ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

24 жовтня 2018 року м. Дніпросправа № 1140/1943/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу  Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області  на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №1140/1943/18 за позовом  ОСОБА_1  до  Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області           про про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №1140/1943/18 з апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.

Згідно з п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, в порушення норм вищевказаної статті, скаржником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.

Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв’язку із відсутністю бюджетних коштів для оплати, призначених на цю мету.

Суд, звернувши увагу на підстави заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Отже звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов’язком.

На думку суду, неналежна організація розрахунків чи фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для звільнення від сплати судового збору.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»  суди застосовують при розгляді справ  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейський суд з прав людини як джерело права.

Суд також зазначає, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж».

Відповідно до ч.5  ст.242 КАС України  при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зважає на те, що згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір» скаржник не відноситься до жодної з зазначених категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору, а отже підстав для задоволення вищевказаного клопотання не має.

Отже, скаржник не навів суду обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, тому у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2  ст. 4 Закону України «Про судовий збір»  (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому за змістом приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017р. №2246-VIII розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762,00грн.

Зважаючи на те, що у цій справі адміністративний позов подано фізичною особою і цей позов має немайновий характер, то судовий збір за подання такого позову, з урахуванням приписів ст.4 Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017р. №2246-VIII, становить 1762,00грн.

Отже, ставка за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення становить 150% від 1762,00грн. = 2643,00грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: 34317206081005

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;__________(код платника); судовий збір, за апеляційною скаргою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення  статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1  ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, остання підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу  Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області  на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №1140/1943/18 залишити без руху.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року у справі №1140/1943/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                      С.В. Білак