ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/3799/17

У Х В А Л А

10 жовтня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративно суду м. Києва від 30 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 23 лютого 2017 року №369-о про звільнення позивача з посади та податкової міліції у запас за пунктом 64 підпункт "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (за віком); поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого з ОВС організаційно-аналітичного відділу управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у місті Києві; стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 лютого 2017 року по день винесення рішення у даній справі.

Рішенням Окружного адміністративно суду м. Києва від 30 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третя особа повторно подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а причини пропуску строку на які посилався фіскальний орган, визнані судом неповажними.

Апеляційним судом Головному управлінню ДФС у Київській області встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, з повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 17 вересня 2018 року. Таким чином, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 27 вересня 2018 року.

26 вересня 2018 року Головне управління ДФС у Київській області подало клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Вказане клопотання повторно було обґрунтоване тим, що на час звернення з апеляційною скаргою у апелянта була відсутня можливість сплатити судовий збір.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року прийнято до провадження справу №826/3799/17.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Крім того, колегією суддів зазначає, що долучені листи про збільшення фінансування не є підставою для висновку, що у фіскального органу була відсутня можливість сплатити судового збору, оскільки вказані листи свідчать про протилежне.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 815/3029/17 належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, як зазначив Верховний Суд у постановах від 15 травня 2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07 червня 2018 року по справі № 822/276/17 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що посилання скаржника на листи органів казначейства є необґрунтованим.

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок) у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Згідно пункту 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: &?о;…&?т; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Таким чином, процедура безспірного списання коштів з рахунків державного органу не перешкоджає сплаті судового збору, а тому зазначені обставини не можуть бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Інших поважних причин пропуску строку відповідачем наведено не було.

Згіднго з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративно суду м. Києва від 30 квітня 2018 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративно суду м. Києва від 30 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.