ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/16324/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, суддя Маруліна Л.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 90/26-50-17-05-36/3021709655 від 31.03.2015 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_2.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задовольнні позову відмовити повністю.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до витягу з ЄДРПОУ, реєстраційною дією від 24.07.2008 року № 20680000000017258 зареєстрований як фізична особа-підприємець, з зазначеним місцем проживання: 03028,АДРЕСА_1.

Взятий на облік Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до пояснень в позовній заяві, позивач є платником єдиного податку на третій групі оподаткування із застосуванням податкової ставки в 4 відсотки від доходу платника податку.

В листопаді 2017 року позивач дізнався про анулювання його свідоцтва реєстрації платника єдиного податку НОМЕР_2, шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку.

На адвокатський запит контролюючим органом було направлено лист, в якому повідомлялось, що ОСОБА_2 анульоване свідоцтва реєстрації платника єдиного податку у зв'язку з проведенням камеральної перевірки, під час якої встановлено порушення позивачем вимог перебування на спрощеній системі оподаткування та згідно відомостям з інтегрованої картки платника податків в позивача наявна станом на 01.03.2015 року заборгованості в сумі 8 248,99 грн.

Проте, позивач зазначає, що ні акту перевірки, ні рішення про анулювання свідоцтва реєстрації платника єдиного податку він не отримував та до 13.11.2017 року продовжував сплачувати податки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу, вважаючи його протиправними, а перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства незаконною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України, положення цієї глави застосовується в цій постанові в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 20.03.2015 року було проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку ФОП ОСОБА_2 вимог перебування на спрощеній системі та встановлено наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298, абз. 3 п. 299.10. ст.299 ПК України.

За результатами перевірки складено акт № 268/26-50-17-04-30, відповідно до якого зазначено, що станом на 01.10.2014 року у позивача наявний борг в сумі 292,30 грн., станом на 01.11.2014 року борг становив в сумі 292,30 грн., станом на 01.12.2014 року - в сумі 301,78 грн., станом на 01.01.2015 року - в розмірі 301,78 грн., станом на 01.02.2015 року - в сумі 301,78 грн., станом на 01.03.2015 року - в сумі 8248,99 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом винесено рішення № 90/26-50-17-05-36/3021709655 від 31.03.2015 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Згідно з п. 76.1. статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати (п. 86.1. ст. 86 ПК України).

Відповідно до п. 86.2. статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних, зазначених в ЄДРПОУ, місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є 03028, АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції встановлено, що акт про проведення камеральної перевірки та рішення про анулювання свідоцтва платника податків надсилалось на адресу: АДРЕСА_2, що не відповідає адресі місце проживання позивача.

Крім того, лист був надісланий відповідачем з зазначенням прізвища ОСОБА_2, тоді як прізвища позивача ОСОБА_2

Таким чином, податковим органом не дотримано вимоги статті 86 ПК України.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні вказано прізвище ОСОБА_2 та вказана адреса: АДРЕСА_2, тоді як згідно витягу з ЄДРПОУ місце проживання позивача: 03028, АДРЕСА_1.

Доказів зміни адреси позивачем, перереєстрації в відомостях, які містяться в ЄДРПОУ, відповідачем суду не надано.

Згідно з наданих матеріалів справи, судом встановлено, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято 31.03.2015 року, а на поштовому поверненні вказано дату надсилання конверта із зазначеним рішенням 28.04.2015 року.

Відповідно до п. 184.10. статті 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Отже, з дати прийняття рішення до дати направлення конверту минув майже місяць, що вказує на порушення вимог п. 184.10 статті 184 ПК України.

Враховуючи те, що відповідачем порушено вимог ПК України, колегія суддів погоджується із висновками суду попередньої інстанції про те, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Крім того, судом враховано, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність вказаного рішення та наявність підстав для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне судове рішення про задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 24 жовтня 2018 року.