Справа № 2-а-13621/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
секретаря судового засідання Мірзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі Позивач) з позовом до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 (далі Відповідач) про примусове видворення з території України. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 01.12.2009 р. під час оформлення авіарейсу «Одеса-Стамбул», Відповідач був затриманий військовослужбовцями Одеського прикордонного загону при спробі незаконного перетину державного кордону за документом, що містить недостовірні відомості про особу. На підставі вищезазначеного Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності рішенням Малиновського районного суду м. Одеси. 09.12.2009 р. відносно Відповідача було прийняте рішення про видворення з України у зв'язку з порушенням відповідачем Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та притягнення його до адміністративної відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, та зазначив, що погрози його життю в Демократичній Республіки Конго не існує та він має намір покинути територію України в найближчий час. Також, Відповідачем зазначено, що йому було відомо про те, що термін його перебування на території України обмежений до 01.12.2009 р.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3929-ХП від 04.02.1994 року (далі Закон №3929-ХП), відповідно до ст.1 якого іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно ст.2 Закону №3929-ХП іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Таким чином, наявність прав іноземців прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Статтею 10 Закону України „Про Державну прикордонну службу України” визначено, що органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів.
Статтею 12 Закону України «Про Державний кордон України» визначено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Статтею 19 цього Закону встановлені обов’язки Державної прикордонної служби, у тому числі здійснення самостійно або у взаємодії з органами внутрішніх справ і органами Служби безпеки України в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства установлених правил перебування на її території; прийняття у взаємодії з органами внутрішніх справ і органами Служби безпеки України рішень про видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, які затримані в межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону України, видворення цих осіб.
Пунктом 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1110, визначено, що пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - пункт перебування), є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні і підлягають адміністративному видворенню за її межі у примусовому порядку. Поміщення таких іноземців до пункту перебування згідно п.3 Типового положення здійснюється на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі держави, але, як правило, не більше ніж на 6 місяців. Серед основних завдань пункту перебування, зазначених у п.5 Типового положення, є забезпечення тимчасового утримання іноземців до завершення підготовки їх адміністративного видворення, сприяння органам внутрішніх справ, охорони державного кордону та Служби безпеки оформлення таким іноземцям паспортних документів, вишукування коштів для їх адміністративного видворення, супроводження до пунктів пропуску через державний кордон під час здійснення адміністративного видворення.
Згідно ст.32 Закону України №3929-ХП, іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України .
Судом встановлено, що 01.12.2009 р. під час оформлення авіарейсу «Одеса-Стамбул», Відповідач був затриманий військовослужбовцями Одеського прикордонного загону при спробі незаконного перетину державного кордону за документом, що містить недостовірні відомості про особу. На підставі вищезазначеного відносно Відповідача було складено протокол про порушення ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності рішенням Малиновського районного суду м. Одеси.
09.12.2009 р. відносно Відповідача начальником Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України було прийняте рішення про видворення з України у зв'язку з порушенням відповідачем Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та надано строк для виїзду за межі території України до 10.12.2009 р..
З рішенням від 09.12.2009 року відповідач був ознайомлений, про що підтвердив у судовому засіданні. Про підстави прийнятого рішення відповідно до ч.2 ст.32 Закону України №3929-ХП був повідомлений прокурор Київського району м. Одеси. Проте відповідач територію України не покинув.
Оскільки судом встановлено, що відповідач 01.12.2009 року був затриманий в порядку Кодексу про адміністративні правопорушення, а також притягнутий 09.12.2009 року до адміністративної відповідальності по ст.204-1 КпАП України з накладенням стягнення у вигляді адміністративного арешту, вимоги позивача щодо продовження терміну утримання відповідача з дня затримання не ґрунтуються на законі.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача про примусове видворення з території України Відповідача підлягають задоволенню, оскільки суб'єкт владних повноважень – Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України прийняв рішення від 09.12.2009 року про примусове видворення Відповідача на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, але Відповідач, який ознайомлений з вказаним рішенням територію України в визначений в рішенні строк не покинув та продовжує ухилятись від виїзду з України, що відповідно до ст.32 Закону №3929-ХП є підставою для його примусового видворення з України.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України задовольнити частково.
Г ромадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1, примусово видворити з території України.
Помістити г ромадянина Конго ОСОБА_1, до Пункту тимчасового перебування іноземних громадян , які незаконно перебувають в Україні на період, необхідний для підготовки адміністративного видворення громадянина Конго ОСОБА_1 за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
В решті позовних вимог – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.О. Cтефанов