ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 1/100/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Л.І. Бандури
суддів: Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Є.В. Щедров
від відповідача: О.М. Зозуля
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ТОВ „АС”
на постанову господарського суду Миколаївської області від 11.04.2006р.
у справі № 1/100/06
за позовом Прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва
до ТОВ „АС”
про стягнення 8632,5грн.
встановив:
Прокурор Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДПІ у Заводському р-ні м. Миколаєва звернувся до господарського суду з позовом та уточненням до нього про стягнення на користь держбюджету України штрафної санкції в сумі 8632,5 грн., на підставі п.11 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фінансові санкції за порушення п.1, 13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” нараховані згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.09.2004 р. №0001192303/1 не сплачені в добровільному порядку і підлягають примусовому стягненню.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 11.04.2006р. (суддя Л.І. Васильєва) позов задоволено в повному обсязі, на користь Державного бюджету України стягнуто борг в сумі 8632,5 грн. Ухвалюючи рішення суд виходив із того, що відповідач, відповідно до ст.25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в десятиденний термін з дня прийняття податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій не перерахував їх до держбюджету.
ТОВ „АС” не погодившись з постановою суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не враховано, що борг в сумі 8632,5грн. є штрафною санкцією відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а не податковим боргом у розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і ця обставина підтверджена Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.05р. у справі №15/467.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування судового рішення, виходячи із наступного:
28.06.04р. ДПІ у м. Миколаєві здійснила перевірку господарської одиниці –дискотеки „Шторм”, яка належить ТОВ”АС” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу і за її результатами склала акт №14012209/26/1401-0374-26-501/273/123.
Перевіркою виявлено порушення вимог п.1,13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, які полягали в непроведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій на 9грн. і не забезпеченні сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на 2986,5грн.
На підставі акту перевірки, 22.07.04р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийняла податкове повідомлення –рішення №0001192303/0 про визначення податкового зобов’язання по штрафним санкціям за порушення розрахункових операцій в сумі 14977,5грн., яке було оскаржено в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження назване податкове повідомлення –рішення було змінено і 22.09.04р. Центральна МДПІ прийняла податкове повідомлення –рішення №0001192303/1 про визначення податкового зобов’язання по штрафним санкціям за порушення розрахункових операцій в сумі 8632,5грн.
В подальшому ТОВ „АС” звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним вищеназваного повідомлення –рішення, який був задоволений рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.01.05р. у справі 15/467. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.05р. рішення суду змінено, податкове повідомлення –рішення Центральної МДПІ у м. Миколаєві визнано недійсним в частині визначення суми штрафу 8632,5грн. сумою податкового зобов’язання, оскільки штрафні санкції за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не є податковим зобов’язанням у розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Таким чином, факт порушення відповідачем Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” підтверджено судовим рішенням і відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України звільняється від доказування.
Враховуючи, що штрафні санкції, згідно зі ст.25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” товариством в добровільному порядку не сплачені, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про їх примусове стягнення, на підставі п.11 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.
Відповідно до ст.25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначенні статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню до Державного бюджету України, тобто несплачені штрафні санкції є боргом перед Держбюджетом України, а не податковим боргом у розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому заперечення скаржника в цій частині не заслуговують на увагу.
Інші доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою без порушень норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ТОВ „АС” м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 11.04.2006р. у справі № 1/100/06 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Б. Туренко