Справа № 22а-98/07 ряд.ст.звіт.19
Доповідач Улицький В.З.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2007 року. м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого Улицького В.З.
суддів Багрія В.М., Онишкевича Т.В.
при секретарі Соколовській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року , колегія суддів, -
в с т а н о в и л а:
ВІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної виконавчої служби в м. Ужгороді про визнання акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації 1 / 2 частини квартири нечинним.
Позовні вимоги мотивувала тим, що фактично квартира належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом і є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та не була розділена між ними в натурі, та вироком Ужгородського міського суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 року не було встановлено, що саме ця квартира придбана на кошти, здобуті злочинним шляхом, на підставі чого акт від ІНФОРМАЦІЯ_4 року про проведення прилюдних торгів 1 / 2 частини квартири, затверджений начальником ВДВС Ужгородського міського управляння юстиції є нечинним. Просила позов задоволити.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року в позові відмовлено.
Постанову суду оскаржилаОСОБА_1. Вважає постанову суду незаконною, т.я рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду та постановити нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право власності на 1 / 2 частину спірної квартири, що державним виконавцем були проведені всі дії, які передували прийняттю рішення щодо проведення прилюдних торгів, і що порушень з боку державної виконавчої служби судом не встановлено.
Проте такі висновки не можуть бути підставою для відмови в позові.
Суд першої інстанції не врахував посилання позивачки на те, що акт державного виконавця не відповідає вимогам, встановлених законом, внаслідок невідповідності дій державної виконавчої служби і Закарпатської філії Спеціалізованого Державного підприємства «Укрспецюст» вимогам, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 2 ст. 61 Глави 5 вказаного Закону визначено, що порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій ст. 55 Закону /Загальний порядок звернення на майно боржника/, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України, а іншого майна - Кабінетом Міністрів України.
Як випливає з матеріалів справи - реалізація частки квартири відповідачем проводилась у порядку, визначеному Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Порядок реалізації нерухомого майна боржника фізичної особи, в відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 61 «Про виконавче провадження», визначається виключно Кабінетом Міністрів України - що не мало місця.
Крім цього, ч. 8 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
В даному випадку відсутнє будь-яке подання державного виконавця до суду про визначення частки майна, що належить боржнику.
Поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н., що об”єктом спільної власності є однокімнатна квартира.
Статтею 73 СК України регламентовано накладення стягнення на майно, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя і, зокрема встановлено, що за зобов”язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. При відшкодуванні шкоди, завданої злочином одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом.
Однак цього не було встановлено.
У звязку з тим, що квартира фактично належить позивачці та ОСОБА_2 разом, і є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя та не була розділена між ними в натурі, а саме 1 / 2 частки квартири, що належить ОСОБА_2 не була виділена йому в натурі, та вироком Ужгородського міського суду в кримінальній справі не було встановлено, що саме ця квартира придбана на кошти, здобуті злочиним шляхом - спірний акт від ІНФОРМАЦІЯ_4 року про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником ВДВС Ужгородського міського управління юстиції - підлягає визнанню незаконним.
Вселення ОСОБА_3 в однокімнату квартиру з житловою площею 11 м.кв. порушить права 4-х осіб / в тому числі двох малолітніх дітей/.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргуОСОБА_1 задоволити частково. Постанову Ужгородського місьрайонного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 року скасувати та постановити нову постанову, якою позовОСОБА_1 задоволити частково. Визнати незаконним та скасувати Акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації 1 / 2 частини квартири АДРЕСА_6 м. Ужгороді Закарпатської області, затвердженого ІНФОРМАЦІЯ_4року начальником відділу державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції.
Стягнути з Державної виконавчої служби у м. Ужгороді Закарпатська область на користьОСОБА_1 6 грн.80 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий: В.Улицький
Судді: Т.Онишкевич
В.Багрій