Справа № 161/12185/18

Провадження № 2/161/3293/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., за участю секретаря судового засідання Кубяк О.В., позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Луцьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2018 рокупозивач звернулася до суду із вказаним позовом.

Як підставу позову позивач зазначає, що сторони мають спільну доньку. Посилаючись на положення ст.ст.180-183 СК України позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 2 500,00 грн. щомісячно.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив частково та пояснив, що майновий стан відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі 1 000,00 грн. Крім того, відповідач має на утримання непрацездатну матір.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі від якого мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Як зазначено у статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідач, не приймає участі в утриманні дитини, а отже він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивача, яка проживає разом з дитиною.

Визначаючи розмір та порядок стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач інших утриманців не має і доказів протилежного суду не надав. Його доводи про утримання матері не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами. Сам по собі факт проживання з матір'ю однією сім'єю та отримання нею пенсії не дозволяє стверджувати, що вона потребує матеріальної допомоги від відповідача.

Інших істотних обставин при визначенні розміру аліментів суд не знаходить.

При цьому, частиною дев'ятою статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

На думку суду, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, а також беручи до уваги рівність прав та обов'язків батьків в утриманні дитини, зважаючи на те, що представник відповідача у судовому засіданні не заперечив щодо присудження аліментів у розмірі 1 000,00 грн., суд дійшов висновку, що справедливим та належним до стягнення буде розмір аліментів у розмірі 1 200,00 грн. починаючи з дня звернення до та до досягнення дитиною повноліття. Заявлена позивачем сума у 2 500,00 грн. є явно завищеною та не підлягає до задоволення.

Також частиною другою статті 182 СК України, визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги частково, а позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, на користь держави з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 338,30 грн. (704,80 * (1 200 / 2 500)), що пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 265, 430 ЦПК України, статтями 180, 181 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошові сумі у розмірі 1 200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі - 338 (триста тридцять вісім) гривень 30 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідачем у справі є ОСОБА_4, який проживає за адресою АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2, працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_3).

Повне судове рішення складено та підписано 17 жовтня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.О. Подзіров