ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року                                 м. Чернігів                                 Справа № 2540/3149/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                  - Д’якова В.І.,

за участю секретаря                                                  - Лазаренко В.Г.,

позивача                                                                   - ОСОБА_1,

представника  позивача                                          - ОСОБА_2,

представника відповідача                                      - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі – Деснянский ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області, відповідач) в якому просить про визнання протиправними та скасування постанов: про закінчення виконавчого провадження № 56639953 від 06.09.2018; про відкриття виконавчого провадження № 57161723 від 06.09.2018 та про відкриття виконавчого провадження № 57175380 від 10.09.2018 та про відкриття виконавчого провадження № 56639953 від 21.06.2018.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач неодноразово намагався виконати рішення суду у добровільному порядку, але стягувач всіляко перешкоджав цьому, а тому, на думку позивача, відсутні будь-які підстави для примусового виконання рішення суду. Таким чином, вважає, що оскаржувані постанови, прийняті відповідачем, не відповідають вимогам та принципам, передбаченим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняті необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.  

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 прийнято уточнений адміністративний позов, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ на 09:30 год. 16.10.2018.

Позивач та його представник 16.10.2018 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у уточненому адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі та просила суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.  

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2018 (справа № 750/1835/18) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема: зобов’язано ОСОБА_1, протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, передати у власність Публічному акціонерному товариству “Чернігівобленерго”  майно: електрогенератор “KIPOR KGE200Tc”  - 1 шт., вартість 13750,00 грн.; провід ШВВП  2 х 0.35-200 м);  ШВВП 2 х 2.5  100 м); ПВС кабель 5 х 1.5 (15 м); діодні стрічки (13 м); акумуляторну батарею (WESTA 6CT-55A)  - 1 шт.,; зарядний прилад (12 V)  - 1 шт.; діжку металеву об’ємом 200 л. для зберігання бензину - 1шт. (а.с. 96-101).

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 23.05.2018 рішення  Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2018 – скасовано частково, проте у частині зобов’язання ОСОБА_1, протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, передати у власність Публічному акціонерному товариству “Чернігівобленерго”  майно: електрогенератор “KIPOR KGE200Tc”  - 1 шт.; діодні стрічки (10 м); акумуляторну батарею (WESTA 6CT-55A)  - 1 шт.; зарядний прилад (12 V)  - 1 шт.; діжку металеву об’ємом 200 л. для зберігання бензину - 1шт. – залишено без змін (а.с.102-108).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого листа та заяви стягувача 21.06.2018 старшим державним виконавцем Деснянского ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження  № 56639953.

10.07.2018 старшим державним виконавцем Деснянского ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області ОСОБА_4 складено акт, в якому зазначено про факт ненадання ОСОБА_1 доказів передачі майна, визначеного у виконавчому листі № 750/1835/18, на користь стягувача – Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”.

11.07.2018 директором Чернігівських міських електричних мереж від імені  Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” на адресу начальника Деснянского ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області направлено лист № 13а/2007, в якому зазначено про той факт, що 05.07.2018 о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 особисто прибув за адресою: вул. Гонча, 40,  м. Чернігів з метою передачі майна Публічному акціонерному товариству “Чернігівобленерго”. Оглянувши майно, комісією Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” зроблено висновок, що майно, яке привіз, для передачі Публічному акціонерному товариству “Чернігівобленерго”, ОСОБА_1 є несправним, непридатним для використання та не у повній мірі відповідає майну, яке зазначено у постанові Апеляційного суду Чернігівської області від 23.05.2018 по справі № 750/1835/18, а отже не може бути прийнятим на баланс Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”.

У зв’язку з ненаданням ОСОБА_1 доказів передачі майна, визначеного у виконавчому листі від 04.06.2018 № 750/1835/18, у власність Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”, 13.07.2018 старшим державним виконавцем Деснянского ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області ОСОБА_4 винесено постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф у розмір 1700,00 грн. Також даною постановою зобов’язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено останнього про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Крім того, судом встановлено, що 05.04.2018 позивачем на адресу голови Правління Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” та директора Чернігівських міських електричних мереж направлено листи, в яких ОСОБА_1 просив останніх добровільно виплатити йому всю суму, яку присудив для виплати суд, у розмірі 55513,62 грн. та направити свого представника, з належним чином оформленою довіреністю, за адресою: вул. Пухова, 114-а, м. Чернігів для передачі у власність Публічному акціонерному товариству “Чернігівобленерго” майна, яке вказано у рішенні суду.

З аналогічними заявами позивач звертався до голови Правління Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” та директора Чернігівських міських електричних мереж 25.06.2018, 04.07.2018 та 05.07.2018.

Разом з тим, вищевказані заяви позивача були залишені поза увагою як головою Правління Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”, так і директором Чернігівських міських електричних мереж.

Також 05.07.2018 позивач, перебуваючи за адресою: вул. Гонча, 40, м. Чернігів (юридична адреса Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”), у присутності своїх сусідів склав акт прийому-передачі майна, в якому зазначено про факт відмови уповноваженої особи Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” у отриманні майна, зазначеного у рішенні суду, оскільки останнє містило дефекти (зокрема, електрогенератор “KIPOR KGE200Tc”  - не запустився; діжка металева об’ємом 200 л для зберігання бензину - іржава; замість проводу ШВВП  2х 0,35 надано провід ШВВП 2 х 1,5).  

Про вищевказані обставини позивач неодноразово повідомляв Деснянский ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області (листи від 26.06.2018, від 06.07.2018 та акт приймання-передачі від 05.07.2018).   

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду  від 02.08.2018 по справі № 2540/2689/18, яке згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1  задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_4 від 13.07.2018 про накладення штрафу (ВП №56639953) (а.с. 13-16, 17-19).

11 вересня 2018 року позивач отримав від відповідача постанову від 06.09.2018, винесену при примусовому виконанні виконавчий лист № 2/750/974/18 750/1835/18, що видав 04.06.2018 Деснянський районний суд м. Чернігова з виконавчого провадження ВП № 56639953 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 06.09.2018; постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 реєстраційного № ВП № 57161723 про стягнення з позивача витрат в сумі 7446 грн. 00 коп.; постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2018 реєстраційного № ВП № 57175380 про стягнення з позивача витрат в сумі 292 грн. 24 коп.

Вважаючи зазначені постанови відповідача та постанову від 21.06.2018, винесену  старшим державним виконавцем Деснянского ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження  № 56639953, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає  Закон України від 02.06.2016 №1404-VІІІ “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до частини 1  статті 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим  Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього  Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього  Закону  підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами 5, 6  статті 26 Закону  №1404-VІІІ,   виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.  

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2018 (справа № 750/1835/18) є рішенням немайнового характеру.

У свою чергу, порядок виконання таких рішень, передбачений Розділом VIII Закону №1404-VІІІ. 

Так, частинами 1,2 статті 63 Закону №1404-VІІІ  передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.  

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1  статті  75 Закону  №1404-VІІІ   у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу, зокрема, на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

Отже, з системного аналізу вищевказаних положень Закону №1404-VІІІ вбачається, що останнім  встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

При цьому, поважними, у розумінні  Закону №1404-VІІІ,  можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Натомість, як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивачем неодноразово у добровільному порядку вчинялись активні дії щодо виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2018 (справа № 750/1835/18) у частині передачі у власність Публічному акціонерному товариству “Чернігівобленерго” майна: електрогенератора “KIPOR KGE200Tc”; провода ШВВП  2 х 0.35  200 м; діодної стрічки (10 м); акумуляторної батареї (WESTA 6CT-55A); зарядного приладу (12V); діжки металевої об’ємом 200 л для зберігання бензину, що підтверджується численними листами позивача до стягувача та фотокопіями, наявними у матеріалах справи.  

Крім того, про намагання у добровільному порядку виконати рішення суду позивач неодноразово повідомляв і відповідача.   

Разом з тим, з незалежних від позивача підстав, вищевказане майно не приймалось уповноваженими особами Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” на баланс товариства, що підтверджується дослідженим матеріалами справи.  

У свою чергу, підставою для неприйняття майна, зазначеного у рішенні суду, на думку стягувача, став факт наявності у майні певних дефектів (зокрема, електрогенератор “KIPOR KGE200Tc”  - не запустився; діжка металева об’ємом 200 л. для зберігання бензину – іржава; замість проводу ШВВП  2х 0,35 надано провід ШВВП 2 х 1,5 (а.с.73).

Разом з тим, вищевказана обставина не може свідчити про факт невиконання ОСОБА_1 рішення суду, оскільки останнє не містило положень щодо зобов’язання позивача по передачі у власність Публічному акціонерному товариству “Чернігівобленерго” майна у належному стані.

Вищенаведені обставини підтверджені рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 по справі №  2540/2689/18, яке набрало законної сили згідно постанови  Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018, а отже в силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягають.    

Вказаним рішенням від 02.08.2018 по справі № 2540/2689/18 адміністративний позов ОСОБА_1  задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_4 від 13.07.2018 про накладення штрафу (ВП №56639953).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Але, як встановлено судом, не звертаючи увагу на те, що позивач не одноразово намагання у добровільному порядку виконати рішення суду, про що також повідомлялося і відповідача, разом з тим, з незалежних від позивача підстав, вищевказане майно не приймалось уповноваженими особами Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” на баланс товариства, що підтверджується дослідженим матеріалами справи, державним виконавцем 21.06.2018 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із зазначенням строку - 10 робочих днів для передачі майна, відповідно до ст. 26 та ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому державний виконавець, при виконанні виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова (справа № 750/1835/18), як встановлено рішенням суду від 02.08.2018 по справі № 2540/2689/18, не здійснював його виконання, як це передбачено положеннями Закону  №1404-VІІІ, а саме: не перевірив факту намагання передачі позивачем саме того майна стягувачу, яке було заначено у виконавчому листі, та не з’ясував причини невиконання останнім судового рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Деснянського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області ОСОБА_4 від 21.06.2018 про відкриття провадження  ВП № 56639953 і задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 56639953 від 06.09.2018, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 6 ч. 1 стаття 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі, серед іншого, письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі.

Як вбачається з матеріалів справи постанова про закінчення виконавчого провадження № 56639953 від 06.09.2018 була винесена оскільки стягувач відмовився отримувати майно, зазначене у виконавчому документі, про що зафіксовано в акті державного виконавця від 22.08.2018, а отже виконавче провадження було завершено.

Але при дослідженні матеріалів справи та наявності обставин, встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили, судом з’ясовано про не здійснення виконавцем дій щодо виконання виконавчого листа, як це передбачено положеннями Закону  №1404-VІІІ та протиправне винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 56639953.

Вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 56639953 від 06.09.2018 є фактично похідною від вимоги про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Деснянського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області ОСОБА_4 від 21.06.2018 про відкриття провадження  ВП № 56639953.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Деснянського ВДВС м. Чернігова ГТУЮ в Чернігівській області ОСОБА_4 від 06.09.2018 про закінчення виконавчого провадження № 56639953 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.  

Щодо вимог позивача визнання протиправними та скасування постанов від 06.09.2018 року від 06.09.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП № 56639953 та постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору по ВП 57161723, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавче служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що при відкритті виконавчого провадження стягнення з боржника виконавчого збору є обов'язковим, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку вчиняє державний виконавець у межах виконавчого провадження, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження з - підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2018 при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення виконавчого збору і в подальшому відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору.

Але судом звертається увага на той факт, що вказану постанову про закінчення виконавчого провадження визнано судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а отже суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування постанов від 06.09.2018 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 56639953 та постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору по ВП 57161723 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.   

Щодо вимог позивача визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 10.09.2018 ВП 57175380, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 42 Закону № 1404-VІІІ кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувана; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч. 2 ст. 42 Закону № 1404-VІШ.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і З частини першої цієї статті Частина 4 статті 42 Закону № 1404- VІІІ передбачає, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5(далі - Інструкція №512/5). визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції №512/5 (в редакції наказу від 29.09.2016, що діє з 05.10.2016) витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або ‘Поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Але судом звертається увага на той факт, що вказану постанову про закінчення виконавчого провадження визнано судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а отже суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 10.09.2018 року ВП 57175380, та задоволення вимог позивача у цій частині.

У свою чергу, згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України    судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області судовий збір в сумі 1409,60 грн.

Керуючись статтями 139, 227,  241-243,  246,  250,  287   Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Пухова, 114а, м. Чернігів, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_4 від 21.06.2018 про відкриття провадження  ВП № 56639953.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_4 від 06.09.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП № 56639953.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_4 від 06.09.2018 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору по ВП 57161723.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_4 від 10.09.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП 57175380.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 35029719) на користь ОСОБА_1 (вул. Пухова, 114а, м. Чернігів, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями  273,  275 - 277,  280,  282, пунктами 5 та 6 частини першої статті  283, статтями  286 - 288  цього  Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції (частини 1  статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до частини 6  статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України  апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15  Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя                                                                                           В.І. Д'яков