Справа № 1-24\2009р.

ВИРОК

Іменем України

         21 грудня 2009 року  Талалаївський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді Василенко Ю.Л.

з участю секретарів судового засідання  Божко Л.М., Ткаченко О.С.

прокурора   Косенка О.Д.

захисника ОСОБА_1

потерпілих  ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників потерпілих   ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївці кримінальну справу по обвинуваченню  

                                             ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_1,                  

                                             українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  та          

                                              мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, 2-й пров. Жовтневий, буд. 9    

                                              ніде не працюючого, не одруженого, війсковозобов'язаного, раніше        

                                              не  судимого  

 в скоєнні злочину  передбаченого  ст. 118   КК України

ВСТАНОВИВ:

         20 березня 2009 року близько 23 год 30 хв ОСОБА_6  при перевищенні меж необхідної оборони вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 за наступних  обставин.

         Ввечері 20 березня 2009 року ОСОБА_6 разом з сестрою ОСОБА_8 вийшли з власного  господарства, розташованого в смт. Талалаївці, 2-й пров. Жовтневий, 9 з метою з’ясувати куди зникла випрана білизна. Рухаючись по вул. 2-й пров. Жовтневий вони побачили ОСОБА_7П, який став за ними  гнатися, висловлюючись нецензурною лайкою на їх адресу. Переслідуючи ОСОБА_6 та ОСОБА_8, забігши до двору їх господарства,  на ганку будинку ОСОБА_7 став бити ОСОБА_8   ОСОБА_6, метою захистити сестру, спробував відтягти від неї ОСОБА_1, а коли це не вдалося застосував  проти ОСОБА_7, сльозогінний газ «Терен-1», розпиливши його з газового балончика.   ОСОБА_7 вдарив в груди ОСОБА_6, який від удару поточився, потім  підняв металеву решітку, яка лежала біля ганку, та кинув її в сторону ОСОБА_8, але решітка поцілила у вікно, розбивши у ньому скло, після чого він знову став бити ОСОБА_8 та душити її за горло. З метою захистити сестру  ОСОБА_6 дістав з кишені своїх штанів розкладний ніж та з метою припинення протиправних дій ОСОБА_7,  не оцінивши небезпечність посягання з його боку, діючи з перевищенням меж необхідної оборони, яка явно не відповідала обстановці захисту умисно наніс ОСОБА_7П  два удари у правий бік, але тілесних ушкоджень не спричинив.  Після чого розвернувши ОСОБА_7 умисно наніс лівою рукою три удари ножем у верхню частину тіла, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран в області дельтовидного м’яза зліва, в підключичній  області зліва,  та колото-різаної рани грудної клітки на рівні V ребра зліва по ключичній лінії з пошкодженням  V ребра, нижньої третини нижньої долі  лівої легені і лівого шлуночка серця, від якої  ОСОБА_7 через невеликий проміжок часу помер.

         В судовому засіданні  підсудний ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину визнав частково. Пояснив, що ввечері 20 березня 2009 року близько 23.00 год   знаходився у кімнаті власного будинку, де розмовляв з ОСОБА_9. В кімнату зайшла його сестра ОСОБА_8, яка повідомила, що з подвір’я зникла випрана білизна.  Разом з сестрою  вони вийшли з будинку, щоб з’ясувати де поділася білизна. Рухаючись по пров. 2-й Жовтневий  за  парканом у власному господарстві побачили ОСОБА_7, який переліз через паркан і став за ними гнатися, висловлюючись нецензурною лайкою. Вони стали втікати від ОСОБА_7, але  не змогли сховатися в будинку, так як двері були зачинені. На ганку будинку, зправа від вхідних дверей, ОСОБА_7  став бити ОСОБА_8, а він, намагаючись захистити сестру,  пирснув в обличчя ОСОБА_7 сльозогінним газом з балончика. На що ОСОБА_7 вдарив його і він  поточився з ганку. Після чого ОСОБА_7 схопив біля ганку металеву решітку та кинув її в сторону ОСОБА_8, але решітка влучила у вікно, розташоване зліва від вхідних дверей. Після чого ОСОБА_7 знову став бити ОСОБА_8 та душити її за шию. Він, з метою захистити сестру,  вийняв з кишені розкладний ніж та вдарив ним двічі ОСОБА_7 в правий бік, але навіть не пробив одяг. Після чого  він маючи намір поранити ОСОБА_7 в плече, взяв його правою рукою за праве плече, розвернув та  лівою рукою наніс удар ножем, але  удар прийшовся в груди. Уточнив, що всього наніс ОСОБА_1 5 ударів, з них 2 удари в правий бік, які не пошкодили ОСОБА_7П, та три удари в ліву  верхню частину грудної клітки.  Після чого ОСОБА_7 вийшов з двору, а він з сестрою зайшли в будинок. Конфлікт тривав близько 5-6 хвилин.  Ніж, яким він наніс ушкодження ОСОБА_7, він попросив викинути ОСОБА_10. Він не мав наміру вбивати ОСОБА_7, а лише захищав сестру, так як думав, що ОСОБА_1 її вб’є.   ОСОБА_7 неодноразово бив його сестру  ОСОБА_8, та  бабусю, яка проживала в цьому будинку.

         Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вранці 21 березня 2009 року йому повідомили, що  помер його син ОСОБА_11.  Про обставини події він дізнався зі слів ОСОБА_10. ОСОБА_8 працювала у його сина, також він проживав з нею. Цивільний позов він підтримує в повному обсязі,  так як  в зв’язку зі смертю сина йому заподіяно матеріальної та моральної шкоди.

         Потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що перебувала  в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 1991 року і до дня його смерті,  мають спільних чотирьох неповнолітніх дітей. ОСОБА_7 перебував в інтимних стосунках з ОСОБА_8  Цивільний позов заявлений в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей про відшкодування моральної шкоди підтримує в повному обсязі.

         Потерпіла ОСОБА_2 цивільний позов заявлений до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримала в повному обсязі.

         Незважаючи на неповне визнання підсудним вини, його винність в скоєнні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами.

         Показаннями свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні  пояснила, що ввечері  20 березня 2009 виявила, що з двору  зникла випрана білизна, та  попросила брата ОСОБА_6 вийти з нею на вулицю її пошукати. Вони вийшли з двору і рухаючись  по 2 пров. Жовтневому, побачили за парканом біля їх сараю ОСОБА_7  Вони злякалися та стали втікати, а ОСОБА_7,  переліз через паркан та став їх переслідувати, висловлюючись нецензурною лайкою. На ганку будинку ОСОБА_7  наздогнав її та став   бити руками по голові, зправа від вхідних дверей, а вона звала на допомогу.  З метою захиститися вона пирснула в обличчя ОСОБА_7 сльозогінним газом з балончика, але він на нього не подіяв.  ОСОБА_7 душив її руками за шию. Також  з газового балончика в його обличчя пирскав і її брат ОСОБА_6 Після чого ОСОБА_1 схопив металеву решітку для взуття, яка лежала біля ганку, та кинув в її сторону, але не поцілив, а розбив вікно. Вона не бачила,  як Федюк наносив удари ОСОБА_1, так  як закривала руками обличчя, також їй в очі потратив сльозогінний газ.  Коли ОСОБА_7 залишив їх двір, вони з братом зайшли в будинок. Конфлікт тривав близько 5-7 хвилин. На ганку їх  будинку світла не було, двір освітлювався лампочкою зі стовпа, що знаходиться біля подвір’я ОСОБА_13. Про побиття її ОСОБА_7 вона повідомила міліцію та зверталася до лікаря. На її шиї  слідів від душіння не було виявлено, оскільки її врятувала куртка з високим коміром. З ОСОБА_7 вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках. До того як вони познайомилися він проживав з ОСОБА_14 З дружиною  та дітьми ОСОБА_7 давно не жив. ОСОБА_7 неодноразово  бив її, та її бабусю, погрожував розправою. Також  з працівником міліції  він зупинив автобус, в якому вона їхала  в м. Київ та намагався  зняти її з даного рейсу. З даного приводу та  по інших фактах неправомірних лій ОСОБА_7 вона зверталася з заявами в міліцію.

         Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ввечері 20 березня 2009 знаходилася вдома в будинку № 9 по  2-му пров. Жовтневий, де проживала разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_6.  Вона була в кімнаті разом з ОСОБА_6,  коли зайшла ОСОБА_8 та повідомила, що немає білизни, яка знаходилася в дворі.  Інга та Ростислав вийшли з будинку, а вона  замкнула  за ними двері.  Через деякий час вона почула  шум,  крики та вийшла у веранду. Інга кричала: «Відпусти!». Були також чоловічі голоси, чоловічий голос  кричав «Задушу!». Вона  чула хрипи,  також металевий брязкіт, та звук розбитого скла.   Коли у двері будинку зайшли Федюк та ОСОБА_8 вони були злякані та схвильовані, а з вулиці відчувався запах  сльозогінного газу. Конфлікт тривав близько 5-7 хвилин. В будинку ОСОБА_6 сказав, що порізав ОСОБА_7, так як той напав на ОСОБА_8 та став її душити.

          Свідок ОСОБА_13  пояснив, що ввечері 20 березня 2009 року знаходився на подвір’ї власного господарства та  побачив,  що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 бігли по 2-му пров. Жовтневому звернули на вул. Ворошилова, а за ними гнався ОСОБА_7, який  нецензурно висловлювався. Що саме відбувалося у дворі ОСОБА_8 він не бачив, так як з його господарства її двору не видно. Але чув як ОСОБА_1 кричав:  «Вб’ю». Ростислав кричав: «Не чіпай», а ОСОБА_8-«ОСОБА_13, що ти робиш?». Він зайшов у будинок, а через деякий час  вийшов на  перехрестя вул. Ворошилова та пров.Жовтневий, де до нього підійшла ОСОБА_10 та сказала, що ОСОБА_7 погано. Вони разом підійшли до ОСОБА_7 який лежав на вулиці біля  паркану, викликали швидку допомогу. Після чого вони пішли в будинок ОСОБА_8 та повідомили, що ОСОБА_1 лежить на вулиці. ОСОБА_10 залишилася в будинку,  а він   разом з ОСОБА_8   пішов  збирати білизну, розкидану по вулиці. В дворі ОСОБА_8 світло не горіло, двір освітлювався від лампочки на стовпі. Через 15 хв. приїхала швидка допомога.  Коли він повернувся в будинок, то   ОСОБА_6 йому розповів, що ОСОБА_1 напав на ОСОБА_8, душив її, кинув в неї  металеву решітку, а він його вдарив ножем, бо злякався, що ОСОБА_1 вб’є ОСОБА_8.

         Свідок ОСОБА_14 пояснила, що  з 1998 року по 2003 рік проживала з ОСОБА_7 в цивільному шлюбі. Потім він став проживати з ОСОБА_8.

          Свідок ОСОБА_15     пояснив, що під час відтворення  обстановки та обставин події з  ОСОБА_6 21  березня 2009 року  було відтворено нанесення  смертельного удару ОСОБА_7,  механізм нанесення інших ударів ОСОБА_6 не відображався. На фото таблиці, яка є додатком до протоколу відтворення, не може бути все з точністю зафіксовано,  бо неможливо на фото відобразити всю динаміку руху руки.

         Крім того доказами вини підсудного також є :

-  протокол огляду місця пригоди  від 21 березня 2009 року  з фототаблицею ( т.1 а.с 13-19) згідно якого при огляді подвір’я ОСОБА_8  за адресою смт.Талалаївка, 2-й пров. Жовтневий, 9  виявлено,  що у вікні, розташованому  зліва від вхідних дверей, знизу зліва пошкоджена поліетиленова плівка, якою оббите вікно, та розбите скло; у дворі на мотузці для білизни висить брудний рушник,  також біля входу у господарство  зі сторони 2-й пров. Жовтневий  на землі виявлені наволочки з прищепкою.

  - протокол огляду  місця події від 21.03.09 р.   з фототаблицею  (т.1 а.с.24-26),  згідно якого за узбіччям проїзної частини дороги по вул. Робітничій, біля будівлі ангару виявлено  зверток з тканини  світлого кольору, в якому знаходився  розкладний ніж з ручкою червоно-коричневого кольору.

     - протокол огляду місця події  від 21.03.09 року згідно з яким у ОСОБА_6 вилучено газовий балончик ОСОБА_14 -1,  що підтверджує його показання про застосування сльзогінного газу відносно ОСОБА_7, а також куртку, брюки джинсові та светр з плямами бурого кольору(т.1 а.с 27) в яких,  згідно висновку імунологічної експертизи № 84,  знайдена кров, походження якої не виключається від  ОСОБА_7

         Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 21 березня 2009 року (т.2 а.с. 143-152) підтверджуються показання підсудного ОСОБА_6  щодо обставин конфлікту, побиття ОСОБА_7 ОСОБА_8 на ганку будинку, кидання ним металевої решітки в сторону ОСОБА_8,  та нанесення ним тілесного ушкодження ОСОБА_7,  що спричинило його смерть.

         Згідно висновку судово медичної  експертизи №  99  від    21 березня 2009  року з додатком  (т.1 а.с 73-79), у  ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді  колото-різаної рани грудної клітки на рівні V ребра зліва по ключичній лінії з пошкодженням  V ребра, нижньої третини нижньої долі лівої легені і лівого шлуночка серця, колото-різані рани в області дельтовидного м’яза зліва, в підключичній  області зліва, у основи великого пальця по долонній поверхні правої кисті. Безпосередньою причиною смерті явилася гостра крововтрата, яка виникла після отримання колото-різаної рани в області V ребра по ключичній лінії з пошкодженням серця, легені. Дані тілесні ушкодження виникли від дії гострого колюче-ріжучого предмета типу ножа, по давності відповідають 20.03.2009 року і мають  характер тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечних для життя. Смерть ОСОБА_7 настала приблизно через 2 год. після нанесення йому ушкоджень.  Також даним висновком експертизи та  актом судово-медичного токсикологічного дослідження № 955 (т.1. а.с 83) підтверджено, що ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп’яніння середнього ступеня.

         В судовому засіданні експерт ОСОБА_16О .  пояснив,  що проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_7,  дав відповіді на всі запитання поставлені слідчим. У потерпілого було 4 рани.  Взаєморозташування обвинуваченого і потерпілого  більш вірогідно, що один навпроти одного. Малоймовірно, щоб потерпілому було заподіяно тілесне ушкодження, що спричинило його смерть,  за обставин продемострованих  ОСОБА_6 під час відтворення  обстановки та обставин події 21 березня 2009 року, що зафіксовані на фототаблицях.

         Оцінюючи показання експерта ОСОБА_16  суд бере до уваги висновок  комісійної судово-медичної експертизи № 179 від 01.10.2009 року, (т.3 а.с. 6-13),  згідно з яким за обставин вказаних у протоколі відтворення  обстановки та  обставин події  від 21.03.2009 року за участю ОСОБА_6  у потерпілого  могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді  проникаючого поранення лівої половини грудної клітки з пошкодженням 5-го ребра,  нижньої долі лівої легені та лівого шлуночка серця.

         Згідно висновку  додаткової комісійної судово-медичної експертизи  № 212 від 20.11.2009 колото-різана рана грудної клітки на рівні V ребра зліва по ключичній лінії проникаюча в плевральну порожнину  з пошкодженням  V ребра, нижньої третини нижньої долі легені  та лівого шлуночка серця, рана в підключичній області зліва у потерпілого  могли утворитися за обставин відтворення  обстановки та  обставин події від 19 серпня 2009 року, під час якого  ОСОБА_6 розповів про обставини конфлікту,  що узгоджується з його показаннями  наданими під час досудового слідства та в судовому засіданні; та  продемонстрував  механізм нанесення тілесних ушкодження потерпілому –лівою рукою наніс 2 удари ножем потерпілому в область живота справа, а потім через деякий час розвернув потерпілого та лівою рукою наніс три удари ножем в область грудної клітки зліва.

         Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17    пояснив, що удар, внаслідок якого заподіяно тілесне ушкодження ОСОБА_7 що спричинило його смерть,  не був нанесений зверху вниз, а майже перпендикулярно. Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітки на рівні V ребра зліва по ключичній лінії з пошкодженням  V ребра, нижньої третини нижньої долі легені і лівого шлуночка серця могло бути нанесене потерпілому  за обставин продемонстрованих  ОСОБА_6 при відтворенні обстановки та обставин події від 21.03.2009 року.

         Згідно протоколу огляду речей  потерпілого від 24.03.2009 року  на куртці, в яку був одягнений ОСОБА_7, виявлено пошкодження у вигляді порізів, які свідчать про нанесення йому ударів ножем  (т.1 а.с 49-54).

         Доказом того, що потерпілому було нанесене ушкодження ножем, що належав ОСОБА_6 є - висновок медико-криміналістичної експертизи № 077 –МК (т.1 а.с 130-132),   згідно  з яким колото-різана рана у фрагменті 5 лівого ребра  могла виникнути від ножа, виявленого біля ангару. Даний ніж, вилучений при огляді місця події за фактом вбивства ОСОБА_7П, згідно  висновку експерта № 76 від 15.05.2009 року,  не є холодною зброєю, а є предметом господарсько-побутового призначення.

      Доказом того, що ОСОБА_8 застосовувала газ відносно ОСОБА_7 є протокол огляду  від 23.03.2009 року   (т.1 а.с 40),    згідно якого ОСОБА_8 добровільно видала балончик сльозогінного газу «Терен-1, з якого  вона пирскала в обличчя ОСОБА_7, коли він бив її біля власного будинку.

        Показання  підсудного ОСОБА_6В та  свідка  ОСОБА_8В щодо  побиття останньої  у власному господарстві  20 березня 2009 року ОСОБА_7 підтверджуються рапортом оперативного чергового,  згідно якого 21.03.09 року о 00 год 20 хв. в Талалаївський РВ УМВС надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_7 побив її в дворі власного господарства.  

         Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_8 ( т.1 а.с 60) 21.03.09 року їй встановлено діагноз - забій лобної області зліва. Висновком судово-медичної експертизи № 205 від 26.03.2009 р, ( т.1 а.с.92-94)  підтверджено, що у ОСОБА_8 мало місце припухлість в лобній області зліва, що відноситься до категорії  легких тілесних ушкоджень, по давності відповідає 20.03.2009 року, виникло від дії твердих, тупих предметів.

         В судовому засіданні свідок ОСОБА_18  підтвердив,   що 21 березня 2009 року оглядав ОСОБА_8 щодо наявності в неї тілесних ушкоджень. Він зафіксував видимі тілесні ушкодження, зробивши запис у картці. Також ОСОБА_8  зверталася  до нього повторно. Але   інших видимих ушкоджень в неї не було, і тому він їй порекомендував звернутися до судово-медичного експерта в м. Прилуки.

         Оцінюючи показання свідка ОСОБА_8 про те,  що ОСОБА_7П душив її за шию, але сліди душіння на шиї   не були виявлені, суд приймає до уваги протокол огляду речей від 24.03.2009 року (т.1 а.с.43),   з якого вбачається,  що під час конфлікту ОСОБА_8 була одягнена  у куртку з високим комірцем з балоневого матеріалу та кофту, що узгоджується з  її показаннями про те, що її   врятувала куртка з високим коміром.

         В судовому засіданні також була допитана свідок ОСОБА_10, яка пояснила, що 20 березня 2009 року ОСОБА_7 попросив її піти разом з ним до  господарства ОСОБА_8, так як він пояснив, що ОСОБА_8 йому телефонувала і  хоче з ним помиритися.  Коли вони підійшли до господарства ОСОБА_8, то вона залишилася стояти біля старої хвіртки та дерева  по 2 му пров. Жовтневому, а ОСОБА_17 зайшов у двір зі сторони вул. Ворошилова. Вона побачила що ОСОБА_8 стояла на ганку будинку і курила. На ганку горіло світло.  ОСОБА_8  та ОСОБА_7  почали розмовляти між собою, потім почали сваритися, ОСОБА_8 його відштовхнула, а він вдарив її в обличчя, схопив за плечі та став її трясти. Після чого ОСОБА_8 почали кричати, що її вбивають і на її крик з будинку вибіг ОСОБА_6 та став між ними. Він  щось говорив ОСОБА_17. Потім вона відволіклася, так як в цей час розмовляла по мобільному телефону, і коли знову подивилася на ганок, то побачила, що ОСОБА_17 стоїть напівзігнутий, прикриває очі рукою, а Федюк наносить йому 3-4  удари у верхню частину тіла. Потім ОСОБА_17 вийшов з двору на вулицю, а вона  пішла йому на зустріч. ОСОБА_7 посунувся на неї, вони  пройшли по вулиці декілька метрів і він впав.  ЇЇ руки були в крові.   На вулиці  вона побачила ОСОБА_13 та разом з ним зайшла до будинку ОСОБА_8. В будинку ОСОБА_6  замотав ніж в ганчірку, потім віддав їй пакунок та попросив викинути.  В подальшому вона показала працівникам де саме викинула пакунок, в ньому був ніж.

         Показання свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_6В  попросив її викинути пакунок,  в якому виявився  ніж,  узгоджується з показаннями підсудного та протоколом огляду  місця події від 21.03.09 року, згідно з яким  біля будівлі ангару виявлено  зверток з тканини  світлого кольору, в якому знаходився  розкладний ніж з ручкою червоно-коричневого кольору і суд вважає ці свідчення правдивими. Також не суперечать зібраним у справі доказам її показання проте, що ОСОБА_17 після конфлікту вийшов з двору ОСОБА_8  на вулицю, де посунувся на неї, а потім впав, і вона виявила кров.    В іншій частині показання свідка ОСОБА_10, які вона дала в судовому засіданні та під час відтворення обстановки та обставин події  в березні 2009 року та 19.08.2009 року  суд оцінює критично і не кладе в основу вироку,  так як вони спростовуються - протоколом огляду речей від 23.03.2009 року з фото таблицею   ( т.1 а.с 34-38)., згідно якого при огляді мобільного телефону марки Нокіа, що належав ОСОБА_7  встановлено, що було зроблено 5 дзвінків на номер ОСОБА_8, всі 20 березня 2009 року в період часу з 20.55 до 21:17 год., при цьому час розмови кожного разу зафіксовано 00:00:00 ( тобто з’єднання  не відбувалося),  протоколом огляду  предметів  від 23.03.2009 року ( т.1 а.с 39),    згідно якого при огляді мобільного телефону, що належить ОСОБА_8  не виявлено вихідних дзвінків на номер ОСОБА_7, показаннями підсудного ОСОБА_6, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_13А,  ОСОБА_9 та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

                   Проаналізувавши вище наведені докази разом з матеріалами справи у їх сукупності суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт нападу потерпілого ОСОБА_7  на ОСОБА_8 у її власному господарстві, під час якого він наніс їй  тілесні ушкодження, кидався в неї металевою решіткою,  що підтверджується показаннями підсудного, свідка  ОСОБА_8,  узгоджується з показаннями  свідка ОСОБА_13, який бачив, як ОСОБА_17 гнався за ОСОБА_8 та ОСОБА_6 по вулиці, чув крики на їх подвір’ї;  показаннями свідка ОСОБА_9, про те, що вона замкнула двері після виходу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з будинку, а потім через деякий час чула на ганку шум бійки, крики, звук металевого удару, та розбитого скла;  висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_8 малися  легкі тілесні ушкодження;  протоколом огляду місця події,  де зафіксовано наявність решітки біля ганку будинку ОСОБА_8 та розбите скло у вікні біля дверей;  протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6

         Аналізуючи докази, що маються у справі про те, що:  ОСОБА_7 21.03.2009 року  перебував в стані алкогольного сп’яніння середнього ступеня;  раніше обвинувачувався у нанесені  середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень  ОСОБА_19, яка є бабусею ОСОБА_6 та ОСОБА_8, але був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України  на підставі Закону України «Про амністію»;  мали місце   численні звернення громадян, в тому числі і ОСОБА_8, до правоохоронних  органів з приводу неправомірних дій ОСОБА_7 , суд приходить до висновку, що  ОСОБА_6 будучи в обстановці  яка склалася,  мав підстави вважати,  що дії потерпілого ОСОБА_7, який бив та душив  його рідну сестру ОСОБА_8, кидав в неї металевою решіткою,  є загрозливими для її життя, здоров’я, носили агресивний характер, не припинилися  після  застосування сльозогінного газу, але не оцінивши в повній мірі ступінь небезпечності посягання,  перевищуючи межі необхідної оборони  він умисно  наніс ножем три удари в  область грудей потерпілому, з яких два були незначні, а третій спричинив колото-різану рану грудної клітки на рівні V ребра зліва по ключичній лінії з пошкодженням  V ребра, нижньої третини нижньої долі лівої легені і лівого шлуночка серця, від якої  ОСОБА_7 через невеликий проміжок часу помер, які як спосіб захисту не відповідали характеру і небезпеці посягання,  в зв’язку з чим його дії вірно кваліфіковані  за  ст.118 КК України,  як умисне вбивство вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

         При обранні підсудному міри покарання суд враховує, що він вчинив  злочин  невеликої тяжкості,  раніше не судимий, за місцем навчання   характеризувався  позитивно.

         Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_6 є  явка з повинною

         Обставин, що обтяжували б  покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.

         Враховуючи викладене суд вважає за необхідне обрати   ОСОБА_6 міру покарання у вигляді  обмеження волі в межах санкції  ст. 118 КК України, за якою кваліфіковано його дії,   та на підставі ст. 75 КК України звільнити його  від реального відбування призначеного покарання,  якщо  він  протягом визначеного судом іспитового строку  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього  обов’язки,  оскільки  суд вважає, що   його виправлення  можливе без  відбування покарання.

         Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди потерпілого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а  вимоги ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.   В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 сплачено кошти в сумі  4500 гривень за поминальний обід, 426 гривень за придбання ритуальних речей, 770 гривень за придбання одягу, 525 гривень за придбання предметів для поховання,  що підтверджується накладними, які маються в матеріалах справи (т.2 а.с.219-222),  а всього на загальну суму 6221 гривня, яку і необхідно стягнути з підсудного на користь ОСОБА_2 на підставі ст.1166 ЦК України.

         Суд вважає, що в судовому засіданні доведено  заподіяння   потерпілим   ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_12, як законному представнику 4-х неповнолітніх дітей,  моральної  шкоди,  внаслідок  умисного вбивства підсудним ОСОБА_7 при перевищенні меж необхідної оборони,  яка виразилася в  тому, що потерпілі  зазнали глибоких моральних страждань в зв’язку з втратою сина,  та батька неповнолітніх дітей  і ця втрата є непоправною.  На підставі викладеного,   відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України,  суд вважає за необхідне у відшкодування моральної шкоди стягнути з    ОСОБА_6  на користь ОСОБА_3 -15 000  гривень, на користь ОСОБА_2 – 15 000 гривень, на користь ОСОБА_12, яка є законним представником неповнолітніх дітей –ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 -60 000 гривень,  з розрахунку 15 000 гривень на кожну дитину.   Що стосується вимог ОСОБА_12 про  стягнення  з підсудного 15000 гривень у відшкодування моральної шкоди завданої безпосередньо їй, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню,  так як факт заподіяння їй такої шкоди не знайшов підтвердження в судовому засіданні.

        Керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України,  суд:

ЗАСУДИВ:

         ОСОБА_6 визнати винним  в скоєнні злочину передбаченого  ст. 118 КК України та  призначити  покарання  у вигляді    3 ( трьох)   років обмеження   волі.

         На підставі ст. 75  КК України звільнити  ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два)  роки,  якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину  та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов’язки, а саме:

-повідомляти органи  кримінально-виконавчої  інспекції про зміну місця  проживання;

-періодично  з   ’являтися  для  реєстрації в органи  кримінально-виконавчої  інспекції.

    Міру  запобіжного заходу  до вступу  вироку  в законну  силу  ОСОБА_6 залишити попередню – у вигляді поруки громадської організації.

         Позовні вимоги   ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 15 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

         Позовні вимоги    ОСОБА_2 задовольнити  частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь  ОСОБА_2 6221 гривню у відшкодування понесеної матеріальної шкоди та 15 тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди, а всього 21221 (двадцять одну тисячу двісті двадцять одну )  гривню.

         Стягнути  з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_12,  яка є законним представником неповнолітніх дітей –ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 -60 000 (шістдесят тисяч)  гривень у відшкодування моральної шкоди з розрахунку 15 000 гривень на кожну дитину. В іншій частині її вимог відмовити.

         Речові докази – 2 сльозогінні балончики Терен-1,  зрізи з нігтів ОСОБА_17, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, ніж - знищити.  Одяг –куртку, джинсові штани, кофту повернути  -ОСОБА_8 Куртку, светр, джинсові штани повернути ОСОБА_6    Куртку, два светри, футболку, брюки, штани, ботинки, шкарпетки, мобільний телефон Нокія-1208 потерпілого ОСОБА_7 повернути ОСОБА_3

         Стягнути з ОСОБА_6  на користь держави витрати  за проведення експертизи в сумі 162 гривні  26 копійок.

         Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд  протягом 15 (п’ятнадцяти ) діб з моменту  його проголошення.

                     Суддя                                                                                     Ю.Л. Василенко.