Справа № 1-343/09

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    29 грудня 2009 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, при секретарі М.Ю. Устенко з участю прокурора Ю.В. Осипова,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальну справу  за звинуваченням:                

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого,  мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, засудженого 16 листопада 1995 року вироком Роменського районного суду за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді  позбавлення волі на строк 2 роки, 4 липня 1996 року вироком Роменського районного суду за ч. 3 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,  11 серпня 1999 року вироком Роменського районного суду за ч. 3 ст. 81 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,  6 травня 2004 року вироком Роменського районного суду за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці,  21 серпня 2007 року вироком Роменського міськрайонного суду за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, постановою Брянківського міського суду Луганської області  не відбуту частину покарання ОСОБА_1 замінено більш м’яким покаранням у вигляді виправних робіт  строком 10 місяців 4 дні з утриманням щомісячно в прибуток держави 10 % заробітку,

      у вчиненні злочину передбаченого  ч.2 ст. 389  КК України, -

В С Т А Н О В И В:

       ОСОБА_1 був засуджений  21 серпня 2007 року вироком Роменського міськрайонного суду за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. 17 жовтня 2008 року  постановою Брянківського міського суду Луганської області  не відбуту частину покарання ОСОБА_1 замінено більш м’яким покаранням у вигляді виправних робіт  строком 10 місяців 4 дні з утриманням щомісячно в прибуток держави 10 % заробітку.  6 листопада 2008 року ОСОБА_1 був поставлений на облік  до Роменського районного підрозділу КВІ. 14 листопада 2008 року з ОСОБА_1 була проведена профілактична бесіда про порядок відбування покарання та роз'яснено  положення ч. 2 ст. 389 КК України, про що відібрано відповідну розписку.   З цього часу ОСОБА_1 працював в ПП  «Елімс продукти МВМ» рамником стрічкової пилорами, відрахування з заробітку почали проводитися з  10 листопада 2008 року.  Починаючи з 1 червня 2009 року ОСОБА_1 став ухилятися від відбування покарання і припинив виходити на роботу. 3 червня 2009 року ОСОБА_1 був звільнений з ПП  «Елімс продукти МВМ» в зв'язку з невиходом на роботу  протягом 2 робочих днів. З червня 2009 року ОСОБА_1 припинив з'являтися до КВІ на реєстраційні відмітки і був доставлений до КВІ лише 31 жовтня 2009 року. Після звільнення з ПП  «Елімс продукти МВМ» ОСОБА_2 на роботу не працевлаштувався.  Станом на 18 листопада 2009 року ОСОБА_1 не відбув 3 місяці 19 днів виправних робіт. Вказане, відповідно ч. 6 ст. 46 КВК України,  є ухиленням  засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в ухиленні від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання визнав повністю. Суду пояснив, що  підтверджує  фактичні обставини справи, покарання не відбув так як з роботи був звільнений за прогули. Декілька разів не з'являвся на реєстраційні відмітки в інспекцію. Після звільнення з роботи в центр зайнятості  на облік не став.  

      Крім повного визнання  ОСОБА_1 вини, доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину, підтверджена й сукупністю зібраних у справі доказів,  які ніким не оспорюються. Покази самого винного суд визнає щирими і добровільними  та покладає їх в основу вироку.

       Дії  ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.

    Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  обставини що пом’якшують  покарання.

      Обставиною,  яка пом’якшує покарання  винного, суд визнає щире каяття.  

      Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

        За таких обставин, з урахуванням особи ОСОБА_1 який посередньо характеризується за місцем проживання, суд  приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення  ОСОБА_1  і запобігання  скоєння останнім нових злочинів буде  покарання у виді   обмеження волі в межах строку визначеного санкцією ч. 2 ст. 389 КК України.

      Запобіжний захід  ОСОБА_1  необхідно залишити підписку про невиїзд.  

    Керуючись ст. ст. 323-324  КПК України, -

З А С У Д И В :

      ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину  передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі  на строк 2 роки. Відповідно ч. 1 ст. 71 КК України до  призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину  покарання за попереднім вироком  у виді  1 місяця обмеження волі і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді  обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.

      Запобіжний захід  ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити  підписку про невиїзд.

    На  вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

      СУДДЯ...                                      підпис.

            КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                      ОСОБА_3