ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Петришин Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року Справа № 361/330/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Щиголя В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2018 року у справі

за позовом відділу освіти Броварської районної

державної адміністрації

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області,

головного інспектора будівельного нагляду інспекційного Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області

про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Відділ освіти Броварської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області (далі - відповідач-1), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області (далі - відповідач-2) про скасування постанови від 18.05.2017 р. № 3-1805/9-10/10-57/1805/09/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2018 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - Департамент ДАБІ в Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для розгляду за встановленою законом підсудністю, посилаючись на те, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду, а не місцевому, оскільки предметом спору є постанова відповідача про притягнення позивача до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята за спеціальним законом, без застосування КУпАП.

Також, апелянт наполягає на тому, що інспектором правомірно винесено оскаржувану позивачем постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до вирішення спору неповноважним судом.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та наполягає на тому, що даний спір підсудний саме місцевому суду, оскільки відділ освіти фактично притягнуто до адміністративної відповідальності і КУпАП не виключає можливості встановлення санкцій іншим законом та регламентує компетенцію органів ДАБІ застосовувати відповідні заходи за вчинення правопорушень у сфері містобудівної діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що дана справа була розглянута Броварським міськрайонним судом Київської області як адміністративним та прийнято рішення по суті позовних вимог за результатами її розгляду.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та проаналізувавши відповідні законодавчі норми, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено правила предметної юрисдикції при розгляді даної справи, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.07.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V), постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1-3 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).

У свою чергу, статтею 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.

Статтею 96-1 КУпАП регламентовано відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови території, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта.

Частинами 1, 2 статті 188-42 визначено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, спеціальним Законом № 208/94-ВР встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності) несуть відповідальність у вигляді штрафу за неподання інформації про зміну осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду, - у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі та на виконання наведеної статті 41 Закону № 3038-VI КМУ затверджено Порядок № 553, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Крім того, Законом № 877-V також визначено загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону його положення також поширюються й на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності.

Отже, КУпАП регламентовано виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи ДАБІ уповноважені притягати суб'єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних, передбачена спеціальним Законом № 208/94-ВР та застосовується у визначеному ним порядку на підставі оформлених відповідним актом результатів перевірки, проведеної за процедурою, закріпленою Порядком № 553 та нормами Закону № 877-V, а не положеннями КУпАП.

При цьому, колегія суддів зазначає, що такий правовий підхід до розмежування протиправних діянь у сфері містобудівної діяльності вбачається безпосередньо з положень статті 244-6 КУпАП та чітко регламентований статтею 41 спеціального Закону № 3038-VI, якою закріплено поділ справ, що розглядають органи ДАБІ, на справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту встановлення судом першої інстанції обставин даної справи, які, зокрема є важливими та необхідними для правильного визначення предметної підсудності цього спору, апеляційний суд встановив, що наказом Департаменту ДАБІ у Київській області від 01.03.2017 р. № 37П «Про проведення позапланової перевірки» було призначено проведення позапланової перевірки на об'єкті «Капітальний ремонт загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в с. Погреби Броварського району Київської області», щодо якого позивач є замовником будівельних робіт.

Зазначений наказ прийнятий відповідачем-1 на підставі звернення гр. ОСОБА_3, яке надійшло на «гарячу лінію» ДАБІ за вх. № 10/10-2912/29 від 29.12.2016 р., та у відповідності до ст. 41 Закону № 3038-VI, ст. 7 Закону № 877-V, п. 7 Порядку № 553 /Т.1 а.с.8/.

На підставі зазначеного наказу та згідно з Порядком № 553 відповідачем-1 видано направлення від 01.03.2017 р. № 160 на проведення відповідної перевірки позивача /Т.1 а.с.57/.

На підставі наказу Департаменту ДАБІ у Київській області від 01.03.2017 р. № 37П «Про проведення позапланової перевірки» та відповідно до норм ст. 41 Закону № 3038-VI, ст. 7 Закону № 877-V, п. 7 Порядку № 553 відповідачем-2 було проведено вказану перевірку та за її результатами складено акт від 26.04.2017 р., яким, зокрема встановлено порушення позивачем вимог п. 4 ст. 36 спеціального Закону № 3038-VI та п. 21 Порядку № 466, що виявилося у неповідомленні органів ДАБІ про зміну особи, відповідальної за авторський нагляд /Т.1 а.с.67-68/, а також винесено припис від 26.04.2017 р. № С-2604/14 /Т.1 а.с. 71/.

03.05.2017 р. відповідачем-2 складено протокол № 3-Л-3-0305/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким також зафіксовано правопорушення, зазначене в акті перевірки, визначено, що відповідальність за його вчинення передбачені п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 18.05.2017 р. /Т.1 а.с.69-70/.

18.05.2017 р. за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем-2 винесено постанову № 3-1805/9-10/10-57/1805/09/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача притягнуто до відповідальності за п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР /Т.1 а.с.115-116/.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є постанова органу ДАБІ, якою позивача притягнуто до відповідальності саме за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норми спеціального Закону № 208/94-ВР, а не за вчинення адміністративного правопорушення, та за результатами перевірки, проведеної виключно у порядку, регламентованому спеціальними нормами законодавства, зокрема Законів №№ 3038-VI, 877-V та Порядку № 553, без застосування (навіть субсидіарно) процедури, визначеної КУпАП.

Отже, дана адміністративна справа не є справою з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому, відповідно до ст. 20 КАС України, вона не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області як адміністративному, а підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

При цьому, колегія суддів зазначає, офіційним місцезнаходженням позивача є: 07400 Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, 21, а відповідачів: 01133 м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, скориставшись своїм правом на обрання альтернативної територіальної підсудності, регламентованим ст. 25 КАС України, звернувся з адміністративним позовом у цій справі до суду за своїм місцезнаходженням.

З огляду на це, дана справа підсудна окружному адміністративному суду за місцезнаходженням позивача, тобто Київському окружному адміністративному суду.

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги та враховує доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи правил предметної підсудності, регламентованих ст. 20 КАС України.

Однак, апеляційний суд вважає наразі передчасними доводи апелянта щодо правомірності прийняття ним оскаржуваної позивачем постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки перевірка обставин справи та доводів обох сторін по суті спірних правовідносин має здійснюватися судом, встановленим законом, яким у даному випадку Броварський міськрайонний суд Київської області не є.

При цьому, колегією суддів враховується правова позиція, викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 р. по справі «Сокуренко і Стригун проти України», в якому Суд зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо підсудності даної справи.

Відповідно до ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених, зокрема статтею 20 Кодексу.

Отже, апеляційна скарга Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області підлягає задоволенню, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2018 року - скасування, а справа - направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 318, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області - задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2018 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Рішення виготовлено 16 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: