Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2009 р. справа № 2а-21344/09/0570
час прийняття постанови: 12-00
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чучко В.М.
при секретарі Каморнікові Д.Ю.
за участю представників: позивача – Дмітрієвої О.О. (довіреність від 02.10.2009 року № 103) відповідача – не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1 200 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області (надалі – Жовтнева МДПІ м. Маріуполя, позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (надалі – відповідач) у сумі 1 200 грн. (одна тисяча двісті гривень,00 коп.) податкового боргу з єдиного податку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує податковий борг з єдиного податку у розмірі 1 200 грн., який виник в результаті не сплати поточного нарахування ставки єдиного податку. Приймаючи до уваги факт несплати фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 суми заборгованості у порушення вимог Законів України: «Про систему оподаткування», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98, рішення Маріупольської міської ради від 24.06.2008 року № 5/22-3907, заявник просить стягнути наведену суму у судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та заяву про розгляд справи без його участі не направив, хоча був повідомлений про дату та час проведення судового засідання за адресою, що зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності сторін та на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
ОСОБА_2 є фізичною особою – підприємцем, зареєстрована виконавчим комітетом Маріупольської міської Ради 04.08.06 № 2 274 000 0000 012109; ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків – НОМЕР_1; місце проживання за даними довідки ЄДР: АДРЕСА_1 Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 29.10.2009 року № 2802 фізична особа – підприємець ОСОБА_2 взятий на облік 07.08.20056р. № 553 як платник податків у Жовтневому МДПІ м. Маріуполя (Приморське відділення).
16.12.2008 відповідачем до податкового органу подана письмова заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, яка прийнята до виконання Податковою інспекцією.
Відповідно до розрахунків, наданих Податковою інспекцією, станом на 30.10.2009 року відповідач має заборгованість з єдиного податку в сумі 1 200 грн., яка виникла з квітня по вересень 2009 року в результаті несплати поточного нарахування ставки єдиного податку(шість місяців х 200 грн. ставка податку на місяць)
Правове регулювання спрощеної системи оподаткування суб’єктів господарської діяльності запроваджене Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і закріплене в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва», суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати, передбачених звичайною системою оподаткування податків, сплатою єдиного податку. Наведеним Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.
Згідно з пунктом 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
У відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно із зазначеним пунктом Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснював діяльність: « пасажирські перевезення у режимі таксі». На цей вид діяльності рішенням Маріупольської міської ради від 24.06.2008 № 5/22-3907 встановлена ставка єдиного податку в сумі 200 грн. за календарний місяць.
За правилами пункту 4 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов’язок фізичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена матеріалами справи та поясненнями представника позивача
.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У відповідності до приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги те, що сума податкового боргу ФОП ОСОБА_2 у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками, наданими Податковою інспекцією та підтверджені матеріалами справи і поясненнями позивача, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підтягаються задоволенню у повному обсязі у спосіб, визначений позивачем.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1 200,00 грн. – задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження за даними ЄДР: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Приморського району (розрахунковий рахунок № 34216379700055, банк ГУДК в Донецькій області, код - 16050200,МФО 834016) податковий борг з єдиного податку у розмірі 1 200,00 (тисяча двісті гривень) грн.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25 грудня 2009 року.
Повний текст постанови виготовлений 30 грудня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чучко В.М.