Судове рішення #7455109


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 25 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-21343/09/0570

час прийняття постанови:  11-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Чучко В.М.

при секретарі                                                  Каморнікові Д.Ю.

за участю представників: позивача –  Дмітрієвої О.О. (Державна податкова інспекція, довіреність від 02.10.2009 року № 103) відповідача – не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, про стягнення на користь держави суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 422,90 грн.

В С Т А Н О В И В:

                                                                                                                                                

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області (надалі – Податкова інспекція, позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  (надалі – ФОП ОСОБА_2 , відповідач) 1 422,90 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує заборгованість зі штрафних санкцій за не проведення розрахункової операції через зареєстрований опломбований реєстратор розрахункових операцій (в подальшому – РРО) при реалізації товару; не роздрукування, невидача розрахункового документу встановленого зразку при реалізації товарів; невідповідність наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО; відсутність торгового патенту в місці здійснення торговельної діяльності. Приймаючи до уваги факт несплати ФОП суми заборгованості у порушення вимог Законів України: «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», заявник просить стягнути наведену вище суму у судовому порядку.  

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та заяву про розгляд справи без його участі не направив, хоча був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення – судової повістки, за підписом відповідача.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_2 є фізичною особою – підприємцем, зареєстрована виконавчим комітетом Маріупольської міської Ради 12.05.06 № 2 274 000 0000 011064; ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків – НОМЕР_1; місце проживання за даними довідки ЄДР: АДРЕСА_1. Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 12.11.2009 року № 2838 фізична особа – підприємець ОСОБА_2. взятий на облік 15.05.2006р. № 362 як платник податків у Жовтневому МДПІ м. Маріуполя (Приморське відділення).

02 червня 2009 року Податковою інспекцією проведено перевірку дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, зокрема, проводилася перевірка павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належного фізичній особі – підприємцю ОСОБА_3, за результатами якої складено акт від № 0372/05/81, в якому відображені наступні порушення, та нараховані штрафні санкції:

1)          не проведення розрахункової операції через зареєстрований опломбований РРО, при реалізації товару на суму 54,80 грн. –  штраф у сумі 274,00 грн. (п’ятикратний розмір вартості проданих товарів, відповідно до п.1 ст. 3, п. ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто: 54,80 грн. х 5);

2)          не роздрукування, невидача розрахункового документу встановленого зразку при реалізації товарів;

3)          невідповідність наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО, зокрема у розмірі 256,2 грн. – санкція 1281,00 грн. (п’ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність, згідно п. 13 ст. 3, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто: 256,2 грн. х 5);

4)          відсутність торгового патенту в місці здійснення торговельної діяльності – санкція у розмірі 21,33 грн. (подвійна вартість торгового патенту, за ст.ст. 1, 3, 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», вартість патенту – 160,00 грн. : 30 днів червня) х 2 х 2 дні);

5)          порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання товарів, а саме: в крамниці відсутні накладні на товар, що знаходиться в реалізації на суму 533,95 грн. – фінансова санкція 1067,90 грн. (подвійна вартість не облікованих товарів за цінами реалізації, у відповідності до п. 12 ст. 3, ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто: 533,95 грн. х 2).

Загальна сума санкцій складає 2 644,23 грн. (274,00 грн. + 1281,00 грн. + 21,33 грн. + 1067,90 грн.).

Вказаний акт підписаний представником відповідача без зауважень.

На підставі висновків проведеної перевірки та згідно зі ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Податковою інспекцією на адресу відповідача направлене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.06.2009 р. № 0000892330 на наведені вище суми.

Зазначений акт позивача (рішення про застосування санкцій) отримане відповідачем особисто, що підтверджується підписом. При цьому в матеріалах справи відсутні докази оскарження ФОП ОСОБА_3 даного рішення у адміністративному чи судовому порядку.

За статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні й фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Частиною 3 статті 9 цього Закону встановлено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно із частиною 1 статті 20 Закону України «Про систему оподаткування» контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень, визначених законами. Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу».

Згідно із приписами статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) , які здійснюють операції і розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

За ст. 3 цього ж Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані в тому числі: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Нормами ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлений перелік випадків, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, серед яких відсутні підстави, що дозволяли б відповідачу здійснювати реалізацію товарів без застосування РРО.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1 ст 17 цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність — у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

У відповідності до приписів ст. 22 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Приймаючи до уваги порушення ФОП ОСОБА_3 норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що встановлені актом, розрахована позивачем сума штрафної санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - 2 644,23 грн. є обґрунтованою та відповідає приписам законодавства.

Згідно з преамбулою Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб’єктами підприємницької діяльності. Субєктами застосування цього закону є юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності, а обєктом – в тому числі торгівельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, відповідно до законодавства (п.п. 1, 2 ст. 1).

За нормами ст. 7 наведеного вище Закону торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

При цьому на підставі ст. 8 даного Закону суб’єкти господарювання за невиконання вимог ст. 7 несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць;

Контроль за дотриманням вимог Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України. (ч. 3 ст. 9).


З огляду на наведене, приймаючи до уваги факт відсутності торгового патенту в місці здійснення торговельної діяльності Податковою інспекцією застосований штраф у розмірі 21,33 грн., що узгоджується з вимогами діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи і пояснень представника позивача, та підтверджується нормами діючого законодавства, відповідач має борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» у загальному розмірі 1 422,90 грн., оскільки сума у розмірі 1200,00 грн. у якості погашення вказаних санкцій сплачена відповідачем у добровільному порядку протягом 01.07. – 25.08.2009 року. Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Згідно з приписами ст. 25 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» сума штрафу за порушення вимог цього Закону підлягає сплаті у 10-денний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»  встановлено, що штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п’ятиденний термін відповідно до законодавства.

Беручи до уваги до уваги те, що сума штрафних санкцій у розмірі 1 422,90 грн.  відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується актами позивача (актом перевірки, довідкою, роздруківкою зворотнього боку облікової картки платника податків - відповідача), розрахунком суми позову, наданим Податковою інспекцією; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У відповідності до приписів ст. 1 Протоколу 1 до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення на користь держави суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 422,90 грн. – задовольнити повністю.  

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь держави (на бюджетний рахунок 31116104700055, МФО 834016, ГУ ДКУ Донецької області, код ЄДРПОУ 33331099) суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 422,90 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено 25 грудня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 30 грудня 2009 року.




          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          Чучко В.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація