Судове рішення #7440628

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

місто Здолбунів

11 год. 30 хв.

 31 серпня 2009 р.                                                                                                                         № 2-а-2386/09 

Здолбуніський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді                               Бондаренко Н.В.

при секретарі                                        Сімонович С.О.

з участю представника позивача        ОСОБА_1              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Здолбунів справу за позовом ОСОБА_2  до УДАІ УМВС України в Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанви про адміністративне правопорушення від 16.06.2009р.

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови серії АМ № 099296  по справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2009 року винесену інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м.Житомир ОСОБА_3  про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., обґрунтовуючи позов тим, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. 

Представник позивача  у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і пояснив, що позивач 11.06.2009 року,  близько 13год. 47 хв. дійсно керував автомобілем НОМЕР_1, в с.Березівка Житомирського району Житомирської області зі швидкістю 56 км/год., порушень вимог п.12.4 ПДР України не допускав. Стверджує, що враховуючи модель автомобіля, його багаторічну експлуатацію та те, що він був завантажений мінеральною водою в скляних пляшках, позивач технічно не міг рухатися зі швидкістю 86 км/год., як це зазначено в оскаржуваній постанові. Рухаючись по автодорозі позивач ніякого поста ДАІ не бачив, його ніхто не зупиняв, не складав протоколу про адмінправопорушення,  попереджувальних знаків, що на автодорозі проводиться автоматичний контроль технічними засобами швидкості руху не було. Зазначив, що адмінпостанова  винесена інспектором лише на підставі фотознімку, зробленому за допомогою технічного засобу «Візир № 0812370», який не є автоматичним спеціальним технічним засобом, що має функції фото і кінозйомки, відеозапису, він знаходився у співробітника ДАЇ, який безпосередньо керував даним приладом, визначав ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість або об»єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу, тощо. Даний пристрій не пройшов державну експертизу та не сертифікований. Крім того, з долученого до постанови фотознімку не вбачається, що зафіксований транспортний засіб рухається в межах населеного пункту, а також з даного фотознімку не можна зробити висновок про те, чи рухався зафіксований транспортний засіб, чи взагалі стояв, якщо він рухався, то де саме і в якому місці. Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просить суд скасувати вказану постанову.

Позивач в судове засідання не з’явився, в поданій до суду заяві просить розглянути справу у його відсутності, доручивши представляти його інтереси представнику, згідно укладеної угоди.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, про час і місце розгляду справи в суді був повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що інспектор ДПС роти ДПС ОДДЗ м.Житомира ОСОБА_3  16.06.2009 року, виніс постанову АМ № 099296 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн., у зв’язку з тим, що останній порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1360, а саме: 11.06.2009р. о 13год.47хв. на 160км. автодороги Київ-Чоп в с.Березівка ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 86 км/год. при обмеженні максимальної швидкості руху 60 км/год (в населеному пункті), таким чином перевищив максимальну швидкість руху на 26 км/год.

  Представник позивача у судовому засіданні категорично відмовився, що позивачем на автодорозі Київ-Чоп  в с. Березівка   було перевищено встановлене обмеження швидкості.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, додано роздруковані фотокартки, на яких зображено позначення: «11.06.09  13:47:09», «Скорость 086 км/ч”, „ 11.06.09  13:47:11  Скорость 085 км/ч”, „11.06.09  13:47:12 Скорость 085 км/ч” в постанові зазначено, що правопорушення зафіксовано за допомогою приладу «Візир № 0812370».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій  чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.

Інших доказів порушення Правил дорожнього руху суду не надано.

Відповідно до ч.6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи , яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису . Однак, в Постанові вказано, що зйомка велася приладом «Візир», що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДАІ . За таких умов, при виявленні перевищення швидкості, зафіксованого вимірювальним приладом, інспектор ДАІ повинен був зупинити транспортний засіб та скласти протокол про адміністративне порушення, беручи до уваги пояснення правопорушника, та видати йому другий екземпляр протоколу під розпис. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції, а зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень (інспектор ДАІ перетворюється на безучасного реєстратора порушень ПДР України). Також Постанову по справі про адміністративне порушення було винесено у відсутності правопорушника, що є грубим процесуальним порушенням .

У тексті постанови зазначено, що ОСОБА_2 „керував транспортним засобом” у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці нібито є порушення, його ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.  

До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, ким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, рухаючись у населеному пункті с.Березівка Житомирського району   з дотриманням усіх ПДР, позивач, не помітив жодного автомобіля зі спеціальним пофарбуванням, спеціальними сигналами, які б могли допомогти розпізнати автомобіль ДПС. Тобто докази по правопорушенню здобувались всупереч відомчої інструкції ДПС.

З фото, доданого до оскаржуваної постанови не можливо довести, що швидкість руху автомобіля була зафіксована саме в населеному пункті. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

За фотознімками від 11.06.2009року, що зроблені о 13год. 47хв. 09сек., о 13год.47хв.11сек., 13год.47хв.12сек. неможливо встановити, що зафіксований на ній транспортний засіб рухався в межах населеного пункту.

Із доданих до постанови серії АМ № 099296 фотознімків не вбачається, чи працював технічний засіб «Візир №0812370» в автоматичному режимі, відсутня документація про технічний засіб «Візир №0812370», реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» .

 Таким чином, якщо працівником ДАЇ правопорушення було зафіксовано  приладом «Візир» №0812370 », а не автоматичними приладами,  то необхідно було скласти протокол про правопорушення відносно конкретної особи у відповідності з вимогами КУпАП.

 За цих обставин суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає задоволенню.

ОСОБА_2 пропустив десятиденний строк оскарження адмінпостанови, в судовому засіданні встановлено, що постанова йому була відправлена поштою 24.06.09р., що вбачається із поштового штампа, а  він отримав її лише 01.07.2009р., а тому суд вважає, що пропуск процесуального строку є поважним і підлягає поновленню. 

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 18, 71, 104, 160, 162, 163 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови серії АМ № 099296 від 16.06.2009р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП

Позов ОСОБА_2 до УДАЇ УМВС України в Житомирській області  про скасування рішення суб’єкта владних повноважень задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії АМ № 099296 від 16 червня 2009 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м.Житомира ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя                                                                                                                                       Н.В.Бондаренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація