УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2008 року     м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Косогор Г.О.

суддів Ісаєвої., Ткачук О.О.

при секретарі Зелінському О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 7 квітня 2008 року у справі за скаргою ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції на незаконні дії працівників державної виконавчої служби, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління Юстиції, начальника відділу Куртова В.І., державного виконавця Бондаренко В.В. про визнання незаконними дій працівників державної виконавчої служби.

ОСОБА_2 свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні з заявленими вимогами ОСОБА_2 був незгоден.

Ухвалою суду скаргу ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області на незаконні дії працівників державної виконавчої служби задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасвано постанову Відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 28.03.2007 року про повернення виконавчого документу стягувану, зобов'язано Відділ Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області поновити виконавчий лист.

На ухвалу суду Відділ державної виконавчої служби приніс апеляційну скаргу, в який просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, визнати дії державного виконавця правомірними, а постанову відділу ДВС законною.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд постановив ухвалу з додержанням вимог процесуального права.

Справа № 22ц-2997/08     Категорія: 57

Головуючий у першій інстанції Боярський О.О.

Доповідач - Ісаєва Н.В.

У судовому засіданні встановлено, що 22 листопада 2006 року заявник ОСОБА_2 звернувся з заявою до виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області про виконання виконавчого листа №2-745. Згідно заявленої заяви скаржника, відділом державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції 23.11.2006 року було заведено виконавче провадження.

Як вказує скаржник ОСОБА_2 він неодноразово звертався до відділу виконавчої служби з заявою про видачу відомостей по виконавчому провадженню та зі скаргою про тяганину виконань виконавчого листа, які зареєстровані у виконавчій службі м. Білгород-Дністровського від 23.02.2007 року, 25.09.2007 року.

Згідно відповіді Відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 13.09.2007 року №Л 644 09 ОСОБА_2 дана відповідь на його звернення щодо виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про стягнення коштів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у розмірі 20 720 грн., на підставі якої вказаний документ перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області з 24.112006 року по 28.03.2007 року. Боржником вимоги виконавчого документа у добровільному порядку не виконанні. Також роз'яснено, що згідно положенням Закону України « Про виконавче провадження » у разі, якщо рішення суду боржником не виконується добровільно, державним виконавцем застосовуються заходи примусового виконання, шляхом звернення стягнення на належні йому кошти та майно. Тому при виконанні рішення суду державним виконавцем проведено виконавчі дії, які передбачені законом, але належних боржнику коштів та майна не виявлено. Відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України « Про виконавче провадження », якщо у боржника відсутнє майно, на яке може буте звернено стягнення і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, державний виконавець виносить постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Таким чином 28.03.2007 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Копію вказаної постанови разом із виконавчим листом надіслано на адресу ОСОБА_2 за вих. №03-18-27.

Представник відповідача відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області у судовому засіданнів пояснював, що вимоги скаржника щодо визнання незаконним не направлення на адресу ОСОБА_2 постанов, винесених 05.12.2006 року (про зупинення виконавчого провадження), 26.03.2007 року (про поновлення виконавчого провадження), та 28.03.2007року (про повернення виконавчого документу), є безпідставним.

Згідно частини 1 статті 27 закону України « Про виконавче провадження » встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умовами авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом витрат на проведення виконавчих дій, документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами. У зв'язку з тим, що скаржником витрати на проведення виконавчих дій авансовано не було, то державним виконавцем зазначені постанови направлено сторонам простою кореспонденцією із супровідним листом за вих. №№11-18-50494, 11-18-3463 та 03-18-27 відповідно, про що свідчать відповідні записи в журналі вихідної кореспонденції.

Судом правильно не взято до уваги заперечення представника відповідача відділу державної виконавчої служби, так як згідно ч.1 ст.7 Закону України « Про виконавче провадження », державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 40-1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 40 цього Закону, а саме у даному випадку це пункт 2 ст.40 Закону У країни «Про виконавче провадження», якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійсненні державним

виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, то повертається до суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. Про повернення виконавчого документу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Таким чином, встановлено, що до Білгород-Дністровського міськрайонного суду постанова (про повернення виконавчого документу) не надходила Тим самим відділ державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області належним чином не довела добросовісне виконання своїх обов'язків.

Таким чином, суд, суд дійшов до правильного висновку, що скарга ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області на незаконні дії працівників державної виконавчої служби, є обгрунтованою та такою що підлягала частковому задоволенню.

Доводи шеляційної скарги не спростовують обґрунтованість рішення і не дають підстав для його скасування.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307ч.2, п.1, 312п.1, 315, 324 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області відхилити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 7 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.