Справа №  2-59/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:    

головуючого   - судді Вуїва О.В.,

при секретарі  -  Козачук О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1, його представника – ОСОБА_2, представника відповідачів – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» (далі – ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»), Вознесенської філії відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» (далі – філія ВАТ ЕК «Миколаївобленерго») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2009 року ОСОБА_1   звернувся до суду з зазначеним позовом в якому вказував, що він є споживачем електричної енергії, яку поставляє ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» в належний йому садовий будинок в кооперативі «Воднік» за адресою: с. Бузьке, вул. Квіткова, 11.

14 березня 2008 року працівники енергопостачальника незаконно відключили будинок позивача від електропостачання, що завдало останньому матеріальних збитків (зіпсувалися продукти харчування) на суму 313,50 грн.

Також ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, оскільки нервував, внаслідок чого погіршився стан його здоров’я та ритм життя, неправомірними діями відповідачів було принижено його людську честь та гідність.

Грошовий еквівалент моральної шкоди оцінив у 20 000 грн.

Враховуючи вказані обставини, просив про стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди, а також всіх судових витрат, в тому числі понесених на отримання правової допомоги під час розгляду спору за позовом ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» до нього про відшкодування шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник – ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримали в повному обсязі. Вимоги в частині стягнення судових витрат змінили, просили стягнути з відповідачів на користь позивача лише судові витрати за цією справою.

Також надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідачів ОСОБА_3, як в наданому письмовому запереченні, так і в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Свої заперечення обгрунтовував:

•   тим, що філія ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем по справі;

•   відсутністю в матеріалах справи належних, допустимих та беззаперечних доказів, що вказують на наявність матеріальної шкоди, а також обгрунтовують розмір такої шкоди;

•   тим, що спір виник з відносин між споживачем та надавачем послуг, не пов’язаний із шкодою, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, а тому правових підстав для її відшкодування немає;

•   позивачем не надано доказів, що підтверджують повну сплату ним судових витрат про стягнення яких він просить.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, показання свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши матеріали цивільної справи №2-1141/08 за позовом ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що позивач є споживачем електричної енергії, яку поставляє ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» в належний йому садовий будинок в кооперативі «Воднік» за адресою: с. Бузьке, вул. Квіткова, 11.

14 березня 2008 року працівники енергопостачальника провели перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією для населення, за результатами якої склали акт про виявленне порушення та відключили будинок позивача від електропостачання.

Незаконність таких дій була встановлена рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 вересня 2008 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 січня 2009 року.

Водночас з пояснень осіб, що беруть участь в розгляді справи, а також письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, матеріалах справи за №2-1141/08 вбачається те, що вказане порушення було усунуте постачальником електроенергії (споживачу було відновлено постачання електроенергії) лише 21 квітня 2008 року.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» (далі – Закон), п. 38 Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі – Правила) енергопостачальники зобов’язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.

Припинення постачання електричної енергії або його обмеження з ініціативи енергопостачальних організацій можливе лише у випадках та порядку, передбачених законодавством України, що регулює ці відносини, зокрема внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Порушення вказаних норм має наслідком цивільно-правову відповідальність постачальника електричної енергії.

Згідно ст.ст. 25, 27 Закону, п.п. 43, 44, 46 Правил енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством, а саме відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно положень цього Закону виробник (продавець) продукції, виконавець послуг зобов’язаний відшкодувати споживачу завдану шкоду в повному обсязі.

Однак ч. 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, саме на сторону позивача покладається обов’язок довести належними доказами наявність матеріальної шкоди та її розмір.

Проте належних та допустимих доказів в підтвердження цих обставин позивачем суду надано не було.

Зокрема в матеріалах цивільної справи наявний акт в якому вказано найменування та кількість зіпсованих продуктів харчування про відшкодування вартості яких просить позивач.

Проте акт складений не комісійно, а лише за участю та зі слів двох сусідів позивача, не містить відомостей щодо місця (адреси) та дати проведення перевірки, місця та дати складання акту, на акті проставлений штамп кооперативу «Воднік», однак без підпису та відомостей щодо особи представника кооперативу, який приймав участь в його складанні.

Разом з тим зі змісту акту вбачається те, що він складений лише після відновлення споживачу електропостачання.

Ця обставина повністю узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що влітку 2008 року (тобто через значний проміжок часу після відновлення споживачу електропостачання) його було запрошено за місцем проживання ОСОБА_1

ОСОБА_4 безпосередньо після того, як пересвідчився в наявності та кількості зіпсованих продуктів харчування, належних позивачу, посвідчив своїм підписом вказані в акті обставини.

Акт складався лише за участю та за підписом двох сусідів позивача без участі будь-яких інших осіб, зокрема представників енергопостачальника або представника  кооперативу «Воднік», не містив жодних додаткових реквізитів, зокрема штампів.

Таким чином позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність шкоди, завданої  саме неправомірними діями енергопостачальника.

Окрім цього, позивачем не надано достатніх доказів в підтвердження її розміру, а тому вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди не є обгрунтованими.

Також не підлягає відшкодуванню й моральна шкода, оскільки згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди лише в разі заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

Між тим, доказів заподіяння такої шкоди неправомірним відключення від електромережі позивач не надав.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову, тим більше що один з відповідачів – Вознесенська філія ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» взагалі не є юридичною особою, а тому не є належним відповідачем по справі.

В силу ст. 88 ЦПК України не підлягають також відшкодуванню й понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго», Вознесенської філії відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –   відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:     /підпис/                               ОСОБА_5

    Згідно з оригіналом: суддя: