ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 11/82/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Савицький Я.Ф.,
суддів Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 06.06.2006 р.
від позивача: Кузнєцов І.Є., довіреність №3457 від 14.02.2006р.;
від відповідача: Лобов П.І., голова правління;
Коритний В.В., доручення від 20.04.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
СЗАТ „Зелена поляна”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 20.04.2006р.
у справі №11/82/06
за позовом АТВТ „Гілея” (55204 Миколаївська область, м. Первомайськ, бульвар Миру, 4)
до СЗАТ „Зелена поляна” (55312, Миколаївська область, Арбузинський район, с. Садове)
про стягнення 251055,91грн. по договору №69 від 16.07.2005р.
(сторони та суть спору зазначаються згідно з рішенням суду )
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. по справі №11/82/06 (суддя Василяка К.Л.) частково задоволено позов АТВТ „Гілея” до СЗАТ „Зелена поляна” про стягнення 251055,91грн. по договору №69 від 16.07.2005р.: стягнуто з відповідача на користь позивача 122556,38грн. авансового платежу, 250000 грн. штрафу та судові витрати –6662,34 держмита й 118грн. витрати на ІТЗ судового процесу, з тих підстав, що: 1) відповідно до умов договору позивачем перераховано відповідачу грошових коштів та поставлено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму158800,5грн., відповідач в порушення приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України свої зобов’язання за договором виконав не в повному обсязі (поставлено цукрових буряків у кількості 220,602 тонни на загальну суму 36244,12грн.). а тому позивач має право вимагати стягнення з відповідача 122556,38грн. –суми авансового платежу не забезпеченого поставкою товару; 2) згідно з п. 6.3 Договору за умови невиконання п. 2.1 Договору, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 100% вартості недопоставленої цукрової сировини, а саме 642497,66грн., але суд на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України зменшив розмір штрафу до 250000грн ; 3) позивачем проведено зарахування зустрічних однорідних позовних вимог і вартість поставленого відповідачем по накладній №25 від 10.03.2006р. насіння кукурудзи на суму 98820 грн. зарахована позивачем в рахунок зменшення суми штрафних санкцій, отже, остаточна сума штрафу, яка підлягає сплаті, становить 543677,66грн., яку судом зменшено до 250000 грн.; 4) відповідач мав реальну можливість поставити позивачу цукровий буряк, оскільки матеріали справи та пояснення сторін свідчать про те, що відповідачем було поставлено іншим особам цукровий буряк, проте зобов’язання за договором виконані не були в повному обсязі.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 28.04.2006р. звернулося СЗАТ „Зелена поляна”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. по справі №11/82/06 та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги: стягнути 23735,88грн. авансового платежу, 3331,17грн. державного мита, 59грн. витрат на ІТЗ судового процесу, мотивуючи це тим, що: 1) відповідач не заперечує проти існування боргу перед позивачем у розмірі 23735,88грн., а не 112556,88грн., як вказано у рішенні суду; 2)дії позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечать ст. 601 Цивільного кодексу України, так як він не надав відповідачу будь-яких заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог з суми штрафних санкцій 642497,66грн., крім того актом звірки між сторонами від 04.11.2005р. встановлено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 174712грн.; 3) застосування штрафних санкцій за порушення п. 6.3. договору в даному випадку є безпідставним, оскільки в даному випадку суд не врахував доводи відповідача, що продаж цукрового буряку третім особам було здійснено за обставин, коли позивач припинив приймання буряку і відповідач не міг виконати зобов’язання за обставин, які не залежали від нього, а які залежали від позивача; 4) відповідач зміг приступити до збирання буряку тільки після 01.11.2005р., так як потрапив у форс-мажорні обставини, що підтверджено висновком №1295/05-04 від 27.04.2006р. Торгово-промислової палати; 5) рішення господарського суду було прийнято за відсутності відповідача, що є порушенням норм чинного процесуального права.
05.06.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов від АТВТ „Гілея” відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає чинному законодавству та обставинам справи, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
16.07.2005р. між АТВТ „Гілея” (покупець) та СЗАТ „Зелена поляна” (продавець) укладено договір №69, відповідно до умов якого продавець зобов’язаний передати у власність покупця в установлений цим договором строк цукровий буряк, а продавець зобов’язаний прийняти і оплатити товар відповідно з умовами договору.
Загальна кількість товару за договором становить 4000 тон в заліковій вазі (п. 2.1 договору). Загальна вартість товару складає 680000 грн. (п. 4.4. договору).
Строк поставки товару встановлений до 01.11.2005р. (п. 3.1 договору).
АТВТ „Гілея” в рахунок оплати договору №69 від 16.07.2005р. передало: 1) за накладною №125 СЗАТ „Зелена поляна” 4 тони негашеної ізвесті на суму 1000 грн.; 2) за накладною №126 від 29.08.2005р. 6,5 тони дизельного палива на суму 27800грн.
СЗАТ „Зелена поляна” виставило АТВТ „Гілея” 30.08.2005р. рахунок №70 на сплату 176 тон цукрового буряку –30000 грн. та 01.09.2005р. рахунок №71 на сплату 624 тон цукрового буряку –106000грн.
01.09.2005р. платіжним дорученням №2123 АТВТ „Гілея” перерахувало СЗАТ „Зелена поляна” 100000 грн. –попередня оплата за цукровий буряк.
05.09.2005р. платіжним дорученням №2150 АТВТ „Гілея” сплатило СЗАТ „Зелена поляна” 30000грн. –попередня оплата за цукровий буряк.
20.02.2006р. до господарського суду Миколаївської області звернулося АТВТ „Гілея” з позовною заявою до СЗАТ „Зелена поляна” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
10.04.2006р. до господарського суду Миколаївської області від АТВТ „Гілея” надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з позивача 122556,38грн. попередньої оплати, 666234,04грн. –штрафу та судові витрати.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. по справі №11/82/06 частково задоволено позов АТВТ „Гілея” до СЗАТ „Зелена поляна” про стягнення 251055,91грн. по договору №69 від 16.07.2005р.: стягнуто з відповідача на користь позивача 122556,38грн. авансового платежу, 250000 грн. штрафу та судові витрати –6662,34 держмита й 118грн. витрати на ІТЗ судового процесу, з підстав, вказаних у описовій частині постанови.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги СЗАТ „Зелена поляна”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що 16.07.2005р. між АТВТ „Гілея” (покупець) та СЗАТ „Зелена поляна” (продавець) укладено договір №69, за умовами якого продавець зобов’язаний передати у власність покупця у строк до 01.11.2005р. 4000 тон цукрового буряку на загальну суму 680000 грн., а продавець зобов’язаний прийняти і оплатити товар відповідно з умовами договору.
На виконання умов договору АТВТ „Гілея” передало: 1) за накладною №125 СЗАТ „Зелена поляна” 4 тони негашеної ізвесті на суму 1000 грн.; 2) за накладною 126 від 29.08.2005р. 6,5 тони дизельного палива на суму 27800грн.
СЗАТ „Зелена поляна” виставило АТВТ „Гілея” 30.08.2005р. рахунок №70 на сплату 176 тон цукрового буряку –30000 грн. та 01.09.2005р. рахунок №71 на сплату 624 тон цукрового буряку –106000грн.
01.09.2005р. АТВТ „Гілея” перерахувало СЗАТ „Зелена поляна” платіжним дорученням №2123 - 100000 грн. та 05.09.2005р. за платіжним дорученням №2150 - 30000грн. –попередня оплата за цукровий буряк.
Всього покупцем перераховано продавцю грошових коштів та поставлено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 158800,50 грн..
При цьому, продавцем свої зобов’язання за договором виконані частково: по накладній №474 від 04.11.2005р. ним було поставлено покупцю 220,602 тонни цукрового буряку на загальну суму 36244,12грн..
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання зазначеного товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції цілком вірно дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 122556,38грн. – суми авансового платежу не забезпеченого поставкою.
Первісно позивачем заявлено позовну вимогу щодо стягнення 128499,53грн. неустойки на підставі п. 6.2 договору, в якому встановлено, що у разі порушення зобов’язань по поставці товару згідно п. 2.1 даного договору, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 20% від вартості недопоставленого товару.
Відповідно до розрахунку позивача кількість недопоставленого цукрового буряку становить 3799,398 тон, вартість 1 тони цукрового буряку –170 грн., отже, загальна вартість недопоставленого цукрового буряку становить 642497,66грн..
Під час розгляду справи, а саме 10.03.2006р. СЗАТ „Зелена поляна” поставило АТВТ „Гілея” 54,9 тон насіння кукурудзи вартістю 1500грн. за 1 тону на загальну суму 98820грн..
03.04.2006р. АТВТ „Гілея” направило СЗАТ „Зелена поляна” заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за №3826, в якій провело зарахування заборгованості СЗАТ „Зелена поляна” перед АТВТ „Гілея” за договором №69 від 16.07.2005р. наступним чином: 1) 122556,38грн. –сума попередньої оплати; 2) 29679,53грн. –сума штрафних санкцій (128499,53грн. (первісні штрафні санкції) –98820грн. (вартість насіння кукурудзи)).
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За ч. 4 ст. 22 позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підстав або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
10.04.2006р. позивачем збільшено розмір штрафних санкцій до 666234,04грн. з тих підстав, що позивачем змінено підстави застосування штрафних санкцій з п. 6.2 на п. п. 6.2 та 6.3 договору, останнім передбачено, що за постачання продавцем цукрових буряків третім особам, за умови невиконання останнім п.2.1 даного договору, продавець зобов’язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 100% вартості недопоставленої продукції.
При цьому позивачем при розрахунку розміру штрафних санкцій враховано зменшення суми штрафів на 98820грн. (вартість насіння кукурудзи).
Згідно з ч.1 ст. 216 та ч. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Господарським судом першої інстанції цілком правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 250000грн. із застосуванням п.3 ст. 83 ГПК України, котра дає можливість зменшення розміру стягуваного з відповідача штрафу.
Відповідач стверджує, що застосування штрафних санкцій за порушення п. 6.3. договору в даному випадку є безпідставним, оскільки в даному випадку суд не врахував доводи відповідача, що продаж цукрового буряку третім особам було здійснено за обставин, коли позивач припинив приймання буряку і відповідач не міг виконати зобов’язання за обставин, які не залежали від нього, а які залежали від позивача.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не приймає до уваги твердження скаржника щодо неправомірності застосування до нього штрафних санкцій з наступних підстав.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З матеріалів справи вбачається, що строк поставки товару за договором №69 від 16.07.2005р. встановлений сторонами до 01.11.2005р. (п. 3.1 договору). 04.11.2005р. за накладною №474 відповідачем поставлено позивачу 220,602 тони цукрового буряку. Більше постачання цукрових буряків відповідачем АТВТ „Гілея” не проводилося.
За накладною №516 від 04.11.2005р. СЗАТ „Зелена поляна” надало СПД Денисюку В.М. цукровий буряк заліковою вагою 21,636 тон (арк. спр. 65).
05.11.2005р. між ДП „Кам’янський цукровий завод” ТОВ „Руна” та СЗАТ „Зелена поляна” укладено договір №РБ-8, відповідно до умов якого СЗАТ „Зелена поляна” зобов’язалося поставити ДП „Кам’янський цукровий завод” ТОВ „Руна”2500 тон цукрового буряку.
За накладною №532 від 14.11.2005р. СЗАТ „Зелена поляна” поставило ТОВ „Руна” 465360 кг цукрового буряку (арк. спр. 62).
15.11.2005р. СЗАТ „Зелена поляна” та ВАТ „Смілянський цукровий комбінат” укладено договір купівлі-продажу буряків врожаю 2005 року №848, згідно з яким СЗАТ „Зелена поляна” поставило ВАТ „Смілянський цукровий комбінат” 442,47 тон цукрового буряку (арк. спр. 40-42).
Вищенаведене підтверджує, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором №69 від 16.07.2005р., укладеного між АТВТ „Гілея” та СЗАТ „Зелена поляна”, при цьому він почав постачання цукрового буряку іншим підприємствам та суб’єктам підприємницької діяльності.
Відповідачем не доведено та документально не підтверджено факт відмови позивача від приймання цукрового буряку, на якій СЗАТ „Зелена поляна посилається в апеляційній скарзі.
Крім того, в апеляційній скарзі СЗАТ „Зелена поляна” вказує на неможливість виконання зобов’язання за договором №69 від 16.07.2005р. з тих підстав, що товариство змогло приступити до збирання буряку тільки після 01.11.2005р., у зв”язку з форс-мажорними обставинами, що підтверджено висновком №1295/05-04 від 27.04.2006р. Торгово-промислової палати.
Проте, вказане твердження спростовується матеріалами справи.
Згідно з листом Управління агропромислового розвитку Арбузинської райдержадміністрації за №191 від 24.03.2006р. в СЗАТ „Зелена поляна” в 2005 році було посіяно 209 га цукрового буряка, валовий збір якого становить 13182 центнера.
Відповідно до листа Арбузинського районного відділу земельних ресурсів Держкомзему України за №244 від 24.03.2006р. в 2005 році СЗАТ „Зелена поляна” зібрано 13182 центнера.
Вказані листи надають можливість зробити висновок про те, що відповідач мав можливість виконати умови договору №69 від 16.07.2005р., укладеного між АТВТ „Гілея” та СЗАТ „Зелена поляна”.
Також вказане твердження скаржника спростовують вищенаведені договори купівлі-продажу цукрового буряку та накладні на отримання підприємствами та суб’єктами підприємницької діяльності від СЗАТ „Зелена поляна” цукрового буряку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийняте у відповідності з чинним законодавством та обставинами справи, а отже, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, ГПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. по справі №11/82/06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк