Справа №2а-8775/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання – Коваленко І.І.,
за участю сторін:
від прокурора (представник) - Вайнбранд В.Л., за дорученням.
від позивача (представник) - Недбал А.В., за дорученням.
від відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1700 грн. , -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1700 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою Суворовського району м. Одеси під час перевірки, проведеної за зверненням Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області щодо додержання вимог законодавства в сфері ліцензування окремих видів діяльності на автотранспорті встановлена несплата ОСОБА_2 у добровільному порядку штрафу в розмірі 1 700 грн., накладеного на нього постановою про застосування фінансових санкцій № 053237 від 02.07.2008 року за надання послуг з вантажних перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У судовому засіданні представник прокуратури заявлені позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Згідно з п. 1 ст. 60 КАС України у випадках встановлених законом прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, в тому числі звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, участь у розгляді судами справ.
Враховуючи, що існування заборгованості зі сплати штрафу тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися з позовами в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області (надалі-Інспекція) про стягнення штрафу.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день час та місце проведення був двічі повідомлений належним чином та завчасно через друкований засіб масової інформації, що підтверджується копіями оголошень (а.с. 35, 49).
Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заперечення та докази, які у нього є в обґрунтування своїх заперечень, відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача , судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 25.04.2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.08.2009 року (а.с. 33-34).
22 травня 2008 року співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області складено акт № 070179 (а.с. 6), яким зафіксовано факт використання транспортного засобу «ДАФ», номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 для надання послуг з вантажних перевезень з порушенням ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відповідачем здійснювалось надання послуг з вантажних перевезень без оформлення ліцензійної картки. Водій автомобілю ОСОБА_3 був ознайомлений із вказаним актом та пояснив, що ліцензійна картка оформляється та на час дії тимчасових талонів не видається, що підтверджується його підписом.
23.06.2008 року відповідачу було направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.7), в якому відповідача повідомлялося про необхідність прибути 02 липня 2008 року з 10.00 до 14.00 на розгляд справи про порушення по акту № 070179. Вказане запрошення відповідач отримав 30 червня 2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 8).
Керуючись ч1. абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі вказаного акту начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області Благодіром О.М. було винесено постанову від 02.07.2008 року № 05237 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1 700 грн. (а.с. 5).
Вказана постанова була надіслана з супровідним листом на адресу відповідача, та отримана ним, що підтверджується супровідним листом (а.с. 9) та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9). Після отримання постанови, відповідачем не виконаний у добровільному порядку обов’язок щодо сплати фінансових санкцій, що стало підставою звернення прокуратури до суду з позовом в інтересах держави в особі Інспекції.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1 цього Закону автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає визначення автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, це є суб’єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Відповідно до ст. 34 цього Закону, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 25.04.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.06.2009 року (а.с. 33-34). В день складання акту від 22.05.2008 року відповідач здійснював надання послуг з вантажних перевезень згідно з СMR № 3715.
В порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на момент перевірки водій, що керував автомобілем відповідача, не надав уповноваженим особам ліцензійну картку з підстав того, що вона не була оформлена.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акту перевірки, постановою від 02.07.2008 року № 05237 про застосування фінансових санкцій року був накладений штраф на відповідача розміром 1 700 грн. - ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця постанова була отримана відповідачем 07 липня 2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 10).
Вказана постанова не була у добровільному порядку виконана відповідачем, в 15-денний строк з моменту отримання, передбаченого Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567. Також відповідач не оскаржував постанову про застосування фінансових санкцій до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю або до суду, у зв’язку з чим вона є чинною та підлягає виконанню.
Враховуючи відсутність ліцензії та ліцензійної картки у відповідача на момент здійснення перевезення вантажів, що було зафіксовано актом, суд приходить до висновку, що постанова про застосування фінансових санкції відносно відповідача прийнята з дотриманням вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України. Тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 700 грн., є обґрунтованими та законними, виходячи із положення Закону України «Про автомобільний транспорт», та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 15 ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», штраф належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та статей 1, 3, 33, 34, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 70, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1700 грн. – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів 20021577456 на користь держави штрафні санкції в розмірі 1 700 грн. на розрахунковий рахунок 31117106700002, м. Одеса, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код 23213460, код платежу: 21081100.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 09 грудня 2009 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Л.Р. Юхтенко