Справа №22ц-59, 2010р.                            Головуючий в 1-й інстанції

                                           Радченко Г.А.

Категорія: 45                                                    Доповідач – Полікарпова О.М.

Р і ш е н н я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2010 року січня місяця “20” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

                              Головуючого:            Капітан І.А.

                                              Суддів:       Цуканової І.В.,

        ОСОБА_2

                                при секретарі:              Мірзе Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3   на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 жовтня  2009 року

за позовом

ОСОБА_4 до                                 ОСОБА_3, третя особа-Херсонська міська рада про встановлення земельного сервітуту ,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернувся в суд із зазначеним позовом, вказуючи на те, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1, за яким закріплена земельна ділянка площею 225 кв.м. Суміжним землекористувачем є відповідач, якому належить домоволодіння по АДРЕСА_2.  

За згодою попередніх землекористувачів, які проживали за вказаними адресами був визначений проїзд до будинку по АДРЕСА_1, однак новий власник домоволодіння,розміщеного по АДРЕСА_2 такий порядок землекористування не визнає. Як вказує позивач, внаслідок відсутності проїзду до свого домоволодіння  він позбавлений можливості його обслуговувати, а тому просив суд встановити земельний сервітут для обслуговування домоволодіння шляхом відведення додаткової земельної площі в розмірі 150 кв. м  для проїзду автотранспортом.  

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від           27 жовтня 2009року позов  задоволено. Встановлено за           ОСОБА_4 земельний сервітут площею 105 кв.м розміром 3,5 Х 30 м на право проїзду на автотранспорті по земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3  просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення по справі та недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, а також – на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Письмових заперечень не апеляційну скаргу не надійшло.

Судова колегія, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, місцевий суд керувався тим, що  на земельній ділянці, яка належить відповідачу, знаходиться проїзд, яким протягом тривалого часу користувався позивач та попередні власники його будинку, а іншого проходу та проїзду до домоволодіння у нього немає.

Судова колегія вважає, що судом неповно з’ясовано обставини по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи,що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі є суміжними землекористувачами. Жилий будинок позивача віддалений від дороги і до нього немає проходу ні з якої вулиці. З висновку експерта та її пояснень у судовому засіданні вбачається, що при виділенні за рішенням виконкому від 10 вересня 1976 року земельної ділянки власнику будинку по АДРЕСА_1 планом-схемою до нього було передбачено проїзд до зазначеного домоволодіння, який проходив між земельними ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1. Той проїзд, який фактично існує і зараз, відповідає плану-схемі 1976 року і проходить по земельній ділянці, яка виділена у користування відповідачу(а.с. 87-95, 215).

Згідно зі ст.99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, у тому числі і у вигляді надання права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Крім цього, у відповідності до ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки або іншого нерухомого майна для задоволення потреб особи, які не можуть бути задоволені в інший спосіб.

Таким чином, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що обслуговування його домоволодіння неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Крім того, необхідно довести, що задоволення потреб користувача панівної земельної ділянки неможливо здійснити в інший, менш обтяжливий спосіб.  

Зазначених обставин позивач не довів, а також не обґрунтував, для виконання яких робіт по обслуговуванню домоволодіння необхідно встановити проїзд.

Висновок експерта про те, що проїзд необхідний для прокладення та обслуговування газо- та водопроводу може бути  підставою для встановлення відповідного для цієї мети сервітуту, без виділення земельної ділянки для проїзду.              

Надаючи позивачу право проїзду по чужій земельній ділянці площею 105 кв. м, що складає 1/5 частину загальної площі цієї ділянки, місцевий суд не врахував інтереси відповідача. При цьому встановлено, що в місці, на яке поширюється сервітут обладнаного шляху для проїзду немає.

З плану-схеми, який додано до рішення міськради про виділення земельних ділянок для забудови вбачається, що проїзд до будинку позивача знаходиться поза межею домоволодіння відповідача, що спростовує доводи позивача про те, що іншим шляхом його потреби задоволені бути не можуть.

З огляду на викладене інтереси позивача в обраний ним спосіб захищені бути не можуть.                

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.1, 2 ч.1              ст. 309 ЦПК України, судова колегія, -

 В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від            27 жовтня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у встановленні земельного сервітуту для проїзду на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий :

Судді: