ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

14 січня 2010 р.                             Справа №2-А-32/2010р.

           Кремінський  районний суд Луганської  області в складі головуючого

судді                     Акулова Є.М

при секретарі       Дегтяренко Т.В

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в  м. Кремінна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі про визнання бездіяльності щодо несплати  грошової  допомоги  дітям війни за 2009 рік неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату  підвищення до пенсії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що має правовий статус «дитина війни». В 2009 році відповідачем йому не виплачувалося підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а соціальна допомога надавалася лише в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Постанови КМУ від 28 травня 2008 року

№ 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Враховуючи приписи Конституції України щодо недопустимості при прийнятті нових законів звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, приоритетність законів над підзаконними нормативними актами, презумпцію винності суб»єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх дій та роз»яснення Вищого Адміністративного Суду України від 01.12.2009 року №1623/13/13-09 щодо виплат дітям війни, позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати  здійснити нарахування та виплату недоплаченного підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі  30%  мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач свого представника у судове засідання не надіслав, надав суду письмові заперечення проти позову та звернувся до суду з клопотанням про розгляд  справи у відсутності його представника.

 Враховуючи, що сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає доцільним  розглянути справу  у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч 3 ст 120 КАС України.

     Представник відповідача у письмових запереченнях проти позову посилається на те, що позивач за перерахунком пенсії до Управління фонду в 2009 році не звертався, відмови в її перерахунку не отримував, а тому відсутній публічно - правовий спір. Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинен вирішуватись шляхом внесення змін в діюче законодавство, а виплати повинні здійснюватись виключно із коштів державного буджету, а не з бюджету Пенсійного фонду, який є відокремленим. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії з вищенаведених підстав вважає незаконними, а тому  просив суд відмовити у задоволенні позову.  

            Розглянувши  документи,  додані  до  позовної заяви, та  письмові заперечення відповідача,  всебічно і повно перевіривши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, суд  вважає позов  обґрунтованим  і таким, що підлягає   задоволенню з наступних підстав.

              Згідно  ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

               Згідно ч 3 ст.22  Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

     Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист.

    Відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

  Судом встановлено, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням та даними про народження паспорта (а.с 3-4).

Згідно реєстраційного номеру позов надійшов до суду 23.12.2009р. /а. с.2/, згідно змісту позову, позивач заявляє позовні вимоги за 2009 рік, тим самим строк звернення до суду за захистом порушенного права позивачем не пропущено.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, відповідно до ст. 6 якого дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, натепер є чинним і діє.

    Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до наведеної норми Закону.

           Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

       Виходячи із загальних засад приоритетності законів над урядовими нормативними актами, та приймаючи до уваги роз»яснення Вищого Адміністративного Суду України від 01.12.2009 року №1623/13/13-09 що нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає безпідставними заперечення представника відповідача.

Таким чином, суд вважає доведеним  порушення права позивача щодо несплати йому підвищення до пенсії дітям війни   в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2009 рік, яке підлягає захисту, а бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі  щодо несплати такого підвищення до пенсії неправомірною, а тому позов підлягає задоволенню.

    Керуючись  ст..19,22,46,124 Конституції України, ст.6 Закона України  " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року,  ст..ст. 8,17,  160,162 КАС України, суд

                                                        П О С Т А Н О В И В:

             Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

              Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі щодо несплати  підвищення до пенсії ОСОБА_1 з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням  здійснених виплат.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення.

            Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                            Суддя                                                        Акулов Є.М