмірі 3,00 грн. Зазначені погашення були здійснені через термінал самообслуговування про що зазначено у виписці по рахунку. На думку апелянта, банк звернувся до суду 22.02.2018 року, тобто в межах строку позовної давності. Відповідно до Умов та Правил відповідач зобов'язаний отримувати виписки, слідкувати за витратами, а у випадку помилкового зарахування коштів повернути вказані кошти. Зазначає, що так як відповідач не звертався до банку із заявами про помилкове зарахування коштів, то вказане свідчить, що платіж від 02.07.2015 року був здійснений ним особисто, або іншою особою за його згодою.

У порядку п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 № 452/2017 ліквідовано, зокрема: Апеляційний суд Івано-Франківської області, та утворено Івано-Франківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Івано-Франківську область, з місцезнаходженням у місті Івано-Франківську.

Відповідно до частини шостої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди, що ліквідуються, припиняють здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Івано-Франківський апеляційний опубліковано в газеті «Голос України» від 03.10.2018 № 185 (6940).

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Івано-Франківським апеляційним судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Рокетська С.В. апеляційну скаргу підтримала, просить задовольнити цю скаргу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участі у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту. Перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України). Відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки в договорі визначений у два роки.

Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає. Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов'язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки. Згідно із ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. ОСОБА_2 просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог банку. ПАТ КБ «Приват Банк» заяву щодо поновлення пропущеного строку не подавав.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Судом встановлено, що відповідно до договору № б/н від 16.10.2012 року укладеного між банком та ОСОБА_2, відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписом у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які викладені на банківському сайті, становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг (а.с.7).

Згідно п.п.2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевищення платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с.27).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого банком, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 31.12.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 31 374 грн, яка складається з: 1970,28 грн - заборгованість за кредитом, 27434,30 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1470,23 грн - штраф (процентна складова) (а.с.5-6).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2018 року представник відповідача подав заяву про відмову в задоволенні позову у зв'язку із спливом позовної давності (а.с.103).

З наданого банком розрахунку вбачається, що черговий платіж за кредитним договором відповідач здійснив 28.04.2014 року, а з позовом до суду банк звернувся 01 березня 2018 року, тобто після спливу позовної дивності у три роки (а.с.4).

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Суд відхиляє доводи банку, що 02.07.2015 року, за згодою відповідача з картрахунку останнього було списано 3,00 грн, внаслідок чого відбулось переривання позовної давності з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії вчинено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

З огляду на зазначене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про переривання строку позовної давності здійсненням платежу 02.07.2015 року в розмірі 3,00 грн. Банком не надано суду відповідних доказів того, що вказаний платіж здійснено особисто ОСОБА_4 чи уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, які їх обґрунтовано спростували і не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення суду таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення суду за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 390,391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Литвиненко Олени Леонідівни залишити без задоволення.

Рішення Рогатинського районного суду від 16 серпня 2018 року залишити без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.Д.Фединяк

Судді: В.А.Девляшевський

Р.Й.Матківський