ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 рокуЛьвів№ 857/414/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М.,Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2018 року, головуючий суддя - Братасюк В.М., ухвалене у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУНП в Тернопільській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ВР №071613 від 12.06.2018 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що оскаржена постанова винесена інспектором незаконно та необґрунтовано, останній проігнорувавши очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме його основних складових - умислу чи необережності, склав на нього постанову про накладення штрафу за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за керування транспортним засобом «Мітсубісі Грандіс» д.н.з. НОМЕР_1 в якого в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла фар, чим порушив п. 31.4.3.в.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що жодного умислу на експлуатацію транспортного засобу з несправною лампою ближнього світла лівої фари, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, він не мав, відтак висновки суду першої інстанції, викладені в оскарженому рішенні, не відповідають обставинам справи та є помилковими.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №071613 від 12.06.2018 року, видно, що ОСОБА_1 12.06.2018 року близько 23 год. 40 хв. рухаючись в м. Тернополі по вул. Львівській керував транспортним засобом «Мітсубісі Грандіс» д.н.з. НОМЕР_1, в якого в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла фар, чим порушив п. 31.4.3.в., і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на неправомірні дії з боку інспектора поліції, допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не представлено, а доводи адміністративного позову обґрунтовані виключно з посиланням на формальні підстави для скасування спірної постанови, проте такі не підтверджені жодним належним і допустимим доказом та не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час розгляду справи в суді.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов»язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Як встановлено частиною 1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 31.4.3.в ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Також, як передбачено п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Як зазначає позивач, перед експлуатацією транспортного засобу перевірив справність всіх систем, в тому числі й освітлювальних приладів, однак вихід з ладу лампи лівої фари в режимі ближнього світла виник в ході експлуатації транспортного засобу позивачем не було виявлено в ході керування, тому він не мав можливості вжити заходів, передбачених п. 31.5 ПДР.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідачем не було з»ясовано всіх обставин справи та ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також цього не було доведено в ході розгляду даної справи.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові у справі про адміністративне правопорушення від 12.06.2018 року ВР №071613, не ґрунтується на фактичних даних, що в сукупності є підставою для визнання оскарженої постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача за вчинення адміністративного правопорушення незаконною.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2018 року у справі №607/11451/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ВР №071613 від 12.06.2018 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. М. Довгополов

В. В. Святецький