Справа №2а-7184/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання – Коваленко І.І.,
за участю сторін:
від прокурора - Воронін Б.В., по посвідченню
від позивача - Недбал А.В., за дорученням.
від відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора м. Іллічівська в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 510 грн. , -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся Прокурор м. Іллічівська держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 510 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки, проведеної Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлено порушення відповідачем ОСОБА_2 положення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема відповідач надавала послуги з перевезення пасажирів легковим автомобілем, облаштованим як таксі, без наявності ліцензійної картки, про що був складений акт від 18.06.2008 року № 001630 та накладено на неї постановою про застосування фінансових санкцій № 053211 від 02.07.2008 року штраф у сумі 510 грн., який у добровільному порядку відповідачем не сплачений.
У судовому засіданні представник прокуратури заявлені позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Згідно з п. 1 ст. 60 КАС України у випадках встановлених законом прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, в тому числі звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, участь у розгляді судами справ.
Враховуючи, що існування заборгованості зі сплати штрафу тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися з позовами в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах про стягнення штрафу.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, що винесло постанову про накладення на відповідача штрафу, що стягується, відповідно до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.12.2005 року № 888 є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області без права юридичної особи, через що позивачем по справі є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день час та місце проведення був двічі повідомлений належним чином та завчасно чотири рази, три рази шляхом надіслання судової повістки, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 35, 41, 50) та один раз, через друкований засіб масової інформації, що підтверджується копією оголошення (а.с. 65-66).
Про причини неявки в судове засідання відповідач суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення судових засідань від неї не надходило.
Під час знаходження справи у провадженні судді Балан Я.В., від відповідача надійшли заперечення та докази, які у нього є в обґрунтування своїх заперечень, які залучені до матеріалів справи. В письмових запереченнях відповідач позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, оскільки хоча вона і є власником автомобілю на якому здійснювалося перевезення пасажирів під час перевірки, проте вказаний автомобіль відповідач не експлуатує. Відповідачем 09.08.2008 року укладений договір оперативного лізингу № 49 з ОСОБА_3, який і надавав послуги з перевезення пасажирів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються, докази та заперечення, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача , судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 у 2008 році була зареєстрована як суб’єкт господарювання, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку (а.с. 19).
18 червня 2008 року співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області складено акт № 001630 (а.с. 6), яким зафіксовано факт використання транспортного засобу «Opel Astra OTGF 69», номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 як таксі (на даху автомобіля розпізнавальний ліхтар таксі) без наявності ліцензійної картки, чим допущено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також в акті було встановлено, що при собі водій мав подорожній лист НОМЕР_3 від 18.06.2008 року, що був виданий відповідачем. Водій автомобілю ОСОБА_3 в акті пояснив, що у найближчий час звернеться в інспекцію за ліцензією та підписав вказаний акт, про що свідчить його підпис в акті.
23.06.2008 року відповідачу був направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.7), в якому відповідача повідомлялося про необхідність прибути 02 липня 2008 року з 10.00 до 14.00 на розгляд справи про порушення по акту № 001630. Вказане запрошення відповідач отримала 2 липня 2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 60).
Керуючись ч1. абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі вказаного акту начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області ОСОБА_4 було винесено постанову від 02.07.2008 року № 053211 про застосування фінансових санкцій в розмірі 510 грн. (а.с. 5).
Вказана постанова була надіслана з супровідним листом на адресу відповідача, та отримана ним, що підтверджується супровідним листом (а.с. 58) та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.59) та після отримання постанови, відповідачем не виконаний у добровільному порядку обов’язок щодо сплати фінансових санкцій, що стало підставою звернення прокуратури до суду з позовом в інтересах держави в особі Інспекції.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1 цього Закону автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Стаття 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає визначення автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, це є суб’єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Відповідно до ст. 34 цього Закону, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі – посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець у 2008 році, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку (а.с. 19). В день складання акту від 18.06.2008 року відповідач здійснював надання послуг з перевезень пасажирів, оскільки саме відповідачем як було встановлено в акті перевірки був виданий подорожній лист НОМЕР_3 від 18.06.2008 року, у зв’язку з чим суд не приймає посилання відповідача на договір оперативного лізингу як на доказ того, що перевізником була інша особа.
В порушення ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» на момент перевірки водій, що керував автомобілем відповідача, не надав уповноваженим особам ліцензійну картку з підстав того, що вона не була оформлена.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акту перевірки, постановою від 02.07.2008 року № 053211 про застосування фінансових санкцій року був накладений штраф на відповідача розміром 510 грн. – тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця постанова була отримана відповідачем 08 липня 2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 59).
Вказана постанова не була у добровільному порядку виконана відповідачем, в 15-денний строк з моменту отримання, передбаченого Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567. Також відповідач не оскаржував постанову про застосування фінансових санкцій до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю або до суду, у зв’язку з чим вона є чинною та підлягає виконанню.
Враховуючи відсутність ліцензії та ліцензійної картки у відповідача на момент експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі , що було зафіксовано актом, суд приходить до висновку, що постанова про застосування фінансових санкції відносно відповідача прийнята з дотриманням вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України. Тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 510 грн., є обґрунтованими та законними, виходячи із положення Закону України «Про автомобільний транспорт», та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 15 ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», штраф належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та статей 1, 3, 33, 34, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 70, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Прокурора м. Іллічівська в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 510 грн. – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1 на користь держави штрафні санкції в розмірі 510 грн. (п’ятсот десять гривень) на розрахунковий рахунок 31115106700015, м. Іллічівськ, банк: ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код 23215045, код платежу: 21081100.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі складена 11 грудня 2009 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко