КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2007 № 24/917
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Понамарьова Ю.В. – (дов. № б/н від 20.03.2007р.)
від відповідача - 1) Подшибякіна О.М. – (дов. № 01/26 від 25.01.2007р.
2) Кравцов А.В. – (дов. № 1210 від 26.12.2006р.)
від третьої особи - не з"явились
від прокуратури Подільського району м. Києва - Гаврилова І.А. – посвідчення № 230 від 30.08.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Упроваджувально-виробнича фірма "Дністер"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.02.2007
у справі № 24/917
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Упроваджувально-виробнича фірма "Дністер"
до Фонд приватизації комунального майна Подільського району м.Києва
Подільська районна в м.Києві рада
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс"
за участю Прокуратури Подільского району м. Києва
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Упроваджувально – виробнича фірма “Дністер” звернулось до суду з позовом до Фонду приватизації комунального майна Подільського району м. Києва про визнання права власності.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.02.2007р. у справі № 24/917 в позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою та доповненням до неї, в яких просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Упроваджувально – виробнича фірма “Дністер” право власності на павільйон ПА-62, що розташований по вул. Сагайдачного,33 в м. Києві, площею 258,7 кв. м.
Від представника Фонду приватизації комунального майна Подільського району надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Від представника Подільської районної у місті Києві Ради надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Від представника Прокуратури Подільського району м. Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Упроваджувально-виробнича фірма “Дністер” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Фонду приватизації комунального майна Подільського району міста Києва з вимогою про визнання за Позивачем права власності на павільйон ПА-62 площею 258,7 кв.м, що розташований по вул. Сагайдачного, 33 в м. Києві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку Позивача, він є добросовісним набувачем придбаного за укладеним з правопопередником Відповідача договором купівлі-продажу комунального майна, у зв'язку з чим Позивач - ТОВ “Упроваджувально-виробнича фірма “Дністер” набув на придбане майно право власності, а витребувати у Позивача майно у відповідності до приписів ст. 330 ЦК України неможливо.
Місцевим судом відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Упроваджувально-виробнича фірма “Дністер” до Фонду приватизації комунального майна Подільського району міста Києва про визнання за позивачем права власності на павільйон ПА-62 площею 258,7 кв. м, що розташований по вул. Сагайдачного, 33 в м. Києві.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, враховуючи наступне.
ТОВ “УВФ “Дністер” вимагає визнати за ним право власності на павільйон ПА-62 площею 258,7 кв. м., що розташований по вул. Сагайдачного,33 в м. Києві.
Цей павільйон було придбано ТОВ “УВФ “Дністер” за договором купівлі-продажу комунального майна від 05.07.1996р. (надалі Договір) укладеним між ТОВ “УВФ “Дністер” (покупець) та Представництвом Фонду державного майна України в Подільському районі міста Києва (продавець).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006р. по справі № 19/138-45/285-30/46-4/160, яка постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2006р. залишена в силі, вищезазначений договір купівлі – продажу був визнаний недійсним з моменту укладання із застосуванням двосторонньої реституції.
Вказаним судовим рішенням павільйон ПА-62 площею 258.7 кв. м., що є предметом даної судової справи, зобов'язано повернути Фонду приватизації комунального майна Подільського району міста Києва, а Фонд зобов'язано повернути ТОВ “УВФ “Дністер” отримані за павільйон кошти.
У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 р. встановлено, що ТОВ “УВФ “Дністер” не має прав власності на павільйон ПА-62, розташований за адресою Сагайдачного, 33 в місті Києві.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Крім того, в п. 3 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”, зазначено, що угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладанні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан, або в інших формах, передбачених законом. Це вказано також у постанові від 28.11.2006р. Вищого Господарського суду України справі № 19/138-45/285-30/46-4/160 (всі зазначені судові рішення є в матеріалах даної справи).
Відповідно до положень Конституції України, правовий режим власності, порядок, умови набуття та припинення прав власності визначаються законами України. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю. Порядок відчуження такого майна визначається, зокрема. Законом “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Вказаний Закон в силу положень ч. 1 ст.58 Конституції України щодо дії законів та нормативно-правових актів в часі до правовідносин сторін за визнаним судом недійсним Договором купівлі-продажу від 05.07.1996р. слід застосовувати в редакції від 20.02.1996р. оскільки відповідно до Постанови Верховної Ради України від 15.05.1996р. №190/96-ВР “Про порядок введення в дію Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Закон України від 15.05.1996р. №189/96-ВР набрав чинності з дня опублікування. Раніше, ніж в інших офіційних друкованих виданнях. Закон України від 15.05.1996р. №189/96-ВР опубліковано в газеті “Голос України” від 07.08.1996р. №145. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19.04.2005р. по справі № 19/138-45/285-30/46-4/166.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006р. по справі 19/138-45/285-30/46-4/160 було встановлено, що павільйон ПА-62 належав до комунальної власності Подільського району міста Києві.
Статтею 3 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” в редакції від 20.02.1996р. визначені способи малої приватизації: викуп об'єктів, що підлягають приватизації, працівниками цих об’єктів та продаж на аукціоні, за конкурсом.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” в редакції від 20.02.1996р.. викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених ст.17 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”, а саме: викуп державного майна, договір оренди якого укладено з правом викупу, провадиться відповідно до Закону України “Про оренду майна державних підприємств та організацій”.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про оренду майна державних підприємств та організацій” приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з ч. 1 ст.7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” в редакції, діючий на час укладання Договору від 05.07.1996р. місцеві ради затверджували за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебували відповідно у загальнодержавній, республіканській і комунальній власності і підлягали продажу на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів і грошових квот, а також вільно конвертованої валюти, викупу працівниками підприємств, що приватизуються, приватизації іншими способами згідно з Законом України “Про приватизацію майна державних підприємств”.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, відповідний орган приватизації зобов'язаний публікувати в інформаційному бюлетені та місцевій пресі перелік об'єктів, що підлягали приватизації шляхом викупу. Перелік повинен містити такі відомості: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; адресу, за якою приймаються заяви на приватизацію; термін та розмір плати за подання заяви. Зазначена інформація повинна публікуватись не пізніше 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006р. по справі 19/138-45/285-30/46-4/160 встановлено, що без включення та затвердження у встановленому порядку місцевими Радами народних депутатів переліку об’єктів, що підлягали приватизації шляхом викупу, відчуження об'єкту державної та комунальної власності (у даному випадку павільйону ПА-62) не відповідало приписам законодавства з питань приватизації, тобто було незаконним.
Таким чином, при відчуженні павільйону ПА-62 волевиявлення власника було відсутнє, що унеможливлює задоволення позовних вимог позивача в даній судовій справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006р. по справі 19/138-45/285-30/46-4/160 встановлено, що рішення Подільської райради щодо приватизації павільйону ПА-62 не було. Таким чином, посилання ТОВ “УВФ “Дністер” у апеляційній скарзі до статей 330 та 338 Цивільного кодексу України є неправомірним.
Стаття 330 ЦК України зазначає, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до статті 390 ЦК майно не може бути витребуване в нього. Стаття 390 ЦК закріплює порядок розрахунків при витребуванні майна з чужого незаконного володіння. Підпункт 3) ст. 388 ЦК України зазначає, що власник має право витребувати майно від набувача, якщо воно вибуло з володіння власника, або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У даному випадку павільйон ПА-62 вибув з володіння власника (територіальної громади Подільського району міста Києва, що представлена Подільською районною радою) поза її волею. Зазначений факт встановлений набувшим законної сили судовим рішенням (Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006р. по справі 19/138-45/285-30/46-4/160). Зазначеним судовим рішенням встановлено, що павільйон ПА-62 вибув з комунальної власності Територіальної громади Подільського району м. Києва поза волею органу місцевого самоврядування, оскільки Подільська райради м. Києва на сесійному засіданні відповідне рішення щодо приватизації павільйону ПА-62 у той чи інший визначений законодавством України спосіб не приймала. (сторінка 7-9 Постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 року по справі №19/138-45/285-30/46-4/160).
Такі обставини могли б стати правовою підставою позову про витребування павільйону ПА-62 від ТОВ “УВФ “Дністер”. Але ніяким чином не можуть стати правовими підставами визнання за ТОВ “УВФ “Дністер” права власності на павільйон ПА-62. За вищезазначеним судовим рішенням, павільйон ПА-62 ТОВ “УВФ “Дністер” не належить та підлягає передачі Фонду приватизації комунального майна Подільського району міста Києва.
ТОВ “УВФ “Дністер” стверджує, що не знав та не міг знати, що павільйон ПА-62 був проданий з порушенням вимог закону поза волею власника. Це твердження не відповідає дійсності, тому що ТОВ УВФ “Дністер” , як покупець, що діяв в межах Закону України “Про приватизацію майна невеликих підприємств (малу приватизацію)”, повинен був знати, що відчудження павільйону ПА-62 можливе лише за умови прийняття сесією Подільської райради м. Києва відповідного рішення щодо приватизації зазначеного об'єкта у той чи інший спосіб, з поданням покупцем даного павільйону в установленому порядку заяви про приватизацію. Крім того. ТОВ “УВФ “Дністер” в процесі розгляду судової справи 19/138-45/285-30/46-4/160 неодноразово заявляв свою позицію стосовно набуття товариством, як добросовісним набувачем, прав власності на павільйон ПА-62.
Однак, Вищим господарським судом зазначена правова позиція ТОВ “УВФ “Дністер” до уваги не прийнята, а ТОВ “УВФ “Дністер” добросовісним набувачем павільйону ПА-62 не визнано. Проведення Українською універсальною товарною біржею оцінки приміщень магазину-кафе не може слугувати доказом набуття ТОВ “УВФ “Дністер” права власності на означені приміщення, оскільки вони були комунальною власністю та могли бути відчужені виключно у порядку, передбаченому чинним законодавством, як це встановлено у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 року по справі №19/138-45/285-30/46-4/160. Звіт про проведення такої оцінки (а також договір оренди магазину-кафе) не тотожно рішенню сесії Подільської райради про відчуження такого магазину-кафе ТОВ „УВФ „Дністер".
Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №40/97-41/555, яка залишена в силі Вищим адміністративним судом України, скасовано державну реєстрацію в БТІ м. Києва павільйону ПА-62 по вул. Сагайдачного 33 в місті Києві. В своїй апеляційній скарзі ТОВ “УВФ “Дністер” хибно ототожнює означену постанову з Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 року по справі №19/Гз8-45/285-30/46-4/160.
У Постанові Київського апеляційного господарського суду по справі №40/97-41/555 судом встановлено, що реєстрація об’єкту за адресою Сагайдачного. 33 здійснилась з порушенням Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. Крім того, судом встановлено (сторінка 14 означеної постанови), що у ТОВ “УВФ “Дністер” відсутні документи, що посвідчують у відповідності до вимог чинного законодавства, право власності, постійного або тимчасового права користування (права оренди) земельною ділянкою по вул.. Сагайдачного, 33 в м. Києві.
Отже, на думку колегії суддів, всі обставини судом першої інстанції були всебічно, повно та об'єктивно досліджені.
Твердження ТОВ “УВФ “Дністер”, що судом у недотримані вимоги ст.43 ГПК України є безпідставним та необгрунтовним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що правових підстав для визнання за ТОВ “УВФ “Дністер” права власності на павільйон ПА-62 площею 258,7 кв.м. немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2007р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Упроваджувально – виробнича фірма “Дністер” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 24/917 від 14.02.2007р. залишити без змін.
Матеріали справи № 24/917 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді