ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________

 

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"06" червня 2006 р.

Справа № 15-19/216-05-7142

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Єрмілова Г.А.

Суддів :                                                                                Воронюка О.Л.

                                                                                          Лашина В.В.

при секретарі                                                                                 Ковальчук Р.Л.

 

за участю представників сторін в судовому засіданні:

від позивача (СПД ОСОБА_1) -  ОСОБА_2, довіреність  № б/н від 23.12.05;

від позивача (СПД ОСОБА_3) -  ОСОБА_2, довіреність  № б/н від 23.12.05;

від третьої особи (ПП "УПТК") -  ОСОБА_4, паспорт серія  НОМЕР_1,  дата видачі : 18.01.00 - директор; ОСОБА_5, довіреність  № б/н від 01.09.05;  ОСОБА_6, довіреність  № б/н від  01.09.05; 

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час і місце його проведення повідомлений належним чином.

 

Розглянувши апеляційні скарги ПП „УПТК” та Суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 26.01.2006р.

по справі  № 15-19/216-05-7142

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

до Закритого акціонерного товариства „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання „Лазур”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -    ПП „УПТК”

про визнання договору дійсним

 

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 30.03.06р., 25.04.06р., 16.05.06р., 25.05.06р. та 06.06.06р.

          За клопотаннями представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

У зв'язку з клопотанням представників сторін, строк розгляду апеляційної скарги було продовжено понад строки, зазначені в ст.ст.69,102 ГПК України.

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

          Рішенням господарського суду Одеської області від 26.01.2006р. (суддя Петров В.С.) позов СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_3 до ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання „Лазур” про визнання договору купівлі - продажу від 28.10.04р. дійсним задоволено.

          Стягнуто з відповідача на користь СПД ОСОБА_1 85 грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

          Рішення суду мотивоване тим, що відчуження нерухомого майна за договором від 28.10.2004р. відбулося власником - ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання „Лазур” у відповідності з вимогами ст.658 Цивільного кодексу України.

 Господарський суд дійшов висновку, що зазначений договір не суперечить нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, підписаний повноважними на його укладення особами, вчинений у письмовій формі, тобто  у відповідності з загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

          Вирішуючи спір, господарський суд виходив з того, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору та на момент подання позову сторонами здійснено повне виконання його умов.

Проте відповідач, всупереч приписам ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 28.10.2004 р., чим порушує цивільне право позивачів щодо користування та розпорядження належним їм майном.

         

           Не погоджуючись з рішенням суду, ПП „УПТК” подало апеляційну скаргу, де, з урахуванням уточнень, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_3 відмовити.

          Підставами для перегляду рішення в апеляційному порядку позивач вважає:

-          неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

-          невідповідність висновків суду обставинам справи;

-          неправильне застосування господарським судом норм матеріального права.

          В апеляційній скарзі зазначається, що відповідач не надав документів, які підтверджують право власності ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання „Лазур” на відчужене нерухоме майно, та, всупереч вимог п.1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, не надав доказів реєстрації цього майна в КП „ОМБТІ та РОН”.

          ПП „УПТК”, посилаючись на Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №600555 від 20.08.04р., зазначило, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 28.10.04р. всі активи ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання „Лазур” знаходились у податковій заставі, і відчуження спірного нерухомого майна, відповідно до ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, повинно було проводитись тільки за наявності письмового узгодження з податковим органом.

          Проте відповідач, в порушення зазначеного припису закону, провів відчуження спірних будівель та допоміжного обладнання за відсутності відповідного узгодження з ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.  

            У відзиві на апеляційну скаргу СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_1 вважають рішення суду законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, та просять залишити її без задоволення.

          В подальшому позивачі змінили своє ставлення до результатів вирішення спору місцевим господарським судом та подали до Одеського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу,  де просять рішення змінити, а саме:

-          визнати договір купівлі-продажу від 28.10.2004р., укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 з ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання „Лазур” дійсним з моменту укладання.

-          визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 право власності на майно, придбане за вказаним договором, а також покласти на відповідача судові витрати у справі.

В апеляційній скарзі позивачів зазначається, що "позовна заява судом 26 січня 2006р. була задоволена в повному обсязі. Договір купівлі-продажу від 28.10.04р. рішенням суду визнаний дійсним з моменту укладання. Однак у резолютивній частині рішення не міститься висновок суду щодо позовної вимоги про визнання права власності позивачів на майно, яке було передане за договором купівлі-продажу від 28.10.04р., хоча ця позовна вимога в засіданні господарського суду була розглянута".

Заслухавши пояснення представників ПП «УПТК», які просили рішення господарського  суду скасувати і в позові про визнання договору дійсним відмовити, та представника СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_1, який просив оскаржуване рішення змінити, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП „УПТК” підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2004 р. поміж ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" (Продавець), СПД - фізичною особою ОСОБА_1 та СПД - фізичною особою ОСОБА_3 (Покупці) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупців наступне майно: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3; допоміжне обладнання та силові кабельні лінії: ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_5; ІНФОРМАЦІЯ_6; ІНФОРМАЦІЯ_7; допоміжне обладнання в ТП -НОМЕР_1: ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9; ІНФОРМАЦІЯ_10; допоміжне обладнання в ТП-НОМЕР_2: ІНФОРМАЦІЯ_11; ІНФОРМАЦІЯ_12; ІНФОРМАЦІЯ_13; а Покупці, в свою чергу, зобов'язувались прийняти зазначене майно та оплатити на момент підписання договору 120 000,00 грн. та до 01 грудня 2004 р. сплатити решту у сумі 50000грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу позивачі провели оплату відчужуваного майна, що підтверджується  що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7

Крім того, 18.03.05р. сторони склали та підписали акт приймання-передачі майна, зазначеного в додатках № 1 та № 2 договору купівлі-продажу від 28.10.2004 р.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

За приписами п. 1.5 цього Положення  право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб підлягає обов'язковій реєстрації.

Обов'язок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачений також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №2/05 від 03.03.04р.

За правилами ст.38 зазначеної інструкції договори про відчуження та заставу (іпотеку) майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, та в передбачених законодавством випадках передбачається державна реєстрація прав на це майно.

Такі документи, нотаріус приймає лише за наявності відмітки (штампу) про реєстрацію відповідних прав та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід'ємною частиною правовстановлювального документа.

          Проте ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур", в порушення зазначених приписів закону, право власності на спірне майно в КП "ОМБТІ та РОН" не зареєструвало.  

За таких обставин, не можна вважати правомірним висновок господарського суду про те, що відчуження відповідачем спірного майно відбулося у відповідності з нормами чинного законодавства.  

Відповідно до п.8.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 8.6.1 зазначеного Закону встановлено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

          З Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №600555 від 20.08.04р. вбачається, що з 20.07.04р. всі активи ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" перебували у податковій заставі на підставі вимоги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси (податкова вимога - декларація №20734 від 20.07.04р.).

          Термін дії зазначеного виду обтяження встановлений до 19.08.2009р.

У вказаному Витязі також встановлені обмеження щодо відчуження активів боржника, а саме зазначено, що таке відчуження повинно відбуватись за погодженням з обтяжувачем  - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" зверталось до податкового органу із запитом для узгодження операції по відчуженню нерухомого майна, і того, що таке питання вирішувалось у встановленому законом порядку.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що укладення договору купівлі-продажу від 28.10.04р. відбулося в порушення вимог ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” без узгодження з ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

          Судовою колегією не приймаються до уваги твердження позивачів про те, що третьої особою не доведено, що активи ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" перебували у податковій заставі саме на час укладення спірного договору, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що станом на 28.10.04р. органом ДПІ приймались рішення щодо скасування встановленого обтяження.

          На підставі викладеного, судова колегія вважає, що у господарського суду були відсутні підстави для задоволення позову Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, а тому рішення залишатись чинним не може та підлягає скасуванню.

Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги позивачів про те, що вони заявляли вимоги про визнання за ними права власності на спірне майно, однак господарський суд не постановив про це рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, там відсутня заява позивачів про уточнення позовних вимог від 26.12.05р., де ставиться питання про визнання за ними права власності на спірне майно.

В оскарженому рішенні суду І інстанції також відсутні будь-які посилання на цю заяву.

Надана суду апеляційної інстанції копія заяви позивачів про уточнення позовних вимог від 26.12.05р. з відміткою канцелярії господарського суду Одеської області судовою колегією не приймається до уваги, оскільки вона не завірена належним чином.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що вимога про визнання права вланості на спірне майно позивачами не заявлялись, місцевим господарським судом не розглядались, і позивачі не позбавлені права звернутись до господарського суду за вирішенням цього питання у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_1 - відсутні.          

Керуючись ст.ст.85, 103 - 105 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

 

          Апеляційну скаргу ПП „УПТК” задовольнити. 

          Рішення господарського суду Одеської області від 26.01.06р. у справі №15-19/216-05-7142 скасувати.

          В позові СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_3 до ЗАТ „Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" про визнання договору купівлі-продажу від 28.10.04р. дійсним - відмовити.

          Апеляційну скаргу СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_1 залишити без задоволення.

 

 Головуючий суддя                                                            Г.А. Єрмілов

 

  

    Суддя                                                                      О.Л. Воронюк   

  

    Суддя                                                                                  В.В. Лашин