Справа № 163/1773/18 Провадження №33/802/125/18 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.

Категорія: ст. 471 МК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року                                                                 місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П.,

з участю представника митниці – ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ОСОБА_2 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 вересня 2018 року щодо ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Крім того, провадження у справі відносно нього за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Вилучену за протоколом про порушення митних правил кварцову ґрунтовку вагою 50 кг повернуто ОСОБА_3 для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він слідуючи 19.08.2018 року з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС пасажиром автомобіля «Мерседес-Бенц», номерний знак НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму 50 кг кварцової ґрунтовки загальною вартістю 6069,60 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_3 ставилось у провину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обов’язковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України, смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС просить скасувати постанову судді та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_3 винним у порушенні митних правил за ст.ст.471, 472 МК України, наклавши на нього стягнення в межах санкцій даних норм Закону. Посилається на те, що суддя безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Так, він своїми діями обрав спрощену форму митного контролю «зелений коридор», отримавши відповідний талон для проходження даним коридором, тим самим порушив вимоги ст. 366 МК України.

На думку апелянта, в матеріалах справи наявні достатні докази того, що ОСОБА_3 вчинив також правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся про дату, час і місце судового засідання апеляційного суду. Жодних клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило.

А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника митниці ОСОБА_1, який підтримував апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги Закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, не оспорюється і в апеляційній скарзі заступника начальника митниці.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Як убачається із матеріалів справи, під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він заявив про переміщуваний ним товар та пред’явив його для огляду, тобто вчинив усне декларування свого товару.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що об’єктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_3 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають обов’язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, ОСОБА_3, який за формою проходження митного контролю обрав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та під час проходження митного контролю усно заявив про його переміщення, вказує лише на порушення останнім порядку проходження спрощеного митного контролю, що в повному обсязі охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, не потребує.

На підставі наведеного, вважаю, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 21 вересня 2018 року щодо ОСОБА_3 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду                                В.П. Денісов