Справа № 2а – 2/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

         28 грудня 2009 року.                                                                 смт.Баришівка.

 Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді                   Єременка В.М.

при секретарі                            Лунгул Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Баришівка Київської області  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Баришівському районі Київської області про визнання протиправними дій Управління  Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області та зобов,язати провести перерахунок та виплату пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області про визнання протиправними дій Управління  Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області та зобов,язати провести перерахунок та виплату пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і їй,  як інваліду 2-ї групи безстроково в зв"язку з захворюванням, яке пов"язане з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно діючому законодавству, відповідно до вимог ст. ст. 49, 50 ч. 4, ст. 54, 67, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  розмір основної пенсії повинен складати 3984 грн.,  виходячи із розміру 75% мінімальної пенсії за віком за минулий час та  не менше 8 мінімальних пенсій за віком, а натомість  її основна пенсія становить 1090 грн.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги і просила суд визнати протиправними дії Управління  Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області щодо перерахунку та виплати їй пенсії, як особі, що  постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Баришівському районі Київської області ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_1., та зазначила, що нарахування розміру пенсії позивачу здійснюється відповідно до ст..54 Закону України  "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків. З 01.01.2008 року відповідно до норм діючого законодавства позивачу проведено всі перерахунки пенсії автоматизованим способом, внаслідок яких змінювався розмір пенсії в сторону її збільшення. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров,ю з 01.01.2008 року виплачується в розмірі 20% від прожиткового  мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, що передбачено чинним законодавством. Вимоги позивача щодо перерахунку пенсії вважає незаконними і просить суд відмовити у задоволенні позову.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до  задоволення з наступних підстав.  

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії А №28939 від 01.03.1994 року,   довідкою МСЕК серії КИО-1 №330178.  

Позивач ОСОБА_1. знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області .  

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.  

Абзац другий преамбули зазначеного Закону передбачає, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.  Частиною З статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.  

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

Розділ 8 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,   2,   3, 4. Стаття 49  визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.    Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.  

 Суд, таким чином зазначає, що даними нормами визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального Закону у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій призначених за спеціальним Законом.  

Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

Статтею 54 Закону України "Про, статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Ці норми розповсюджуються на позивача,  як віднесеного до категорії 1.  

Відповідно до частини третьої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

Частина 4 статті 54  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"   передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.  

Цією нормою, визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Якщо нормами статті 49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного Закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

В своїх запереченнях на заявлений позов, посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 грн. 91 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету" від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), суд не приймає до уваги, оскільки ототоржнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, а  також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті І якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.  

Прожитковий мінімум на 2006 рік відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (газета "Урядовий кур'єр" від 30 грудня 2005 року) на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць складає: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 36,6 гривень.  

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.  

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з І жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.  

З 01.01.2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ч.4 ст.54 , де визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв,язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році: по 2-й групі інвалідності -200%  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Постановою КМ України від 28.05.2008 оку №530 встановлено, що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв,язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році: по 2-й групі інвалідності 965 грн.

    З 01.07.2008 року згідно Постанови КМ України від 16.07.2008 року №654 розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв,язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році: по 2-й групі інвалідності 1090 грн.

Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської  катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.  

      В даному випадку, позиція Управління ПФ ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-якою із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.  

Таким чином, суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.  

      Так, Конституційним Судом України неодноразово розглядалась проблема, про яку зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними Законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.  

Суд виходить з того, що Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого, як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.  

На переконання суду, дії Управління Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової) у розмірах менших від восьми прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Суд  також вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу,  відповідно до ст. ст. 49, 50 ч. 4, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з  ч. 4 ст. 9 Кодексу Адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату недоотриманої суми державної пенсії позивачу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком згідно ст.49, ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-Х11.  

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Баришівському районі Київської області про визнання протиправними дій Управління  Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області та зобов,язати провести перерахунок та виплату пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити.  

Визнати дії відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Баришівському районі Київської області  щодо перерахунку та виплати пенсії  інваліду другої групи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності зі статтями 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в в Баришівському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії інваліду другої групи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі восьми прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, виходячи із  розміру мінімальної пенсії за віком за минулий час та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"    за рахунок Державного бюджету України.  

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.   Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя                                                                                           В.М.Єременко