Справа 22а-27/07
Рядок статзвіту.36
іменем України
П О С Т А Н О В А
21 травня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого-Багрія В.М.,
Суддів: Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.
При секретарі: Соколовській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення соціального захисту інвалідів на постанову Господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
в січні 2007 року Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – відділення Фонду) звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Летичівського Комунально-госпрозрахункового підприємства "Злагода" Хмельницької області (далі – КГП "Злагода") про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Посилається на те, що відповідач,в супереч вимогам чинного законодавства, за 2 робочихмісця, призначених для працевлаштування інвалідів, і не зайнятими інвалідами в 2005 році, повинен сплатити відділенню Фонду адміністративно-господарські санкції в розмірі 5835 грн. 54 коп., які просили стягнути примусово.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року в позові відмовлено.
Постанову суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі відділення Фонду зазначало, що згідно закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" КГП "Злагода" зобов‘язане було згідно нормативів створити 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Цієї вимоги закону не було виконано, звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів не подано державній службі зайнятості, органам соціального захисту населення та управлінню Фонду. За таких обставин відповідач зобов‘язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в зазначеній сумі. Суд першої інстанції цих вимог закону не врахував, прийняв помилкову постанову про відмову в позові. Просить її скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Вислухавши доповідь судді, розглянувши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи відділенню Фонду в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки КГП "Злагода" не входило в перелік підприємств, установ, організацій, на яких згідно з розпорядженням Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області №72/2005р. від 21.03.2005 року передбачалося створення робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівні конкурувати на ринку праці, то правові підстави для сплати ними адміністративно-господарських санкцій відсутні.
Крім того підприємство-відповідач фінансується за рахунок місцевого бюджету, тому сплачувати такі санкції не повинно.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна. Згідно з ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закону) для підприємств, установ, організацій,в тому числі підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - в кількості одного робочого місця.
Летичівське КГП "Злагода", як це видно з матеріалів справи, має середньооблікову чисельність штатних працівників – 47 з фондом оплати праці 146,7 тисяч гривень, середньорічна заробітна плата штатного працівника 3121,27 грн.
На це підприємство в повній мірі поширюється дія вищезгаданого Закону.
Відповідно до ст. 20 Закону підприємства, установи, організації,в тому числі підприємства, установи, організації, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих менша, ніж встановлена нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації.
Отже, підприємству належить створити робочі місця. Відповідно до п. 3, 5 Положення "Про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів",затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Згідно п. 14 згаданого Положення підприємства за власні кошти створюють робочі місця для інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Цих вимог закону КГП "Злагода" не виконало, робочих місць для працевлаштування інвалідів не створило, інформації про робочі місця для інвалідів у встановлені законодавством органи не надало, що унеможливило направлення цими органами інвалідів для їх працевлаштування в 2005 році.
Зазначені порушення законодавства були виявлені 02 серпня 2006 року в процесі перевірки позивачем відповідача. Оскільки підприємство не створило жодного робочого місця для інвалідів в 2005 році (при нормативі 2 робочі місця), то йому правомірно було нараховано адміністративно-господарські санкції в сумі 6242,54 грн., з яких станом на 29.01.2007 року було добровільно сплачено 407 грн., така добровільна сплата розцінюється колегією суддів як визнання обґрунтованості вимог позивача.
Решта суми непогашених санкцій – 5835 грн. 54 коп. підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь відділення Фонду.
Та обставина, що КГП "Злагода" не була включена Летичывською місцевою райадміністрацією в перелік підприємств, на яких повинні створюватися робочі місця для соціально незахищених осіб, не має правового значення, оскільки розпорядження місцевої адміністрації не звільняє відповідача від виконання законодавства про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.
Більш того, в розпорядженні місцевої райадміністрації, на яке посилається відповідач та суд, нічого не згадується про робочі місця для інвалідів. Там йде мова про інші соціально незахищені категорії населення.
Не є підставою для відмови в позові фінансування відповідача за рахунок місцевого бюджету, оскільки з матеріалів справи видно, що КГП "Злагода" є госпрозрахунковим підприємством.
Суд першої інстанції неповно з‘ясував обставини, що мають значення для справи. Невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин постанова суду,в силу статті 202 КАС України,підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. 195, 196, 198 ч.3, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія
постановила :
апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволити.
Постанову Господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
Стягнути з Летичівського комунально-госпрозрахункового підприємства "Злагода" на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту 5 835 грн. 54 коп. адміністративно-господарських санкцій.
Стягнути з цього ж підприємства на користь держави 58 гривень 35 копійок судового збору.
Постанова протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий Багрій В. М.
Судді Обрізко І.М.
Онишкевич Т.В.