П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/678/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

          П’ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

                          Головуючого судді – Єщенка О.В.

                           суддів                      – Димерлія О.О.

                                                            – ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» до Державної фіскальної служби України про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №8 від 06.11.17 року, № 9 від 07.11.17 року, №11 від 09.11.17 року, №12 від 10.11.17 року, № 13 від 11.11.17 року, №14 від 12.11.17 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач на вимогу контролюючого органу пред’явив вичерпні матеріали, які підтверджують кількісні і вартісні показники податкових накладних, оформлених під час провадження своєї господарської діяльності та розкривають зміст господарських операцій. Однак, відповідач не надав належної оцінки вказаним документам, не вивчив їх належним чином, що призвело до безпідставної відмови платнику у реєстрації податкових накладних. Зазначені обставини свідчать, що рішення відповідача прийняті за необґрунтованих підстав та не у відповідності до чинного законодавства, що є безумовною підставою для зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних у відповідному Реєстрі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправною відмову Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Діонісій VN» з податку на додану вартість  №8 від 06.11.17, № 9 від 07.11.17, №11 від 09.11.17, №12 від 10.11.17, № 13 від 11.11.17, №14 від 12.11.17. Зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Діонісій VN» з податку на додану вартість  №8 від 06.11.17, № 9 від 07.11.17, №11 від 09.11.17, №12 від 10.11.17, № 13 від 11.11.17, №14 від 12.11.17 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволення позову у повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, телефонограмою та звітом про надсилання судового виклику засобами електронного зв’язку, однак в судове засідання вони не з’явились, поважність своєї неявки суду не повідомили, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №8, №9, №11, №12, №13, №14 від 06.11.2017 року, від 07.11.2017 року, 09.11.2017 року, 10.11.2017 року, 11.11.2017 року, від 12.11.2017 року, виписані на адресу покупця – ТОВ «НІБУЛОН» (а.с. 17, 22, 27, 32, 37, 42).

Згідно квитанцій від 24.11.2017 року, від 25.11.2017 року, від 28.11.2017 року, від 29.11.2017 року, від 30.11.2017 року ДФС України повідомило позивача про те, що зазначені податкові накладні прийнято, але відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України їх реєстрацію зупинено, оскільки податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:7010. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію накладних (а.с. 18, 23, 28, 33, 38, 43).

На виконання вимог контролюючого органу ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» 04.12.2017 року, 06.12.2017 року, 07.12.2017 року направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких зупинена, в яких наводились пояснення щодо господарської операції, за результатом якої складено податкові накладні, та до якого були додані документи, що розкривають зміст операції по договору поставки сільськогосподарської продукції від 14.06.2017 року №14/2017 (а.с. 19, 24, 29, 34, 39, 44).

Розглянувши подані документи, Державна фіскальна служба України прийняла рішення від 11.12.2017 року №391845, від 13.12.2017 року №403190, від 13.12.2017 року №403355, від 13.12.2017 року №403358, від 13.12.2017 року №404230, від 13.12.2017 року №403188 про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних (а.с. 21, 26, 31, 36, 41, 46).

Як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних відповідач послався на те, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Не погоджуючись із висновками відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень суб’єкта владних повноважень із зобов’язанням його вчинити дії з реєстрації податкових накладних в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не обґрунтував наявність причин, за яких платнику відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Разом з цим, судом першої інстанції враховано, що позивач надав на вимогу контролюючого органу пояснення з приводу господарських операцій, їх документальне підтвердження, за цими документами вбачається зміст операцій, обсяги постачання товару, його вид, вартість тощо, будь-яких розбіжностей між кількісними та вартісними показниками в документах не встановлено.

За таких обставин, оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, не обґрунтував наявність належних підстав для прийняття своїх рішень, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Разом з цим, згідно із п.п. 201.16.1, 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Підпунктом 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Водночас, відповідно до п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п. 12 Порядку від 29.12.2010 року №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Водночас, відповідно до п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Разом з цим, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених норм показав, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має перевірити її дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків реєстрації такої накладної.

За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації.

Однією із складових критеріїв ризиків реєстрації податкової накладної є невідповідність обсягів постачання товару обсягам його придбання за визначених умов.

Водночас, відмова у реєстрації надісланої платником податкової накладної може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних стало виявлення уповноваженим органом під час перевірки не підтвердження позивачем показників повними та належними документами.

Водночас, згідно даних податкових накладних визначено номенклатуру товарів, код товару згідно УКТ ЗЕД, одиницю виміру товару, обсяги постачання товару, його ціну, отримувача товару тощо.

Разом з цим, у своєму рішенні контролюючий орган не вказав, у чому саме виникла невідповідність показників обсягів постачання з обсягами придбання позивачем товару.

В свою чергу, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач під час перевірки вказаних показників підтвердив господарські операції відповідним договором, відповідними поясненнями щодо господарських операцій із посиланням на первинні документи.

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що у контролюючого органу були достатні та повні матеріали і відомості, що давали відповідачу можливість прийняти спірні податкові накладні та провести їх реєстрацію в установленому законом порядку.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкових накладних, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії на виконання закону.      

Враховуючи викладене, з огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає залишенню без змін.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані і відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 25.10.2018 року.

        Головуючий-суддя:                                                                О.В. Єщенко  

         Судді:                                                                                        О.О. Димерлій  

                                                                                                             ОСОБА_1