ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 751/5597/18 Суддя (судді) першої інстанції: Деркач О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в якому просив: поновити строк подання адміністративного позову на оскарження постанови від 23.07.2018 року; визнати незаконними дії управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області про ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження № 51979480 на виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.06.2016 року і виконавчого листа № 751/4349/16-а; скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 23.07.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 51979480 на виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.06.2016 року і виконавчого листа № 751/4349/16-а; зобов'язати управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області поновити виконавче провадження на виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.06.2016 року і виконавчого листа № 751/4349/16-а; зобов'язати управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області вжити заходи на безумовне виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.06.2016 року і виконавчого листа 751/4349/16-а, виконавчого провадження № 51979480; встановити для управління державної казначейської служби ГТУЮ у Чернігівській області строк для подання звіту про виконання рішення суду протягом одного місяця з моменту набрання постановою суду законної сили.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Бури М.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 51979480 від 23.07.2018 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ст. 268 КАС України визначені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. У справах, визначених ст. ст. 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що Київським апеляційним адміністративним судом 12.08.2016 року був виданий виконавчий лист у справі № 751/4349/16 про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_3 перерахунок раніше призначеної пенсії, який був направлений на виконання до ГТУЮ в Чернігівській області.

Проте, як зазначає позивач, з 17.08.2016 року по 23.05.2018 року посадовими особами ГТУЮ у Чернігівській області виконавчі дії по виконанню виконавчого листа № 751/4349/16-а не вчинялись, а 23.07.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Бурою М.В. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 51979480, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 2 та 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно пункту 11 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 цього Закону.

При цьому, частиною 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 378 КАС України також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналіз вказаних норм права дає підстави прийти до висновку, що при виконанні рішень суду зобов'язального характеру у разі невиконання боржником такого рішення державний виконавець повинен: а) застосувати до боржника штрафні санкції у розмірах, визначених ст. 75 цього Закону (вперше та повторно); б) направити повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України; в) звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

І тільки після вчинення усіх вищезазначених заходів державний виконавець має право винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.31).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 року визнано протиправною бездіяльність ГТУЮ у Чернігівській області щодо невжиття заходів до ГУ ПФУ в Чернігівській області на виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.06.2016 року і виконавчого провадження № 51979480 (а.с.17-19).

Також з матеріалів справи вбачається, що 08.06.2018 року на адресу ГУ ПФУ в Чернігівській області направлено вимогу про необхідність негайного виконання рішення в повному обсязі, у зв'язку з невиконанням рішення суду, що набрало законної сили (а.с. 34).

Крім того, 17.07.2018 року до Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області направлено повідомлення про вчинення посадовими особами ГТУЮ у Чернігівській області кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 382 КК України (а.с.38-39).

23.07.2018 року старшим державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 51979480, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 20). Підставою для закінчення виконавчого провадження стало те, що рішення суду від 28.07.2016 року, на підставі якого було видано виконавчий лист № 751/4349/16-а, неможливо виконати без участі боржника.

Проте, в рамках даного виконавчого провадження державний виконавець не звертався до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. В матеріалах справи також відсутні і будь-які відомості щодо внесення вищезгаданим органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, а так само щодо реалізації державним виконавцем його права, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у випадку прояву бездіяльності органом досудового розслідування щодо вирішення вказаного питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Чернігівській області Бури М.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 51979480 від 23.07.2018 року.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 268, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.