ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» жовтня 2018 року

м. Харків

справа № 610/1062/18-ц

провадження № 22ц/818/19/18

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Кіся П.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави,

відповідачі - Савинська селищна рада Балаклійського району Харківської області, представник відповідача - Яковлєва М.П., ОСОБА_2,

особа, яка подає апеляційну скаргу - заступник прокурора Харківської області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року в складі судді Усенка С.І.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_2 про скасування рішення та державної реєстрації земельної ділянки, який у подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3, працюючи у Савинській селищній раді Балаклійського району Харківської області на посаді спеціаліста-землевпорядника, під час підготовки документів за заявою ОСОБА_2 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2, 0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт. Савинці з метою отримання її у власність» не повідомила раду про конфлікт інтересів.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року її визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 51-VI від 11 грудня 2015 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці»; визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 243-VII від 07 липня 2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці»; скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року № 15438964 державного реєстратора Балаклійської районної державної адміністрації Сідак М.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду заступник прокурора Харківської області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги; при цьому вказав, що суд першої інстанції не врахував, що надання Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою, його затвердження та надання земельної ділянки у власність здійснено в умовах конфлікту інтересів; що сама по собі обставина неповідомлення ОСОБА_3 про конфлікт інтересів є достатньою підставою для скасування рішень селищної ради, навіть якщо її рішення як спеціаліста-землевпорядника про перевірку законності отримання земельної ділянки щодо свого чоловіка є неупередженими і відповідають вимогам закону; що спірне рішення селищної ради від 07 липня 2016 року є правовстановлюючим документом права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, а висновок суду про те, що воно вичерпало свою дію, не відповідає вимогам Земельного кодексу України; що під час розгляду справи не забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

13 серпня 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, в якому він зазначив про необґрунтованість апеляційної скарги прокурора та законність набуття ним права власності на земельну ділянку. Вказав, що такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку, Земельний Кодекс України не передбачає. Оскільки оскаржувані рішення, якими йому надано у власність земельну ділянку, є ненормативними актами одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, то вони не можуть бути в подальшому скасовані.

16 серпня 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки порушень земельного законодавства під час набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку не було, а позбавлення права власності через притягнення його дружини до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення не передбачено жодним нормативно-правовим актом. В постанові про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не ставиться під сумнів законність оскаржуваних рішень. Вважав, що оскаржувані рішення прийняті з врахуванням всіх вимог чинного законодавства України, оскільки законодавчі акти не мають заборони надавати у власність земельні ділянки громадянам, які працюють в органах місцевого самоврядування, та їх близьким особам.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.

Згідно з пунктом 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року № 452/2017 постановлено ліквідувати Апеляційний суд Харківської області та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.

На підставі Указу Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 судді, які здійснювали правосуддя в Апеляційному суді Харківської області переведені до новоутвореного Харківського апеляційного суду.

03 жовтня 2018 року повідомлення про початок роботи Харківського апеляційного суду оприлюднено в газеті «Голос України» № 185 (6940).

03 жовтня 2018 року справу передано до Харківського апеляційного суду.

03 жовтня 2018 року за допомогою автоматизованого розподілу судової справи між суддями на суддю судової палати з розгляду цивільних справ Бурлака І.В. розподілено цивільну справу № 610/1062/18-ц(22ц/818/19/18) за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року в складі судді Усенка С.І. по справі за позовом першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, до Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, ОСОБА_2 про скасування рішення та державної реєстрації земельної ділянки та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бурлака І.В., судді колегії Кісь П.В., Яцина В.Б.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийняті в порядку реалізації права громадян на безоплатне отримання земельної ділянки відповідно до граничних норм (розмірів) безоплатної приватизації. Позивачем не доведено невідповідності прийнятих рішень приписам закону та не обґрунтовано, чому ОСОБА_2 заборонено реалізувати право на безоплатне отримання земельної ділянки. Прийняті рішення не суперечать актам цивільного законодавства і не порушують цивільні права або інтереси інших осіб.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 працює на посаді спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області.

Рішенням № 51-VІ від 11 грудня 2015 року 3 сесії 7 скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці» селищна рада вирішила надати дозвіл ОСОБА_2, який є чоловіком ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) Савинської селищної ради комунальної власності, в межах населеного пункту смт. Савинці орієнтовною площею 2,0 га, з метою отримання земельної ділянки у власність. ОСОБА_2 запропоновано надати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці на розгляд та затвердження до селищної ради.

Рішенням Савинської селищної ради від 07 липня 2016 року №243-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці, який виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-правовий центр "Гранд" на замовлення ОСОБА_2, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1. Площа земельної ділянки - 2,0 га. Надано ОСОБА_2 в приватну власність безкоштовно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (рілля) площею 2,0 га із земель запасу комунальної форми власності, яка розташована в смт.Савинці.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року у справі № 610/979/17, у якій постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року виправлено описку, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави в розмірі 3502, 00 грн. В цій постанові зазначено, що згідно протоколів № 87, 88, 89, 91, 92 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 13 квітня 2017 року, ОСОБА_3, займаючи посаду спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме: у землевпорядника Савинської селищної ради ОСОБА_3 під час розгляду заяви свого чоловіка ОСОБА_2 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт. Савинці з метою отримання її у власність» при виконанні своїх посадових обов'язків землевпорядника Савинської селищної ради,які полягали у підготовці та внесенні на розгляд ради пропозиції щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам після перевірки законності їх отримання, виник реальний конфлікт інтересів, в умовах якого ОСОБА_3 у порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також розглянула, перевірила законність отримання земельної ділянки та безпосередньо доповідала на засіданні земельної комісії та Савинської селищної ради вищевказане питання, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 121222418 від 19 квітня 2018 року вбачається, що право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,0 га, розташовану за адресою: смт. Савинці, Балаклійський район, Харківська область, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року, номер запису про право власності № 15438964.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року по справі №610/2594/17 у задоволенні позову Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області до ОСОБА_2, третя особа: Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, про припинення права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки- відмовлено. Рішення є чинним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року).

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону тощо.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно пункту б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів чи посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем невідповідності рішень Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області нормам чинного законодавства України.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, з яких вбачається, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою та його затвердження суперечить нормам законодавства. Також, позивачем не зазначено конкретні норми законодавства України, що були порушені при ухваленні Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області вищевказаних рішень.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області прийняті в порядку реалізації права громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки, не суперечать актам цивільного законодавства та не порушують цивільні права та інтереси будь-яких осіб.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень, що є правовою підставою для скасування рішень Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області та відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також перевищення Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області повноважень під час прийняття зазначених рішень.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції щодо того, що рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області вичерпали свою дію, необґрунтованими, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було правильно зазначено, що рішення селищної ради є актами одноразового застосування і після їх реалізації вичерпують свою дію, та застосовано рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-р/2009.

Згідно вищевказаного рішення Конституційного Суду України до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Таким чином, рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, в розумінні зазначеного рішення Конституційного Суду України, вичерпали свою дію шляхом видання на підставі цих рішень правовстановлюючого документу на ім'я ОСОБА_2

Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що скасування цих рішень не спричинить будь-яких наслідків для ОСОБА_2 як власника земельної ділянки, оскільки належне йому право власності на неї ґрунтується на правовстановлюючому документі, а не на рішеннях Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області.

Проте, як вбачається з позовної заяви, вимог про визнання недійсним правовстановлюючого документу на земельну ділянку не заявлено.

Доводи апеляційної скарги щодо визнання рішень Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області незаконними та їх скасування на підставі того, що вони прийняті з порушенням антикорупційного законодавства, судова колегія також вважає необґрунтованими.

Згідно статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно підпункту в пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи місцевого самоврядування належать до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Аналізуючи зміст наведених норм закону, можна зробити висновок, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу та лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.

Правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», можуть бути визнані судом незаконними, проте під час розгляду справи не встановлено порушення Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області норм цього закону, яке є підставою для визнання недійсними та скасування рішень.

ОСОБА_3 будь-якої участі у прийнятті рішення Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області щодо надання її чоловіку ОСОБА_2 земельної ділянки не приймала.

В суді апеляційної інстанції представник Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області підтвердила, що ОСОБА_3 не є депутатом, не входить до складу комісії та ради.

Неповідомлення ОСОБА_3 про конфлікт інтересів, який виник у зв'язку з тим, що вона працювала в Савинській селищній раді Балаклійського району Харківської області та готувала, вносила на розгляд ради пропозиції щодо отримання її чоловіком земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації, не є правовою підставою для припинення належного ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

З даної норми вбачається, що наявність конфлікту інтересів не є правовою підставою для припинення права власності на земельну ділянку.

Притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень не є підставою для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що ОСОБА_3 вже понесла адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за вказане корупційне правопорушення, що унеможливлює визнання незаконними та скасування рішень Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області лише у зв'язку з наявністю зазначеної постанови суду.

Позовна вимога про скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року № 15438964 державного реєстратора Балаклійської районної державної адміністрації Сідак М.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про скасування рішень Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, крім того, позивачем не залучено в якості відповідача Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381 - 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області - залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В.Бурлака

Судді П.В. Кісь

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2018 року.