КОПІЯ
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2009 р. Справа № 2а-4986/09/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - ГелетаС.М.
за участю: секретаря - Кліщенко В.О., позивача ОСОБА_1 - В.І., представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача - Литовченко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації",Сумської міської Ради про зобов’язання вчинити дії ,-
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1, позивач) із адміністративним позовом і після уточнення своїх вимог просить зобов’язати Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»Сумської міської Ради (далі –КП «Сумське МБТІ», відповідач) здійснити дії по оформленню на його ім'я технічного паспорту на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 із зазначенням приміщень, кімнат, господарських споруд; дії відповідача щодо реєстрації права власності позивача на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності вважає неправомірними та просить внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо надання позивачу витягу з реєстру прав власності, із зазначенням позивача, як власника належної частини нерухомого майна, а також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі 3000 грн., сплачених за правову допомогу та 3,40 грн. судового збору.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив необхідні дії щодо належного оформлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно його права власності не нерухоме майно, яке було визнано за ним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19.08.08 року по справі №2-29/2008, оскільки відповідачем було невірно зазначено форму власності позивача. Також позивач зазначає, що відповідач не надав оформлений технічний паспорт на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 із зазначенням в ньому приміщень, кімнат, господарських споруд
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Литовченко А.М. в судовому засіданні проти позову заперечувала, з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вимоги позивача задовольняє частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 19.08.2008 року по справі №2-29/2008, яке набрало законної сили було визнано право власності за ОСОБА_1 на 54/100 частини домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, а також за ОСОБА_1 визнано право власності на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с. 7-12). Цим же рішенням проведено реальний розподіл зазначеного домоволодіння та проведено поділ земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_5
Виходячи з викладеного, суд вважає, що після набрання рішенням суду законної сили та виконання його з визначенням меж земельних ділянок на місцевості, домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_1 більше не перебувала в спільній частковій власності. Позивач скористався своїм правом на виділ частки із спільної часткової власності та став власником частини домоволодіння.
21.07.2009 року позивач уклав замовлення-зобов’язання №0309868 із КП «Сумське МБТІ»із заявою на видачу йому витягу з реєстру прав власності для відчуження, дата видачі замовлення була призначена на 20.08.2009 року, але позивач, своєю заявою від 04.08.2009 року вказане замовлення просив виготовити, як термінове, у зв'язку з чим термін видачі витягу з реєстру був перенесений на 07.08.2009 року.
До КП «Сумське МБТІ» позивачем було надано правовстановлюючий документ - рішення Зарічного районного суду м.Суми від 19.08.2008р., на якому реєстратором було поставлено штамп і зроблено відповідний реєстраційний напис із зазначенням частини власності ОСОБА_1 на домоволодіння - «54/100 частини», а також зазначено форму власності –«на праві приватної власності»(а.с.12). Даний реєстраційний напис повністю відповідає зазначеному рішенню Зарічного районного суду і його внесено в реєстрову книгу №13 за реєстровим номером-1461 від 18.11.2008 р. (а.с.12).
При цьому, на запит позивача, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який знаходиться на електронному носієві (далі –електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно), відповідачем було надано витяг за № 23511415 від 06.08.2009р. (а.с.17), в якому в графі «форма власності»реєстратором зазначено вже іншу форму власності - «приватна спільна часткова».
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача та матеріалами справи, а саме: копією рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.08.2008 р. по справі №2-9/2008 (а.с.7-12), реєстраційним написом на копії рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.08.2008 р. по справі №2-9/2008 (а.с.12), копією витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.17), копією квитанції по замовленню №0309868 від 21.07.2009р. зі сплатою інвентаризаційних послуг, квитанцією зі сплатою послуг за витяг з Реєстру прав власності на нерухому майно (а.с.14), та не заперечуються відповідачем
Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, неспівпадіння зазначеної форми власності у реєстраційному написі на правовстановлюючому документі - рішенні Зарічного районного суду м.Суми від 19.08.2008р та електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, полягає в неуважності реєстратора.
Відповідно до п. 1.3. Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 (далі - Положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно.
Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до відповідного бюро технічної інвентаризації разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.
Згідно вимог п. 3.1 Положення з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів. Реєстратор, в тому числі, установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав.
Пункт 3.5 Положення зазначає, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно відповідно до п. 1.13 Положення складається з таких етапів: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.
Таким чином, при прийнятті реєстратором правовстановлюючих документів, відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчив законність та повноту документів і на підставі них вірно зробив відповідний запис у реєстрову книгу, в даному випадку, реєстратором у Реєстраційному написі зазначено форму власності на домоволодіння, визнану рішенням суду за ОСОБА_1 - «на праві приватної власності». Але при внесенні аналогічного запису до електронного Реєстру прав власності на нерухому майно, реєстратор зазначив іншу форму власності –«приватна спільна часткова».
Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про правомірність запису зазначеному у витязі з електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно про право спільної часткової приватної власності за ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: м. Суми, вул. 1-ша Замостянська, 43, і які б підтверджувалися ідентичним реєстраційним написом в реєстровій книзі №13. З іншого боку, позивачем надано суду доказ про наявність реєстраційного запису в реєстровій книзі №13 за №1461 від 18.11.2008р., де зазначено право приватної власності позивача (а.с.12), проти чого представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала.
Відповідно до п. 1.11 Положення у разі виявлення невідповідності запису Реєстру прав на електронних носіях запису на паперових носіях пріоритет має запис на паперових носіях.
Тому, в даному випадку відповідачем не було виконано свого обов'язку щодо заборони тлумачити реєстратором форми власності позивача та самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені та визнані судом права власності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає дії відповідача неправомірними, в зв’язку з чим КП «Сумське МБТІ»повинно внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно на електронному носії і привести його у відповідність до запису на паперовому носієві, стосовно форми власності ОСОБА_1 на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1, а саме із зазначенням форми власності - «приватна», а також надати позивачу витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 із зазначенням форми власності - «приватна».
Стосовно вимог позивача щодо оформлення на його ім'я технічного паспорту на частину домоволодіння по вул. 1-ша Замостянська, 43 у м. Суми із зазначенням в ньому приміщень, кімнат, господарських споруд, які належать позивачу на праві приватної власності, вимоги в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання відповідачем договірних відносин неналежним чином щодо оформлення технічного паспорту на домоволодіння за адресою м. Суми, вул. 1-ша Замостянська, 43.
Так, позивачем відповідно до п.1.7. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. N 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, для проведення інвентаризаційних робіт було укладено з КП «Сумське МБТІ»замовлення-зобов'язання, на виконання якого позивачем було сплачено відповідний платіж, що підтвердили сторони в судовому засіданні.
Таким чином зазначений спір виникає з цивільних правовідносин і не носить публічно-правового характер.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи зміст спірних правовідносин в цій частині, можна зробити висновок про відсутність публічного-правового спору, тому дана справа не є справою адміністративної юрисдикції в розумінні ст.3 КАС України.
Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, тому даний спір належить розглядати місцевим судом в порядку цивільного судочинства.
Позивач не позбавлений права звертатися з відповідним позовом до суду загальної юрисдикції.
Таким чином, провадження по справі в частині оформлення на ім'я ОСОБА_1 технічного паспорту на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 із зазначенням в ньому приміщень, кімнат, господарських споруд, які належать позивачу на праві приватної власності необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27 квітня 2006року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" якщо компенсація в адміністративних справах відповідно до закону сплачується суб'єктом владних повноважень, то її граничних розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, тому з КП «Сумське МБТІ»на користь позивача необхідно стягнути 744,40 грн. витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»Сумської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов’язати комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»Сумської міської ради внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно форми власності ОСОБА_1 на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1, а саме зазначити форму власності «приватна».
Зобов’язати комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»Сумської міської ради видати ОСОБА_1 витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 із зазначенням форми власності «приватна».
В частині зобов’язання комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»Сумської міської ради здійснити дії по оформленню на ім'я ОСОБА_1 технічного паспорту на частину домоволодіння за адресою м. Суми, вул. 1-ша Замостянська із зазначенням в ньому приміщень, кімнат, господарських споруд –провадження у справі закрити в зв’язку із тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Стягнути з комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) судового збору, 744, 40 грн. (сімсот сорок чотири гривні сорок копійок) витрат на правову допомогу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Гелета
Повний текст постанови підписано 28.12.2009р.