Справа № 749/700/18 Головуючий у 1 інстанції Чурупченко М.І.

Провадження № 33/4823/42/18

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - Оседача М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, пенсіонер, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Також, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 352 грн. 40 коп.

Як встановив суд, ОСОБА_1 17 червня 2018 року о 10 год. 50 хв. в м. Сновськ по вул. Архітектурній керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, обличчя) та від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом були порушені його права, оскільки судовий розгляд проведено без його участі, незважаючи на неодноразово надіслані ним заяви про перенесення її розгляду та бажання приймати особисту участь у судовому засіданні, а також надавав документи, які підтверджували неможливість його прибуття до суду в зв'язку перебуванням на лікуванні. Крім того, вказує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вірно вказано місце його зупинки, що свідчить про неповноту та недостовірність даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, а пояснення свідків, які були присутні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не можна брати до уваги, оскільки вони не викликалися до суду першої інстанції для дачі пояснень під час розгляду справи. Також, стверджує, що хоча і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, однак був не проти пройти його на місці зупинки автомобіля. Зазначає, що в порушення норм чинного законодавства про адміністративні правопорушення його не було відсторонено від керування автомобілем, та фактично порушено вимоги викладені в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1408/27853 від 10 листопада 2015 року, що свідчить про його невинуватість у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи забезпечив у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення та навів докази, на основі яких у визначеному законом порядку встановив наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Не зважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1, вона підтверджується:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 17 червня 2018 року серії БР №012931, згідно з якими, особа правопорушник, 17 червня 2018 року о 10 год. 50 хв. в м. Сновськ по вул. Архітектурна керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, обличчя) та від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків (а.с.1);

- власноручним записом ОСОБА_1, який міститься у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, особа правопорушник відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, оскільки вживав пиво (а.с. 1);

- поясненнями ОСОБА_1, відповідно до яких він, 17 червня 2018 року о 10 год. 50 хв. по вул. Архітектурній, м. Сновськ, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння здійснював керування автомобілем НОМЕР_1, та відмовився від встановленому законом порядку медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 3).

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до яких, ОСОБА_1 не заперечуючи факту вживання спиртних напоїв, відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с. 5, 6).

Доводи особи правопорушника, щодо невідповідності місця зупинки його автомобіля тому, яке вказане у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшло свого підтвердження, та спростовується викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення даними, що були засвідчені власноручним підписом особи правопорушника, повністю підтверджуються вищевикладеними письмовими поясненнями як самого ОСОБА_1, в яких не міститься жодних заперечень з приводу даних, що були внесені до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 3), так і свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2.( а.с. 4,5).

Таким чином, протокол про адміністративні правопорушення складено вірно, з дотриманням положень ст. 256 КУпАП України, докази в матеріалах справи є послідовними та несуперечливими, повністю дослідженими судом в судовому засіданні, що спростовує твердження апелянта щодо формальності та неповноти розгляду справи.

Посилання ОСОБА_1 на те, що пояснення вищевказаних свідків не можна брати до уваги, так як вони не викликалися до суду першої інстанції для дачі пояснень, є безпідставними, та, незважаючи на те, що їхні пояснення не було заслухано під час розгляду справи в суді першої інстанції, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що пояснення вищевказаних свідків узгоджуються з іншими дослідженими судом матеріалами справи, в зв'язку з чим немає підстав вважати їх неправдивими чи необ'єктивними, а тому вони підлягають взяттю до уваги при винесенні рішення як належні та допустимі докази.

Крім того, висловлюючи прохання про скасування постанови суду, ОСОБА_1 виходив з того, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права на захист, в зв'язку з розглядом справи без його участі.

Однак, виходячи із вимог, викладених в ст. 268 КупАП, яка містить визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, участь у розгляді яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, однак ст. 130 КУпАП до цього переліку не входить, таке твердження є безпідставним, оскільки в матеріалах справи містяться повістки та розписки про виклик ОСОБА_1 його до суду та повідомлення про час та місце розгляду справи, на які він відповідним чином відреагував шляхом подачі заяв про перенесення розгляду справи, обґрунтовуючи поганим самопочуттям та перебуванням на лікарняному.

Однак, будучи належно повідомленим за допомогою рекомендованого поштового повідомлення від 05 вересня 2018 року, яке йому було вручене особисто, та повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього у Корюківському районному суді Чернігівської області відбудеться 11 вересня 2018 року о 08 год. 00 хв., ОСОБА_1 у судове засідання знову не з'явився, а подана ним заява про відкладення розгляду справи надійшла того ж дня о 12 год. 28 хв., з чого вбачається, що особа правопорушник знаючи про розгляд справи ухилився від явки в судове засідання, а тому місцевий суд без порушення норм чинного законодавства здійснив розгляд справи без його участі.

Права, які на думку правопорушника були порушені під час розгляду справи в суді першої інстанції, зокрема надання показів, долучення до матеріалів справи інших доказів, та інше, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності може реалізувати під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, проте зазначених прав не реалізував, оскільки в судове засідання апеляційного суду не з'явився, висловивши в поданій ним апеляційній скарзі клопотання про розгляд справи без його участі.

Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції всупереч вимогам чинного законодавства не запропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що б він був згоден, та натомість вказали на можливість його проходження в медичному закладі, не знайшло свого підтвердження.

Так, відповідно п. 6 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, передбачено два види проходження огляду особи на виявлення у неї стану сп'яніння, а отже дана норма не є імперативною, і не забороняє працівникам поліції, за згодою особи правопорушника, здійснювати проходження такого огляду більш зручним та доступних для них способом.

Доводи особи правопорушника про не відсторонення його від керування транспортним засобом не спростовує наявності вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, а дана обставина лише свідчить про неналежне виконання поліцейськими покладених на них обов'язків.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Твердження ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є таким, що не знайшло свого підтвердження під час перевірки доказів, які були предметом дослідження як в суді першої інстанції, так і під час перегляду справи апеляційним судом.

Така позиція правопорушника розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням обставин та характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчинених правопорушеннях, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. М. Оседач