Справа №22ц-152/2010 р. Головуючий у першій інстанції- Рахманкулова І.П.
Категорія - цивільна Доповідач – Страшний М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ в складі :
головуючого - судді Хромець Н.С.
суддів - Страшного М.М., Острянського В.І.,
при секретарі – Зіньковець О.О.,
з участю – ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 23 листопада 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Габрієль” до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню житла,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ТОВ „Габрієль” заборгованість по утриманню житла у розмірі 1625 грн. 67 коп. та 91 грн. понесених судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що позивач не підготував та не пропонував йому укласти договір про надання послуг, тобто не виконав свої обов”язки, встановлені ЗУ „Про жилого-комунальні послуги”. Вказує, що перелік послуг є примірним і жодним чином не підтверджує того, що всі послуг вказані в переліку дійсно надавались в повному обсязі та належної якості, і що позивач має право вимагати оплати за всі послуги вказані в переліку.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов”язковою підставою для скасування рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, в даній квартирі з 28.10.2004 року зареєстрований та проживає її чоловік ОСОБА_1 (а.с.4).
Постановивши рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в установленому порядку згідно із затвердженими тарифами надає послуги з утримання будинків, а відповідачі користуються послугами позивача, а тому зобов'язані оплачувати отримані послуги.
Такий висновок суду підтверджується матеріалами справи та відповідає вимогам закону.
Дійсно, відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” (далі Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частин 1-3 ст. 32 зазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Проте, доводи апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення суду в зв'язку з відсутністю договору не можуть бути підставою для її задоволення і скасування рішення суду виходячи з наступного.
Відповідно до ст.382 ЦК квартира в житловому будинку є об'єктом права власності, і власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.
За змістом ст. 360 ЦПК України, відповідач ОСОБА_4 як власник квартири, який є співвласником багатоквартирного будинку зобов'язаний утримувати майно, що йому належить та брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а відповідач ОСОБА_1 згідно ч.3 ст. 156 ЖК України як повнолітній член сім”ї власника зобов”язаний брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Аналогічний обов'язок власника квартири в багатоквартирному будинку брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і його прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку закріплено і в п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”.
При цьому розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється в залежності від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. Відповідно до ч 3 ст. 31 Закону органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 20 Закону саме споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 2 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45) користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди), а згідно пункту 7 власник зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За таких обставин, не зважаючи на те, що договір про надання послуг між сторонами не укладався, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є споживачами послуг, а тому зобов'язаний сплачувати за послуги по утриманню житла, що надаються ТОВ „Габрієль”, оскільки в силу ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав передбачених законодавством, зокрема з угод, а також з дій громадян і організацій, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки, а фактично між сторонами виникли цивільно-правові відносини.
Відповідно до розрахунку ТОВ „Габрієль” (а.с.6) сума заборгованості за період з 01.11.2005 року по 31.08.2009 року включно становить 1625 грн. 67 коп. Відповідачі періодично в 2005 та в 2006 році частково проводили оплату за послуги в межах встановлених тарифів необхідних на утримання будинку та прибудинкової території.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що за відсутності договірних правовідносин між сторонами не може виникати обов'язок відповідача по оплаті наданих позивачем послуг та ненадання таких послуг позивачем, є безпідставні і не можуть бути взяті до уваги.
Доводи апелянта щодо неотримання певних послуг або отримання їх неналежної якості суд визнає безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї обставини не надано.
За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду щодо наявності заборгованості у відповідачів і необхідності її стягнення.
Рішення суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Го ловуючий: Судді: