Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2009р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко Н.В.
при секретарі Василевич К.Є
з участю позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом виселення
В С Т А Н О В И В :
В підтвердження своїх вимог позивач зазначає, що він є власником квартири №49, будинку №25 А по вул.Старомильська в м.Здолбунові, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане виконкомом Здолбунівської міськради 05.03.2009р. Відповідачка в даній квартирі проживає незаконно та без реєстрації. Вона систематично влаштовує скандали, без його відому змінила у вхідних дверях замок, не відмикає їх коли знаходиться у середині. В зв’язку з такою поведінкою відповідачки він вимушений був покинути свою квартиру і зняти собі інше житло в чужих людей. Дана квартира необхідна для проживання йому, оскільки він іншого житла не має, є його власником. Просить усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 із належної йому квартири.
Відповідачка позов не визнала і суду пояснила, що твердження щодо її неправомірної поведінки є надуманими. Вона в даному житловому приміщенні проживає на законних підставах з 1989року, про що свідчить реєстрація її місця проживання. Все, що стверджує позивач, то є неправда, оскільки замок вона змінила в квартирі, через його поломку. Вона не чинила і не чинить будь-яких перешкод позивачу у користуванні його власністю, вона проживає у будинку на законних підставах і виселятися з нього не збирається, просить в позові відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом громадської організації товариства забудовників «Залізничник» і йому передана у власність квартира №49, будинку №25 А по вул.Старомильська в м.Здолбунові, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії ЯЯЯ №576855 від 05.03.2009року, виданого виконкомом Здолбунівської міськради.
Відповідачка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2000р. як гуртожитку колишнього професійного училища, що стверджується записами у її паспорті серії СР №565718, виданого Здолбунівським РВ УМВС України 25.05.1999р. Проживає у спірній квартирі № 49, як колишній член сім»ї позивача.
Згідно записів будинкової книги у квартирі №49, будинку №25 А по вул.Старомильська в м.Здолбунові зареєстрований ОСОБА_1, позивач по справі.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стст.316, 317, 319, 321 ЦК, ст.48 закону «Про власність»).
Відповідно до ст. 47 Конституції України , ст. 9 ЖК, ст. 311 ЦК, оскільки право на житло (користування ним, усунення перешкоду користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК. Об’єктом власності особи може бути, зокрема, житло — житловий будинок, садиба, квартира (стст.379, 382 ЦК)
Ст. 116 ЖК України встановлено, що якщо наймач, член його сім’ї чи інші проживаючі з ним особи систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку, а міри попередження суспільного або громадського впливу не дали позитивних результатів, виселення винних по вимозі наймача чи інших зацікавлених осіб проводиться без надання іншого житлового приміщення.
Із матеріалів справи вбачається, що конфлікт між сторонами виник восени 2008року, після розлучення ОСОБА_1І із матір’ю відповідачки ОСОБА_5, між сторонами склалися неприязні стосунки. З цього часу позивач неодноразово звертався в міліцію із скаргами на неналежну поведінку ОСОБА_2, вчинення сварок та скандалів, заміни замка у вхідних дверях квартири, що стверджується листами Здолбунівського райвідділу міліції.
Судом встановлено, що і після вжитих вищезазначених заходів попередження до ОСОБА_2, остання 09.02.2009р. не відкрила вхідних дверей на вимогу власника, щоб зробити обміри квартири інженером Здолбунівського БТІ.
ОСОБА_1 у належній йому на праві власності квартирі не проживає, що стверджується поясненнями сторін і відповідачем не оспорюється.
Факт порушення ОСОБА_2 правил співжиття, її негідної поведінки, створення обстановки, яка унеможливлює проживання в одній квартирі ОСОБА_1 з дочкою колишньої дружини підтверджуються і показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов законний та обґрунтований та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.8,10,11,60,212,213,215 ЦПК України, ст.116 ЖК України, ст.2,48,49 Закону України „Про власність”, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити. Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні належною йому на праві власності квартирою №49 по вул.Старомильська,25 А в м.Здолбунові Рівненської області шляхом виселення ОСОБА_2 з цієї квартири.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом 20днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Здолбунівського районного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: