Справа №2-а-32 / 2010р.

                                                  П О С Т А Н О В А

                                          І М Е Н ЕМ      У К Р А Ї Н И

  20 січня  2010 року                                                                                                                  м.Прилуки

 Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:  головуючого судді Коваленка А.В., при секретарі Гапоненко Л.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора ДПС ВДАІ м.Прилуки ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -  

                                  В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом вказуючи на те, що Постановою серії СВ 068710 від 26 грудня 2009 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 255,00 грн. Оскаржувана постанова була складена Інспектором на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ № 067893 від 26 грудня 2009 року.

В описовій частині постанови інспектор Степаненко О.О. вказує, що 26 грудня 2009 року об 00 годин 15 хвилин  позивач , рухаючись на автомобілі марки ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку автомобіля на посадовому майданчику (заїзному кармані) для зупинки маршрутних транспортних засобів. Порушення мною вимог п. 15.9. «є» Правил дорожнього руху України потягло за собою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач вважає, що  накладене на нього стягнення повністю є не обґрунтованим з наступних підстав:     26 грудня 2009 року близько 00 годин 15 хвилин позивач, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101, державний номерний знак  НОМЕР_1, рухався по вулиці Київська в м.Прилуки. Під час руху раптово з незрозумілих причин в автомобілі зупинився двигун,  і він,  щоб уникнути зіткнення з іншими автомобілями, загальмував  і маневруючи   зупинив   транспортний   засіб   на   посадковому   майданчику   для маршрутних транспортних засобів. Позивач відразу ж вийшов із автомобіля щоб витягти з багажника знак аварійної зупинки та мотузку, щоб повідомити таким чином інших учасників дорожнього руху про вимушену зупинку. Він не мав можливості ввімкнути аварійну  світлову  сигналізацію,  оскільки  вона не передбачена в моделі мого автомобіля    заводом-виробником.    Відразу    ж   до    позивача    підійшов    працівник Прилуцького   ВДАІ   ОСОБА_2  та  попросив   пред'явити документи. Мені було пред'явлено обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме зупинка в забороненому місці.  Позивач зазначив в позовній заяві, що  не мав можливості зупинитися в дозволеному місці через раптову зупинку двигуна транспортного засобу, оскільки продовження керування транспортним засобом при його технічній несправності та неможливості маневру було б неприпустимим. Вчинення позивачем зупинки у місці, де здійснювати це заборонено відбулося з дотриманням вимог ПДР /п. 15.14/.

    В судове засідання позивач      підтримав свої позовні вимоги та пояснив суду, що він дійсно рухався до торговельної точки , яка розташована в зупиночному комплексі зі сторони центру міста в бік зупиночного комплексу Андріївський. При під»їзді до зупиночного комплексу, який знаходився на протилежній стороні проїжджої частини по ходу руху його автомобіля в нього  заглох двигун і він не зміг зупинитися біля правого, по ходу руху бордюра , тому, що там стояв автомобіль. Позивач перекотився на протилежну сторону проїжджої частини і зупинив свій автомобіль на зупиночному комплексі. Після чого пішов до торговельної точки ,  щоб зробити покупки . Після виходу з торгівельної точки, до нього підійшли працівники ДАІ і склали протокол. Також позивач зазначив, що по ходу його руху з правої сторони проїжджої частини знаходиться облаштована зупинка для транспортних засобів , але чому він не скористався нею, пояснив, що зупинитися біля зупиночного комплексу йому було зручніше. Також зазначив, що аварійної ситуації він нікому не створив.

    Відповідач в судовому засіданні позовних вимог не визнав та пояснив, що він здійснював патрулювання вулиць міста і на зупиночному комплексі помітив автомобіль, який був припаркований з порушенням вимог ПДР, водія в автомобілі не було, останній знаходився в торгівельному комплексі. Також зазначив, що по ходу руху позивача на правій стороні , мається об лаштована зупинка для транспортних засобів, якою міг скористатися позивач.

    Представник третьої особи , також позовні вимоги не визнав і зазначив, що відповідачем винесено постанову у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

    Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2009 року та Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.12.2009 року ОСОБА_3  визнаний винним в порушенні вимог  п.15.9 «е»  Правил дорожнього руху України, який вказує що  зупинка заборонена : ближче 30 м від посадочних майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

    Суд не приймає до уваги посилання позивача на ті факти, що він діяв у відповідності до вимог п.15.4 ПДР, тому що він мав можливість зупинити свій транспортний засіб,  у якого перестав працювати двигун, відповідно до вимог ПДР, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні і проти чого не заперечував і сам позивач.

    Суд приймає до уваги також той факт, що фактичні обставини, які зазначені в позовній заяві та покази, які надав позивач в судовому засіданні абсолютно спростовують одні одного. На думку суду покази надані в судовому засіданні є правдивими і не спростовують винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

    За таких обставин суд приходить до висновку, що у судовому засіданні доведено правомірність  дій відповідача та законність прийнятого ним рішення - накладення адміністративного стягнення на правопорушника  ОСОБА_3, що мало місце  26.12.2009  року.

        При цьому, суд не може прийняти до уваги лише твердження позивача ОСОБА_3 про те, що він не допустив порушень вимог п.15.9 «е» ПДР, так як не створив нікому аварійної ситуації бо таке його твердження суд вважає надуманим і не підтвердженим в ході судового розгляду даної справи.

    На підставі ст.293 КУпАП , керуючись ст. ст. 2, 18, 69-71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позову до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Прилуки  про  скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення серія СВ № 068710  від  26  грудня  2009 року.

Постанову може бути оскаржено в Київському апеляційному адміністративному суді через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                               Коваленко А.В.