Справа № 161/12036/18

Провадження № 2/161/3243/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року                                                         м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., за участю секретаря судового засідання Кубяк О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

30 липня 2018 року на адресу суд надійшов позов Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі – позивач, АТ КБ «Приватбанк)  доОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 25 919,37 грн. за кредитним договором №б/н від 14 березня 2011 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14 березня 2011 рокувідповідач отримав кредит у розмірі 2 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання за договором.

Станом на 21.06.2018 року заборгованість за кредитним договором становить – 25 919,37 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту – 1 893,85 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом – 1 160,77 грн., заборгованість за пенею – 21 154,30 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1 210,45 грн. – штраф (процентна складова).

З наведених мотивів та підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі – 25 919,37 грн. за кредитним договором № б/н від 14 березня 2011 року та понесені судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином поштою.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з’явився в судове засідання, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14 березня 2011 рокувідповідач отримав кредит у розмірі 2 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Станом на 21.06.2018 року заборгованість за кредитним договором становить – 25 919,37 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом – 1 893,85 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом – 1 160,77 грн., заборгованість за пенею – 21 154,30грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1 210,45 грн. – штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком суми боргу, який доданий до позову.

Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушив умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв’язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами є правомірними і їх слід задовольнити в цій частині.

Однак, суд не може погодитися з одночасним застосуванням позивачем цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання у вигляді пені та штрафу, з наступних підстав.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачена відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу у разі прострочення виконання зобов'язання.

Із змісту позовної заяви вбачається що в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15, а також від 11 жовтня 2017 року №6-1374цс17.

З огляду на вищевикладене, на думку суду, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 21 154,30 грн., оскільки до позивача вже застосована цивільно-правова санкція за порушення строку виконання грошового зобов’язання – штраф в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та в розмірі 1 210,45 грн. (процентна складова).

Підсумовуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 березня 2011 року у загальному розмірі 4 765,07 грн. з яких:

1) 1 893,85 грн. – основна сума боргу;

2) 1 160,77 грн. – проценти за користування кредитом;

3) штраф в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та в розмірі 1 210,45 грн. (процентна складова).

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» платіжним дорученням сплатило судовий збір у розмірі 1 7620,00 грн. (а.с.1).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково в сумі 4 765,07 грн., тому на користь позивача слід присудити у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 323,93 грн. ((4 765,07 / 25 919,37) * 1 762)).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 13, 141, 265ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 549, 551, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 березня 2011 року в розмірі 4 765,07 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять гривень сім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 323,93 грн. (триста двадцять три гривні дев’яносто три копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний  суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачем у справі є ОСОБА_1, останньою відомою адресою реєстрації якої є АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено та підписано 17 жовтня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного  суду

Волинської області                                                        ОСОБА_2