Судове рішення #7439603

Справа № 2 – 2729/2009 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 грудня 2009 р.  Первомайський міськрайонний  суд Миколаївської області

 у складі:            

   головуючої - Сотської С.О.,

   при секретарі – Биковій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії  «Південне регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»  до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі – Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В позовній заяві зазначав, що 19.07.2009 року між Банком  та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №217-IVS  2007 року , на суму 34250 доларів США за сплатою 12% річних, терміном повернення 18 липня 2027 року.

В забезпечення кредиту був укладений договір іпотеки від 12.07.2007 року, згідно якого відповідач в забезпечення виданого кредиту, надав в іпотеку нерухоме майно – квартиру, яка розташована в місті Первомайську Миколаївської облатсі по вулиці Одеській 70-а.

Крім того як спосіб забезпечення між Банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 19.07.2007 року згідно умов якого обидва відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за основним боргом, оплатою відсотків та оплаті комісійної винагороди, неустойки.

Посилаючись на те, що відповідач, отримавши кредит порушує умови укладеного кредитного договору, в зв’язку з чим утворилася загальна заборгованість в сумі 275 128,75 грн., просив стягнути солідарно з відповідачів зазначену суму,  звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути судові витрати.

Далі позивач направив заяву якою уточнив позовні вимоги. Просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів 287319, 95 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення заборгованості по кредитному договору на день розгляду справи в суді, і пояснив, що порушив взяті на себе зобов’язання на початку 2009 року, так як в нього виникли фінансові труднощі в сім’ї  через підняття курсу долара до гривні. Його щомісячні платежі були менші ніж передбачено договором. В даний час він узгодив з банком розмір щомісячного платежу, по новому графіку, і погасить заборгованість, яка становить по основному боргу 2263,14 грн. по процентам 10461,52 грн., прострочені комісійні винагороди 2129,41 грн., та нараховані комісійні винагороди – 432,41 грн.,

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала заяву про слухання справи у її відсутність.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.

Так судом встановлено, що 19 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір кредиту № 217- IVS (далі – договір) на суму 34250 доларів США в якому сторони узгодили всі умови.

Відповідно до умов Договору банк зобов’язався надати позичальнику, тобто ОСОБА_3 кредит в сумі 34250 доларів США, кредит був наданий з умовою сплати відсотків в розмірі 12% річних, терміном повернення кредиту – 18 липня 2027 рокую

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов’язку виконання зобов’язання та повинен сплатити суму боргу та процентів передбачених договором.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, долученого до матеріалів справи позивачем в судовому засіданні, станом на вересень 2009 року заборгованість складає: за несвоєчасне погашення тіла кредиту 2263,14 грн., заборгованість по процентам – 10461,52 грн., комісійні винагороди 2561,62 грн., та нарахована пеня в сумі 9676, 34 грн.

Положеннями ст.. ст.. 546,573.574,575 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання, в тому числі шляхом застави. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавець) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону, або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишаться у володіння заставодавця, або третьої особи.

Так 12.07.2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки в забезпечення зобов’язання за кредитним договором, згідно якого відповідач надав банку в іпотеку нерухоме майно – квартиру № 70-а по вул.. Одеській в місті Первомайську Миколаївської області.

Згідно ч. 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель, тобто в даному випадку банк, вправі задовольнити свої вимоги основним зобов’язанням  шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Позичальник на протязі двох років сумлінно виконував умови кредитного договору, не відмовляється від виконання своїх зобов’язань перед Банком за кредитним договором, і сплачує їх частково, але в зв’язку з економічною кризою, девальвацією гривні, що призвело до значного  підвищення курсу долару до гривні, відповідач опинився в скрутному матеріальному становищі і з лютого цього року почав порушувати виконання зобов’язання – сплачувати поточні платежі в меншому розмірі ніж передбачено договором.

Із пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що Банк дійсно в зв’язку з скрутним матеріальним становищем боржника готовий надати розстрочку для погашення заборгованості, але тільки після рішення суду.

Суд вбачає, що звернення банку до суду про дострокове стягнення всієї суми по кредитному договору  та звернення стягнення на предмет іпотеки є його формальним підходом до своїх прав за договором кредиту та іпотеки, і враховуючи невелику заборгованість за кредитним договором, позицію банку, що дає суду підстави для відмови в задоволенні цих вимог., що буде відповідати засадам справедливості та розумності.

Суд вважає можливим відповідно до  ст.. 551 ЦК України зменшити розмір нарахованої банком неустойки, враховуючи матеріальне становище відповідача, що є істотною обставиною.

Відповідно до ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором. як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Однак відповідно до п. 3.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов’язання за кредитним договором, кредитор надсилає на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов’язку.

Позивачем не надано доказів, того, що поручителю надсилались такі повідомлення про розмір заборгованості та скорочення терміну користування кредитом.

Тому пред’явлення позову до поручителя є безпідставним.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (р/р № 39002011509980, МФО 326933, код ЄДРПОУ 26499505)  в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору : 2263 грн. 14 коп. – заборгованість по тілу кредиту, 10461 грн.52 коп. – проценти, 2561 грн. 62 коп. – комісійної винагороди, 3000 грн. пені, а також судові витрати в сумі 182 грн. 90 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК  України.

СУДДЯ:

підпис

Копія вірна

Суддя Первомайського міськрайонного суду

Миколаївської області                                                                                             ОСОБА_4

Рішення вступило в законну силу «___» ________ 2009р.

Оригінал рішення № 2-2729/09р. знаходиться в канцелярії Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Суддя Первомайського міськрайонного суду

Миколаївської області                                                                                                ОСОБА_4

Рішення вступило в законну силу __________________ 2009р..

Оригінал рішення №2-2729/09р. знаходиться в Первомайському міськрайонному суді

Суддя Первомайського міськрайонного суду

Миколаївської області                                                                                  ОСОБА_4

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація