ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

24 жовтня 2018 року м. Дніпросправа № 334/1928/18(2-а/334/187/18)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя-доповідач Білак С.В. (доповідач), судді: Шальєва В.А., Юрко І.В.,

за участі секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Єлісеєва Д.С., Пономаренко І.М.

розглянувши у м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15.06.2018 р. в адміністративній справі №334/1928/18(2-а/334/187/18) за позовом ОСОБА_5 до начальника Дніпровського районного відділу м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась з позовом до начальника Дніпровського РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2018 року позов задоволено. Скасовано постанову від 15 березня 2018 року серія ПН МЗП № 136897 про накладення адміністративного стягнення на громадянина Королівства Марокко, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 595 гривень.

Дніпровським районним відділом міста Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано Постанову Пленуму Вищого Адміністративного суду України №1 від 25.06.2009 року та зазначено, що судом першої інстанції не було враховано також докази того, що позивач по цій справі без поважних причин з вересня 2017 року не приступив до навчання у підготовчому відділенні ПрАТ "ПВНЗ ЗІЕІТ", що є порушенням міграційного законодавства, за яке і передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Представники відповідача в судовому засіданні просили задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач є громадянкою Королівства Марокко, яка перебуває на підставі посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 строком дії до 15.08.2018 року.

Відповідно до наказу №04-11 від 29.06.2017 року та Договору № 27620 від 10.07.2017 року, позивача зараховано слухачем підготовчого відділення Приватного акціонерного товариства "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій".

15.03.2018 року відносно позивача начальником Дніпровського РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення ПН МЗП № 136897 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, в якому зазначено, що позивач порушив правила перебування в Україні, а саме без поважних причин не приступив до навчання після зарахування на підготовче відділення ПАТ "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій".

На підставі протоколу від 15.03.2018р. відносно позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до якої, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 595 гривень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній факти належними та допустимими доказами, в порядку ст.251 КУпАП, не підтверджені. Також суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що під час складання протоколу та постанови було грубо порушені права позивача, оскільки останній був позбавлений права скористатись послугами перекладача та адвоката та відносно нього здійснювався психологічний тиск з погрозами видворення за межі України.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується в силу наступного.

Відповідальність за ч.1 ст. 203 КУпАП настає за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Матеріали справи містять довідку Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій вих. №102/18 від 20.03.2018 року згідно якої ОСОБА_5 приступила до навчання у 2017-2018 навчальному році на підготовчому відділенні ПрАТ "ПВНЗ Запорізькому інституті економіки та інформаційних технологій" на підставі наказу №04-11 від 29.06.2017 року та договору №27620 від 10.07.2017 року.

Судом першої інстанції вірно було враховано зазначену довідку як доказ того, що позивач до визначеного місця навчання прибула.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу міста Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2018 року в адміністративній справі №334/1928/18(2-а/334/187/18) за позовом ОСОБА_5 до начальника Дніпровського районного відділу м. Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Постанова у повному обсязі складена 24 жовтня 2018 року.

Суддя-доповідач С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя І.В. Юрко