ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/5958/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Окружного адміністративного суду м Києва від 15 травня 2018 року, суддя Келеберда В.І., у справі за адміністративним позовом ТОВ «Науково-виробнича фірма «Лучвугледобування» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, третя особа: ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Лучвугледобування» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністартивним позовом до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2016 року №00002581202 та рішення від 20.04.2017 року №8336/6/99-99-11-01-02-25.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задовольнні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Науково-виробнича фірма «Лучвугледобування» з питань дотримання податкового та валютного законодавства при здійснені операцій з отримання підприємством позики в іноземній валюті згідно угоди №12/12 від 12.12.2012 року укладеної з нерезидентом METEXSPO LIMITED за періоди 2014 рік, 2015 рік, І квартал 2016 року, півріччя 2016 року за результатом якої складено акт від 25.11.2006 року №812/05-19-12-02/36901985 (далі - акт перевірки).

Під час перевірки встановлено порушення п. 44.1, ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст.140, п.п. 153.1.3, п. 153.1 ст. 153, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, що призвело до завищення збитків за півріччя 2016 року на суму 8 005 932 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 10 614 159 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2016 року №0002581202, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 15 710 071,50 грн. (за податковим зобов'язанням 10 614 159 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 096 212,5 грн.).

В акті перевірки податковим органом зазначено наступні порушення, виявлені під час перевірки, зокрема:

- відсутність первинних документів для підтвердження отримання та повернення позики від позикодавця - МЕТЕХРО LIMITED, у зв'язку з чим не можливо підтвердити заборгованість відображену в обігових-сальдових відомостях по рахунку 506; п.5 ПСБУ 21 «Вплив змін валютних курсів» в частині перерахування заборгованості, по договору позики:, а саме: дохід від не операційної курсової різниці та витрати від операційної курсової різниці.

- перехід резидента-позичальника (позивача) на обслуговування в інший уповноважений банк потребує внесення відповідних змін до реєстрації договору в Національному банку України, а станом на кінець перевірки ТОВ «НВК «Лучвугледобування» зміни до реєстрації відповідної угоди в Національному банку України, в зв'язку з переходом на обслуговування в іншій уповноважений банк не надано.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Науково-виробнича компанія «Лучвугледобування» та компанією МЕТЕХРО LIMITED укладена угода про позику в іноземній валюті від 12.12.2012 року №12/12, яка передбачала отримання ТОВ «НВП «Лучвугледобування» позики в розмірі 5 000 000 доларів США.

Відповідно до акту перевірки за даними обліку ТОВ «Науково-виробнича компанія «Лучвугледобування» по бухгалтерському рахунку 506 відображено отримання коштів від компанії МЕТЕХРО LIMITED в загальній сумі3 972 000 дол. США. В період з 2014 року по 1 півріччя 2016 року, ТОВ «НВК «Лучвугледобування» поквартально нараховувалися курсові різниці на суму заборгованості, наслідками яких було як нарахування доходу так і нарахування втрат.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до банківських виписок по рахунку № 2600100150569 в ПАТ «КБ Фінансова ініціатива»: 28.01.2013 року ТОВ «НВК «Лучвугледобування» перераховано до ПАТ «КБ Фінансова ініціатива» 1 001 000 доларів США для проведення вільного продажу позивачем валюти, згідно заяви на продаж №1 від 28.01.2013; 22.02.2013 на рахунок позивача зараховано 1 996 000 доларів США, як зарахування згідно SWIFT - noB.17/KHRl 30222056 кредит отриманий від нерезидента МЕТЕХРО LIMITED згідно контракту 12/12 від 12.12.2012 року; 22.02.2013 року позивачем перераховано до ПАТ «КБ Фінансова ініціатива» 1 996 000 доларів США для проведення вільного продажу, згідно заяви на продаж №З від 22.02.2013 року; 04 03 2013 року на рахунок позивача зараховано 975 000 доларів СІІІА, як зарахування згідно SWIFT - пов.17/КЖ130404120 кредит отриманий від нерезидента МЕТЕХРО LIMITED згідно контракту 12/12 від 12.12.2012 року.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем надано відповідні докази на підтвердження отримання позивачем позикових коштів за угодою від 12.12.2012 року №12/12, що вказує на правомірність віднесення позивачем суми курсових різниць до витрат та доходу в податковому обліку з податку на прибуток.

Відповідно до угоди про позику в іноземній валюті від 12.12.2012 року №12/12, що укладена між компанією МЕТЕХРО LIMITED (Позикодавець) та ТОВ «Науково-виробнича компанія «Лучвугледобування» (Позичальник), позикодавець зобов'язався надати позичальнику позику в розмірі 5000000 доларів США, а позичальник зобов'язався її повернути не пізніше 09 грудня 2022 року та сплати проценти за ставкою 11% річних в момент погашення позики.

Позика надається однією сумою чи частинами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «НВК «Лучвугледобування» №2600100150569 в КБ «Фінансова ініціатива»

Згідно п. 2.1 угоди про позику в іноземній валюті від 12.12.2012 року №12/12, позика надається для поповнення обігових грошових коштів в господарській діяльності позичальника. Даним позичальник заявляє та гарантує, що позика буде використовуватися для поповнення обігових грошових коштів в господарській діяльності.

Обслуговування операцій за угодою про позику в іноземній валюті від 12.12.2012р. №12/12 здійснюється ПАТ КБ «Фінансова ініціатива».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 року № 408 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 23.06.2015 року № 121 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА", згідно з яким з 24.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА".

В подальшому, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 167 від 10 вересня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» до 23 жовтня 2015 року включно.

Відповідно до дублікату від 21.09.2016 року №24-0006/78908 щодо повідомлення від 16.01.2013 року № 13-008/226, угода про позику в іноземній валюті від 12.12.2012 року №12/12 зареєстрована в Управлінні НБУ в Луганській області 16.01.2013 року №340 та дійсна, якщо протягом 180 календарних днів від дати реєстрації резидент-постачальник отримав кредит, позику або його/її частку.

Указом Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 року №734/99, договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації Національним банком України.

Главою 2 «Порядок реєстрації договорів, укладених резидентами - позичальниками (у тому числі уповноваженими банками-позичальниками)» Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2004 року за № 885/9484, передбачено що, реєстрація Національним банком договорів/унесення змін до реєстрації договорів проводиться на підставі документів поданих уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій засобами спеціального програмного забезпечення Національного банку щодо реєстрації договорів.

Згідно Постанови правління Національного банку України від 03.08.2004 року № 363 «Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів», з метою підтримання стабільності грошової одиниці України та недопущення безпідставного відпливу капіталу за межі України у вигляді виплати резидентами-позичальниками завищених процентів за користування кредитами, позиками в іноземній валюті, залученими від нерезидентів, Національним банком України, враховуючи вартість запозичень на міжнародних фінансових ринках, встановлені такі максимальні розміри процентних ставок (з урахуванням комісій, неустойки та інших зборів, установлених відповідними договорами) для короткострокових, середньострокових та довгострокових запозичень, за якими резиденти мають здійснювати зовнішні запозичення у вигляді кредитів, позик в іноземній валюті: для фіксованої процентної ставки: зі строками запозичень до 1 року - не вище 9,8% річних; зі строками запозичень від 1 до З років - не вище 10% річних; зі строками запозичень понад З роки - не вище 11% річних;

для плаваючої процентної ставки:

- ставка LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 750 базисних пунктів.

Згідно п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу (п.п. 138.10.4).

Підпунктом 153.1.3, пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

В подальшому, до Податкового кодексу України впродовж 2015 - 2016 років були внесені зміни відповідно до яких об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначені в Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року № 193, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736 (надалі - П(С)БО 21).

Пунктом 4 П(С)БО 21 наведено наступні визначення: курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу, (п.5);

Згідно п. 7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21.

Згідно п. 9 П(С)БО 21 курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

Згідно п. 44.1 ст 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, доходи і витрати в податковому обліку будь-якого підприємства визнаються не тільки на підставі первинних документів, а й на підставі інших документів, в т.ч. на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку.

Таким чином, сума курсових різниць за заборгованістю в іноземній валюті в залежності від результату враховується при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток (при позитивному значені курсових різниць відображається у доході, при від'ємному значенні курсових різниць - у складі витрат).

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2,4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.5 «Регістри аналітичного та синтетичного обліку» Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 року за №559/7880, інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях в т.ч, особові рахунки та виписки з них.Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Отже, банківські виписки по особовому рахунку не є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Пунктом 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186 облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов'язанням ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики".

За кредитом рахунку 50 "Довгострокові позики" відображаються суми одержаних довгострокових позик а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

Рахунок 50 "Довгострокові позики" має в т.ч. субрахунок 506 "Інші довгострокові позики в іноземній,валюті", на якому відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).

Отже, інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. При цьому, господарські операції відображаються в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, і особи, що склали регістри бухгалтерського обліку несуть відповідальність за достовірність інформації в цих регістрах

Із матеріалів справи вбачається, що за даними карти рахунку 506 позивача, останнім отримано від компанії МЕТЕХРО LIMITED за угодою про позику в іноземній валюті від 12.12.2012р. №12/12, кошти в загальній сумі З 972 000 доларів США, в т.ч.: 28.01.2013 - 1 001 000 дол. США; 22.02.2013 року - 1 996 000 дол. США; 04.04.2013 року - 975 000 дол. США.

Оскільки позивачем надані на перевірку банківські виписки, в яких містилася інформація, щодо отримання ТОВ «НВК «Лучвугледобування», коштів від компанії МЕТЕХРО LIMITED за угодою про позику в іноземній валюті від 12.12.2012 №12/12, отже висновок податкового органу про порушення п. 44.1, ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст.140, п.п. 153.1.3, п. 153.1 ст. 153, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України є необґрунтованим, що вказує на протиправність прийнятого на підставі такого висновку податкового повідомлення-рішення від 14.12.2016 року №0002581202 та є підставою для його скасування.

Згідно з висновом експерта ТОВ «Український центр судових експертиз» №1-27/03 від 27.03.2018 за результатом проведення економічної експертизи у справі №826/5958/17 зазначено, що за результатами дослідження, висновки Акту №812/05-19-12- 02/36901985 від 25.11.2016р., складеного Маріупольською ОДНІ ГУ ДФС у Донецькій області, про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВК «Лучвугледобування» з питань дотримання податкового та валютного законодавства при здійсненні операцій з отримання підприємством позики в іноземній валюті згідно угоди № від 12.12.2012р., нормативно та документально не підтверджуються.

Зазначений висновок судом першої інстанції прийнято як доказ, що узгоджується з вимогами КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про протиправність ППР №0002581202 та про необхідність його скасування, оскільки останнє прийнято з порушенням вимог чинного податкового законодавства.

Протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.12.2016 року №0002581202 прямо вказує і на протиправність рішення від 20.04.2017 року №8336/6/99-99-11-01-02-25, прийнятого ДФС України за результатом вирішення скарги на зазначене податкове повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 23 жовтня 2018 року.