УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2008 року     м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Дорчинець С.Г.,

суддів - Симаченко Л.І., Стана І.В.,

з участю прокурора - Ісака Р.Ю.,

особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали про порушення кримінальної справи за апеляцією ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2007 року.

Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора Тячівського району від 24 січня 2007 року про порушення кримінальної справи по факту заволодіння чужим майном керівництвом ВАТ «Кордон» за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України та постанови слідчого СВУ УМВС України в Закарпатській області від 3 березня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором було порушено кримінальну справу за те, що 20 грудня 2006 року керівництво ВАТ «Кордон», достеменно знаючи, що гуртожиток по вул.  Заводській № 1 в м. Тячеві є державною власністю, уклало договір купівлі - продажу з ТзОВ «Норіс» на цей об'єкт вартістю 150000 гривень.

В постанові слідчого зазначено, що справу щодо ОСОБА_1 порушено за те, що в період з 15 грудня по 23 грудня 2006 року він, достовірно знаючи, що гуртожиток по вул.  Заводській № 1 в м. Тячеві, балансова вартість якого складає 136000 гривень є державною власністю, скрив цей факт, отримав в Тячівському РПТІ довідку - характеристику, на підставі якої оформив договір купівлі - продажу, після чого звернувся в Тячівський РПТІ з заявою про реєстрацію гуртожитку як власності ТзОВ «Норіс».

В скарзі до суду ОСОБА_1 вказав, що він як директор ВАТ «Кордон» жодних порушень закону при оформленні договору купівлі - продажу гуртожитку не допустив. Керівництво ВАТ розпорядилось майном у повній відповідності з вимогами цивільного та цивільно - процесуального законів. Вважає, що жодних законних підстав та приводів для порушення кримінальної справи щодо нього ні у прокурора, ні у слідчого не було

Справа: 10-48     Номер рядка статистичного звіту : 10

Головуючий у першій інстанції: Чопик В.В.

Доповідач: Симаченко Л.І.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції в постанові зазначив, що приводом до порушення справи була заява мешканців гуртожитку та безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину. Підставою стало те, що ВАТ «Кордон» під керівництвом ОСОБА_1, незважаючи на судові рішення, якими гуртожиток було повернуто в державну власність, шляхом обману оформило договір купівлі - продажу цього об'єкту..

В апеляції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просять постанову суду скасувати, посилаючись на те, що при розгляді матеріалів неналежно були перевірені зібрані документи щодо наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи. Суд не прийняв до уваги, що цивільно - правовий спір щодо гуртожитку на момент оформлення угоди не було остаточно вирішено, жодних позовів про припинення права власності, вилучення майна із власності або заяв про забезпечення позову, які б давали право на заборону відчуження пред'явлено не було, а отже ВАТ «Кордон» мав право розпоряджатися цим майном.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляцію в повному обсязі, промову прокурора про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 236 - 7, 236 - 8 КПК України суд ретельно дослідив матеріали, на підставі яких органом досудового слідства виносились постанови про порушення кримінальних справ по факту та відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України. Суд належно перевірив дотримання слідчим і прокурором вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України і правильно прийшов до висновку про наявність на час прийняття рішення приводів та підстав до порушення кримінальних справ за ознаками шахрайства та привласнення чужого майна.

З матеріалів вбачається, що постановою Тячівського районного суду від 12 грудня 2005 року, яка набрала законної сили, накази Регіонального відділення ФДМУ в Закарпатській області визнано частково недійсними в частині приватизації гуртожитку по вул.  Заводській № 1 в м. Тячеві, який постановлено вилучити з статутного фонду, в цій же частині визнано недійсним рішення виконкому Тячівської міськради № 121 від 30 травня 2005 року та свідоцтво про право колективної власності від 14 червня 2000 року. Наказом Регіонального відділення ФДМУ № 09 -01/ 145 від 15 серпня 2006 року гуртожиток було передано в державну власність, (а. с. 4-87, 9-13, 24 матеріалів, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи ).

Заява про намір керівництва ВАТ «Кордон» незаконно продати гуртожиток була зареєстрована у Тячівському РВ УМВС України 18 грудня 2006 року за № 2894. З аналогічною заявою мешканці гуртожитку звернулись в Тячівський РПТІ, в якій просили у випадку відчуження, не здійснювати державну реєстрацію цього об'єкту. ( а. с. 2, 12 - 13 матеріалів, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи).

Договір купівлі - продажу гуртожитку по вул.  Заводській № 1 в м. Тячеві між ВАТ «Кордон» та ТзОВ «Норіс» укладено 20 грудня 2006 року. (а. с. 22 матеріалів).

Отже, на момент продажу керівництво ВАТ «Кордон» достовірно знало про те, що гуртожиток є державною власністю, однак скрило цей факт та, отримавши в Тячівському РПТІ довідку - характеристику, надало нотаріусу при оформленні договору купівлі -продажу, після чого ОСОБА_1 звернувся в Тячівський РПТІ з заявою про реєстрацію гуртожитку як власності ТзОВ «Норіс».

Таким чином, досліджені матеріали повністю підтверджують фактичне існування доказів, які вказують на реальність конкретної події й законність джерел отримання даних, які стали підставою до порушення справи.

Обставини, які б виключали провадження по кримінальній справі відсутні. Постанова суду відповідає вимогам кримінально - процесуального закону щодо порядку та результатів розгляду матеріалів.

Твердження апелянтів про відсутність достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ст.. 15 ч. 5 ст. 191 КК України є надуманими.

Рішення суду є обґрунтованим та мотивованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2007 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора Тячівського району від 24 січня 2007 року про порушення кримінальної справи по факту заволодіння чужим майном керівництвом ВАТ «Кордон» за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, та постанови слідчого СВУ УМВС України в Закарпатській області від 3 березня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України залишити без зміни, апеляції ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 - без задоволення.