Ухвала

22 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №760/443/15-ц

провадження № 61-45520 ск 18

Верховний Суд у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою адвокатом - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Родовід Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 13 червня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк» (в подальшому - ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 28.4.1/АА-348.07.2 на суму в розмірі 20578 доларів США, відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався сплачувати 12,5% річних на суму заборгованості. Строк дії договору встановлений сторонами терміном до 13 червня 2014 року. В подальшому згідно з додатковою угодою від 31 жовтня 2008 року процентна ставка за користування кредитом була збільшена до 16%.

В порушення умов Кредитного договору Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував та станом на 25 грудня 2014 року мав заборгованість за договором на загальну суму в розмірі 3540,89 доларів США та 50813,09 гривень.

Під час розгляду справи Відповідачем ОСОБА_4 був заявлений зустрічний позов про визнання поруки припиненою.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача суму заборгованості по кредиту та процентам у розмірі 3389 доларів 89 центів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 28580 гривень 18 копійок, пеню за несвоєчасне погашення процентів по кредиту в розмірі 1022 гривні 35 копійок, три проценти річних у розмірі 7643 гривні 44 копійки та судовий збір у розмірі 1102 гривень 21 копійки. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року рішення районного суду від 30 вересня 2015 року в частині задоволених вимог до ОСОБА_4 скасоване, в цій частині ухвалене рішення про відмову у позові, а зустрічний позов про припинення поруки задоволено. Рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог до ОСОБА_2 залишене без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2016 року рішення судів першої та другої інстанції в частині вимог до ОСОБА_2 скасовані, і справа в цій частині повернута до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором від 13 червня 2007 року в сумі 3389,89 доларів США та 28207,72 грн., яка складається з: суми простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3389,89 доларів США; суми заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в розмірі 20848,26 грн.; суми трьох відсотків річних за період прострочення погашення заборгованості в розмірі 4359,46 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року рішення районного суду міста від 07 лютого 2018 року - змінено: зменшено розмір стягуваних із ОСОБА_2 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» трьох відсотків річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, з 4359.46 грн. до 4113 грн. 60 коп., та суму стягнення з 28207.72 грн. до 24961 грн. 86 коп. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Стягнуто із ПАТ «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_2 - 4 грн. 64 коп. судового збору.

08 жовтня 2018 року представником відповідача ОСОБА_3подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року.

Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина перша статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно частини другої цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Системний аналіз частини шостої статті 19, статті 274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними (за виключенням справ, які мають розглядатися тільки за правилами загального позовного провадження), та які фактично можна поділити на: справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, у яких не можливо встановити ціну позову (немайнові вимоги), за виключеннями відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України та пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині третій статті 274 ЦПК України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 3389,89 доларів США та стягуваних із ОСОБА_2 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» трьох відсотків річних в розмірі 4113 грн. 60 коп., та суму стягнення в розмірі 24961 грн. 86 коп., ціна якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому в цій частині справа є малозначною в силу закону.

Таким чином ця справа є малозначною.

Крім того, відповідно до частини першої статі 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;

У цій справі обставин, передбачених частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389 та частиною першою статі 411 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню або обставин, за яких судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню не встановлено.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою адвокатом - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко