- Відповідач (Боржник): Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області
- Позивач (Заявник): Тузенко Леонід Петрович
- Відповідач (Боржник): Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 802/1196/18-а Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
24 жовтня 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року (рішення ухвалено в м.Вінниця, дата складання рішення не зазначена, час ухвалення не зазанчено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною відмову та її скасування, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
I. ПРОЦЕДУРА.
1. До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 24.04.2018 РОКУ звернувся ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною відмову та її скасування, зобов'язання вчинити дії.
2. Позовні вимоги обґрунтовав тим, що 12.02.2018 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням та відповідними додатками про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовної площі 2.00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Флоринської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області.
3. Листом №2301/0-1387/0/95-18 від 17 березня 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовило позивачу в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та повідомило, що формування об’єкта на підставі проекту землеустрою щодо відведення буде суперечити схемі землеустрою, що міститься у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Флоринської сільської ради, адже поділ земельної ділянки має здійснюватись за технічною документацією щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.
4. На думку позивача зазначена відмова є незаконною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
5. Ухвалою судді від 18 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву, в свою чергу позивачу встановлено 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
6. З урахуванням чого, 05.06.2018 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог.
7. У відзиві також зазначено, що позивач звернувся щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що в свою чергу є неможливим, оскільки в даній ситуації формування об’єкта на підставі проекту землеустрою щодо відведення буде суперечити схемі землеустрою, що міститься у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Флоринської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області, адже поділ земельної ділянки має здійснюватись за технічною документацією щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.
8. 11.06.2018 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому просив позов задовольнити повністю, а доводи викладені у відзиві на позовну заяву вважати необґрунтованими.
9. Представником позивача зазначено, що відповідач за наслідками розгляду поданого клопотання надав відмову замість належного наказу, тобто в даному випадку не дотримано форму відповідного рішення.
10. Позивач просив звернути увагу, що ним подано саме клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок, а тому посилання відповідача на те, що він звернувся із клопотанням щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою є надуманим.
11. В наданій до суду відповіді на відзив позивач також просив провести судовий розгляд даної справи за загальними правилами із викликом усіх учасників справи.
12. Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
13. Разом з тим, що пунктом 2 частини 6 зазначеної норми визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
14. Суд першої інстанції, враховуючи заявлений предмет спору, наявні в матеріалах справи докази, вважав за можливе провести розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження.
15. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області викладену у листі від 17.03.2018 № 2301/0-1387/0/95-18, якими відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Флоринської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області (за межами населеного пункту).
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Флоринської сільської ради, Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту).
Стягнуто на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок), що був сплачений при зверненні до суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 39767547).
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
16. 12.02.2018 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Флоринської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області (за межами населеного пункту).
17. Листом від 17.03.2018 № 2301/0-1387/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовило позивачу у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що згідно ч. 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. В даній ситуації формування об'єкта на підставі проекту землеустрою щодо відведення буде суперечити схемі землеустрою, що міститься у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Флоринської сільської ради .
III. ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
18. Позивач вважає, що відповідач при прийнятті рішення від 17.03.2018 року у виді листа допустив порушення норм ст.ст.116,118 ч.7 Земельного Кодексу / надалі - ЗК/ України, а тому лист не відповідає вимогам ст.2 КАС України.
19. Положеннями ч.7 ст.118 ЗК України визначені виключні підстави для відмови відповідачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
20. Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЗК України , викладені у ч.6 ст.79-1, якими прямо передбачено необхідність формування земельних ділянок шляхом поділу та об"єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні , без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою.
21. Заперечує проти доводів позивача на необхідність оформлення відмови у формі наказу, адже відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
22. Земельні правовідносини регулюються Земельним Кодексом України.
23. Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
24. Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
25. Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
26. Із положень статті 118 ЗК України випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
27. Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
28. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
29. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
30. Згідно з підпунктів 31, 50 пункту 4 Положення № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
31. Пунктом 7 Положення № 15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
32. Оскільки спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.
33. Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
34. Із положень статті 79-1 Земельного кодексу України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
35. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
36. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
37. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій – сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
38. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.
39. Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України “Про землеустрій”, відповідно до якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
40. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що земельна ділянка на території Флоринської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області (за межами населеного пункту), на яку претендує позивач, є сформованою, має площу 19,4127 га та їй присвоєно кадастровий номер 0520485600:04:001:0112.
41. Стаття 25 Закону України “Про землеустрій” визначає види документації із землеустрою, до яких, крім проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, належать, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.
42. Частиною другою статті 55 Закону України “Про землеустрій” передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
43. Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
44. З аналізу наведених правових норма вбачається, що для розроблення технічної документації із землеустрою зацікавлена особа звертається до органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади щодо отримання дозволу.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ.
45. В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні позовних вимог і просив в цієї частині скасувати судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
46. Доводом апеляційної скарги є те, що, на думку апелянта, судом невірно застосовано положення ст.79-1 ЗК України, оскільки у вказані статті зазначено, що формування земельних ділянок , які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об"єднання земельних ділянок.
47. Оскільки земельна ділянка, на яку апелянт виявив намір отримати дозвіл, не була раніше сформована, а лише проведена її інвентаризація, вважає, що підстав для застосування ст.79-1 ЗК України немає.
48. Суд вважає, що доводи апелянта є безпідставними, виходячи з наступного.
49. Із положень статті 79-1 Земельного кодексу України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
50. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
51. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
52. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій – сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
53. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.
54. Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України “Про землеустрій”, відповідно до якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
55. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що земельна ділянка на території Флоринської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області (за межами населеного пункту), на яку претендує позивач, є сформованою, має площу 19,4127 га та їй присвоєно кадастровий номер 0520485600:04:001:0112.
56. За таких обставин, Суд дійшов висновку про те, що оскільки земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га на території Флоринської сільської ради, Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту) є сформованою, їх подальше виділення здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою, про що просить позивач.
57. Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
58. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
59. Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
60. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61. Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 24 жовтня 2018 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
- Номер:
- Опис: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 802/1196/18-а
- Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
- Суддя: Мацький Є.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.04.2018
- Дата етапу: 21.12.2018
- Номер:
- Опис: визнання протиправною відмову та її скасування, зобов'язання вчинити дії
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 802/1196/18-а
- Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Мацький Є.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.08.2018
- Дата етапу: 11.09.2018
- Номер:
- Опис: визнання протиправною відмову та її скасування, зобов'язання вчинити дії
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 802/1196/18-а
- Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Мацький Є.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.10.2018
- Дата етапу: 24.10.2018